За словами Єрофєєва, Путін та його оточення на початку 2000-х років зрозуміли: щоб стабілізувати ситуацію в країні, потрібно бути жорсткішими в політиці, «але під столом вирішили запровадити свободу в приватній сфері».
«Для РФ це було феноменальним рішенням, бо в нас не було свободи приватного життя ані за царського режиму, ані за комуністів, навіть за Боріса Єльцина. Для стабілізації країни привабливість її лідера була конче необхідною. Путін сказав: робіть що хочете в себе за парканом, на своїх дачах чи у квартирах. Це зумовило його привабливість з огляду не на економіку, а на клімат у країні», – відзначив Єрофєєв.
«Але коли людям дати свободу приватного життя, то через 10 років вони починають говорити про соціальні й політичні проблеми, громадянські права. І всі ті питання, як тісто з каструлі, починають вилізати назовні. Коли це сталося, політичну опозицію вже неможливо було приборкати, тому що йшлося про стан суспільної свідомості. То стан громадянського суспільства, яке сформувалося. Тому Путіну немає жодного сенсу ображатися на опозицію, яку він створив», – вважає він.
Інтерв’ю з Віктором Єрофєєвим читайте у №51 «Українського тижня».