Верховна Рада ухвалила законопроект №8151, який часткове скасовує так звані "правки Лозового", що блокувала роботу слідчих. Відповідне рішення в четвер, 22 березня, підтримали 256 народних депутатів.
За словами автора проекту Олена Сотник, її пропозиція виправить важливий недолік нового Кримінального процесуального кодексу – це необхідність для слідчих і прокурорів отримувати дозволи на слідчі дії лише в судах за місцем реєстрації органу досудового розслідування.
Вона зазначала, що така норма в КПК заблокувала правоохоронну роботу.
Відповідно до документу, тепер правоохоронним органам дозволено подавати свої клопотання до судів за місцем проведення слідчих дій, що суттєво прискорить розслідування.
Як повідомлялося, 14 березня комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував парламенту ухвалити за основу та в цілому законопроект "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих його положень". Однак Рада відхилила законопроект.
Нагадаємо, 3 жовтня Верховна Рада проголосувала президентський законопроект про судову реформу. Серед пропонованих змін були поправки депутата від Радикальної партії Андрія Лозового. Він, зокрема, запропонував відраховувати час, відведений для розслідування кримінальних проваджень, від моменту реєстрації злочину у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (нині – від моменту оголошення підозри). Також нардеп запропонував обмежити загальний строк, відведений на розслідування, до 6 місяців. Із критикою прийнятих змін виступили правники та колеги нардепа. Сам Андрій Лозовий стверджує, що суть цієї правки – дозволити оскаржувати необґрунтовані звинувачення й припинити затягування справ у судах.
Начальник Департаменту спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк застеріг, що через ці правки будуть закриті всі нерозслідувані справи, які стосуються злочинів часів Майдану. Він також зауважив, що у змінах, пропонованих Лозовим, відсутні перехідні положення, які б регламентували дію нових норм щодо вже існуючих розслідувань.
«В Конституції прописано: якщо зміни до закону пом’якшують відповідальність підозрюваного – закон має зворотну дію. І це стосується лише Кримінального кодексу. Однак практика Європейського суду говорить, що і процесуальні зміни, тобто зміни до КПК, у випадку пом’якшення відповідальності також можуть мати зворотну дію. Навіть якщо цю практику не брати до уваги – в законі немає перехідних положень, в яких треба було б прописати, що нові норми КПК застосовуються з моменту вступу закону в дію. Однак цього немає. А в законі написано, що строки на розслідування течуть не з моменту оголошення про підозру, а з моменту реєстрації злочину в Єдиному реєстрі досудових розслідувань», – сказав начальник ДСР.
Національне антикорупційне бюро закликало президента ветувати зміни до Кримінального процесуального кодексу, які можуть паралізувати роботу органів досудового розслідування. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький назвав "правки Лозового" до КПК "шкідливими, якщо не злочинними".
5 жовтня ГО «Адвокатська дорадча група» та ГО «Родина Героїв « Небесної сотні» звернулися до президента Петра Порошенка та керівників депутатських фракцій парламенту із закликом накласти вето на законопроект №6232 та запропонувати відповідні зміни, що виключають небезпечне нововведення авторства Лозового. Окрім того, там закликали «утриматись у подальшому від внесення «вирваних із контексту» не продуманих змін до КПК у непрофільних законопроектах».
6 жовтня під час спроби скасування голосування за законопроект виявилося, що депутати володіють різною інформацією щодо остаточного тексту законопроекту. Зокрема, голова Комітету з питань правової політики і правосуддя Руслан Князевич стверджує, що поправку ухвалили в зміненому варіанті. Водночас в опозиції переконані, що комітет намагається сфальсифікувати рішення та порушує регламент.