Зокрема розроблено законопроект, що має на меті повністю заборонити іноземцям користуватися послугами української репродуктивної медицини.
Скандальна хроніка
Арешт громадян Франції, які намагалися вивезти з України під сидінням авто дівчаток-близнят, народжених в Україні у січні цього року замінною (сурогатною) матір'ю, укотре викликав запитання до вітчизняної репродуктивної медицини. Українське законодавство дозволяє використовувати допоміжні репродуктивні технології, серед яких і замінне материнство. Юридичні аспекти народження дитини, зачатої завдяки застосуванню таких технологій, регулює 123 стаття Сімейного кодексу. Згідно з цією статтею, у разі перенесення в організм іншої жінки ембріона, зачатого подружжям за допомогою репродуктивних технологій, батьками дитини є подружжя. Проблеми у французької пари, які законно скористалися послугами української клініки, виникли саме з реєстрацією дітей у посольстві своєї країни, адже Франція не визнає сурогатне материнство і відмовляється реєструвати народжених таким чином дітей. Допоміжне материнство заборонене у низці країн Європи, зокрема у Франції, Австрії, Німеччині, Італії та Іспанії. А вирішивши незаконно вивезти дітей за кордон, французи порушили ще й українське законодавство.
Лише через два роки вдалося вивезти народженого в Україні хлопчика бельгійському гомосексуальному подружжю, яке скористалося послугами харківської фірми та сурогатної матері-українки. Минулої весни дві іноземки намагалися незаконно перевести цього хлопчика через кордон, проте їх також затримали. А наприкінці лютого у Чернігові народила 66-річна Валентина Підвербна, яка завагітніла за допомогою штучного запліднення в одній із київських клінік. Зараз чернігівські лікарі заявляють, що жінка не здатна самостійно доглядати за дитиною, не виконує їхніх порад у догляді за нею і взагалі поводиться неадекватно. До сьогодні українське законодавство не обмежує вік жінок, які хочуть народити. Проте може виникнути необхідність втручання у ситуацію чернігівчанки з боку правоохоронних органів, якщо здоров'я новонародженої дитини продовжуватиме піддаватися небезпеці.
Законом по скандалах
Законопроект № 8282 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обмежень у використанні допоміжних репродуктивних технологій», який чекає розгляду у Верховній Раді, є радше швидкою і незваженою реакцію на скандали останнього часу. Так, цим законопроектом передбачається обмежити нижню межу віку громадян, які зможуть користуватися допоміжними репродуктивними технологіями лише з 21 року. Хоча іноді лікарі рекомендують користуватися допоміжними репродуктивними технологіями у більш ранньому віці, якщо людина хворіє онкологічними захворюваннями. Також цим законопроектом пропонується повністю заборонити використовувати репродуктивні технології в Україні іноземцям, а також особам без громадянства, недієздатним особам та тим, що знаходяться на обліку або лікуванні у психоневрологічному або наркологічному диспансерах.
Тим часом Українська асоціація репродуктивної медицини пропонує свій варіант змін у законодавстві. На думку членів Асоціації, потрібно обмежити саме верхню вікову межу для можливості проведення у жінок штучного запліднення 54 роками, а нижню межу залишити на рівні 17 років, як це зараз дозволено законодавством. Також Асоціація пропонує синхронізувати українське законодавство і заборонити іноземцям користуватися послугами української репродуктивної медицини тільки вибірково. Тобто якщо сурогатне материнство у певній країні заборонене, українським клінікам не годиться погоджуватися обслуговувати громадян цих країн, аби уникнути проблем з реєстрацією народжених в Україні дітей на батьківщині біологічних батьків. «За нашими підрахунками, із 10 тис. циклів (штучного запліднення. – Ред.), проведених в Україні у 2008 році, замінне материнство становило близько 150. Із них близько половини здійснювалося для українських громадян. Тобто не треба сприймати Україну як Мекку для сурогатного материнства. Насправді Меккою сурогатного материнства у всьому світі є Індія», – заявив віце-президент Асоціації Валерій Зукін.
Штучне запліднення для іноземців в Україні коштує дорожче, ніж для українських громадян, але дешевше, ніж у Західній Європі. Так, коли іноземець платить за спробу запліднення €2,5 тис., українець – 15-18 тис. грн. «Наші ціни приблизно такі, як у Чехії, Туреччині, Греції, – говорить Валерій Зукін. – Якщо людина приїздить для того, аби лікуватися. Я вважаю, що це імідж країни». За інформацією головного акушер-гінеколога МОЗ України В'ячеслава Камінського, безпліддям в Україні страждає понад мільйон подружніх пар. В той час як держава дає можливість лише 550 парам на рік скористатися допомогою репродуктивних технологій для зачаття дитини.
Різні країни ставлять різні юридичні та етичні обмеження у галузі репродуктивної медицини. В Україні дозволяються сурогатне материнство та аборти, але у нашій країні не годиться гомосексуальним парам мати дітей. Якщо дивитися на світ глобально, дозволи і заборони у цих питаннях формують певну карту. Людям, які хочуть обійти закони своєї країни, доводиться просто пересуватися цією картою. Таким чином дехто з них опиняється в Україні, але так само хтось їде з неї – у пошуках більш терпимих суспільств. Межі дозволеного відображають етичні норми. Відповідно, змінюючи ці межі треба переглядати й норми, або принаймні спробувати знайти з цього приводу новий консенсус.