Потужну підтримку крайнім правим на Заході надає російський путінський режим, як матеріальну так і пропагандистсько-ідеологічну. Про це в своїй авторській колонці для Тижня пише Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.
«Путінську націоналістичну й антиліберальну систему влади праворадикали бачать доказом того, що історичну переможну ходу «лібералістського» мультиетнічного суспільства, яку довго вважали неминучою, можна успішно стримувати й навіть відвернути. Скидається на те, що замість ненависного глобалізованого «One World» історично вирішальними величинами, як результат історії успіху путінізму, знову стають етнічно та «культурно» гомогенні нації», – пише він.
Однак, зауважує Герцінґер, у Німеччині в так часто хваленій «боротьбі проти правих» практично не говорять про зв’язок між посиленням правого націоналізму та довгою рукою Путіна. І не дивно, адже це спантеличило б не лише партію «Ліві», наступницю СЄПН, а й деяких провідних соціал-демократів, які наполегливо обстоюють зняття санкцій із Москви та «нормалізацію» відносин із російською мафіозною державою. Їм довелося б пояснювати, чому в справі симпатії до Путіна вони в одному човні з так активно поборюваними ними правими.
«Наскільки великим є небажання німецької політики та громадськості говорити про залученість Кремля в злочини на німецькій землі, демонструє інше вбивство, яке нещодавно сталося в Берліні. Наприкінці серпня серед білого дня в одному з парків застрелили чеченського дисидента. Попри те що все вказує на вбивство, скоєне на замовлення російських спецслужб, федеральний уряд досі не зробив жодної заяви щодо цієї підозри. Очевидно, задля уникнення конфлікту з Москвою, тезою про терориста-одинака задовольняться і в цій справі», – прогнозує він.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»