Уже завтра, 3 вересня, глава Кремля Путін планує відвідати з офіційним візитом Монголію, незважаючи на те, що країна є членом Міжнародного кримінального суду (МКС), який видав ордер на його арешт за воєнні злочини. Відповідно до Римського статуту, країни-члени зобов’язані діяти згідно з ордерами, якщо суб’єкт перебуває на їхній території.
У Москві заявили, що їх не турбує можливість арешту Путіна. «Немає хвилювань, у нас чудовий діалог з нашими друзями з Монголії. Всі аспекти візиту були ретельно підготовані», — заявив речник Кремля Пєсков.
Тим часом, МЗС України висловило сподівання, що уряд Монголії усвідомлює той факт, що Путін є воєнним злочинцем. «Викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям. Ці особи винні в агресивній війні проти Україні, звірствах проти українського народу, вбивствах, зґвалтуваннях, пограбуваннях, обстрілах цивільної інфраструктури та геноциді. Закликаємо монгольську владу виконати обовʼязковий міжнародний ордер на арешт, та передати Путіна до Міжнародного кримінального суду в Гаазі», — заявили у відомстві.
Арешт Путіна у Монголії: чи можливий він?
Основною версією візиту Путіна до Монголії стало «святкування» 85-ої річниці бойових дій на річці Халхін-Гол. За словами голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, вже цей факт свідчить про те, що захід — це «ретельно спланована провокація з метою підірвати авторитет МКС і зухвало продемонструвати, що є країни, які в угоду кремлівському терористичному режиму готові нехтувати своїми міжнародними зобовʼязаннями щодо виконання ордеру на арешт».
«Дуже дивно, що йдеться не про дату — 80 чи 90 років. Тобто з самої дати “святкування” 85-ої річниці добре видно, що привід для візиту було обрано штучно, а справжня мета візиту полягає в іншому — змусити Монголію створити небезпечний прецедент недотримання зобовʼязання з виконання ордеру на арешт воєнного злочинця Путіна», — вважає Мережко.
Він також додав, що з ПАР і Бразилією така провокація не вдалася, оскільки ці держави обрали все-таки дотримання міжнародного права, а Монголія може не витримати шантаж і тиск кремлівського диктатора.
На думку журналіста Віталія Портникова, візит Путіна до Монголії — це чергова спроба зруйнувати міжнародне право і принизити трибунал у Гаазі. Крім того, у Кремлі будуть намагатися довести, що ордери на арешт взагалі нічого не варті.
«Очевидно, що нинішній президент Монголії Ухнаагійн Хурелсух взагалі нічого не буде робити для того, щоб завадити бажанням Путіна. Він колишній голова Монгольської народної партії, тобто тієї самої прорадянської партії Хорлогійна Чойбалсана та Юмжагіїна Цеденбала, яка керувала Монголією всі десятиріччя її абсолютної залежності від Радянського Союзу і частково зберегла владу після того, як Радянський Союз зник з політичної карти світу і у Монголії з’явився шанс стати визнаним суб’єктом міжнародного права», — вважає Портников.
Водночас, старша радниця з питань міжнародного правосуддя Human Rights Watch Марія Елена Віньолі заявила, що Монголія порушить свої міжнародні зобов’язання як член МКС, якщо дозволить президенту Росії Путіну відвідати країну, не заарештувавши його. «Прийом Путіна, який переховується від МКС, не лише образить численних жертв злочинів російських військ, але й підірве важливий принцип, що ніхто, незалежно від того, наскільки він сильний, не стоїть над законом», — заявила вона, пише видання Politico.
Важливим аспектом є ще і те, що стаття 10 Конституції Монголії передбачає, що країна буде добросовісно виконувати свої зобовʼязання за міжнародними договорами, стороною яких вона є.
«Подивимося, чи буде Монголія виконувати не тільки зобовʼязання за Римським статутом, але й також власну Конституцію. Повага до своїх міжнародно-правових зобовʼязань, до міжнародних договорів — це важлива ознака справжньої правової демократичної держави», — наголошує Мережко.
А що, якщо Монголія не заарештує Путіна?
Наразі перспективи затримання Путіна виглядають дуже примарно. Видання Bloomberg пише, що глава Кремля отримав запевнення перед запланованим візитом до Монголії, що його не заарештують. «Ризику арешту Путіна немає. Перед будь-якими закордонними поїздками весь спектр переговорного формату узгоджується заздалегідь, і приймаюча сторона дає 100 % гарантії, що ні Путін, ні будь-хто з членів делегації не буде затриманий», — заявив політичний консультант, близький до Кремля Сергій Марков.
Крім того, речник МКС Фаді ель-Абдалла підкреслив в інтерв’ю BBC, що держави-учасниці суду — в тому числі Монголія — «зобов’язані співпрацювати відповідно до глави IX Римського статуту». Угода передбачає, що за певних обставин держави можуть бути звільнені від зобов’язання здійснювати арешт, якщо вони будуть змушені «порушити договірні зобов’язання» з іншою державою або якщо це порушить «дипломатичний імунітет особи або майна третьої держави».
«У разі відмови від співпраці судді МКС можуть зробити відповідний висновок і повідомити про це Асамблею держав-учасниць. Після цього вона може вжити будь-яких заходів, які вважатиме за потрібне», — сказав речник Міжнародного кримінального суду.
За словами Олександра Мережка, якщо Монголія не виконає ордер на арешт Путіна, виданий МКС, існують механізми, які б дозволили Україні (уже як державі-учасниці Римського статуту) захистити свої інтереси.
Один із способів передбачено статтею 119 (2) Римського статуту: «Будь-який інший спір між двома чи декількома державами-учасницями стосовно тлумачення або застосування цього Статуту, що не вирішений шляхом проведення переговорів протягом трьох місяців з моменту їх початку, передається Асамблеї держав-учасниць. Асамблея може сама докласти зусиль для вирішення спору або зробити рекомендації стосовно подальшого застосування засобів вирішення цього спору, включаючи передачу спору до Міжнародного Суду відповідно до його Статуту».
Читайте також: Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Повний переклад повідомлення суду
Мережко наголошує, що, як мінімум, можна розпочати з переговорів з Монголією і намагатися переконати її виконати ордер на арешт.
«Якщо ж ці переговори не призведуть до бажаного результату, тоді можна звертатися до Асамблеї держав-учасниць, яка має відбутися наприкінці цього року. Згідно з цією статтею передбачена навіть можливість звернення до Міжнародного суду. З політико-психологічної точки зору сама свідомість того, що Україна може застосувати ці механізми, може виявитися достатньо дієвим засобом, щоб переконати Монголію або скасувати візит воєнного злочинця Путіна або навіть виконати ордер на його арешт», — переконаний Мережко.