Київський градоначальник Олександр Попов, вступаючи на посаду, мав необережність публічно заявити: його попередники (себто "молода команда Черновецького") тільки за рахунок незаконного відчуження землі "обчистила" столицю приблизно на 70 мільярдів гривень. Причому всі ці операції проводилися через міськраду. "Непоодинокі випадки, коли на одному засіданні Київради з голосу приймалося понад 100 земельних питань. Особам, що не проживають у Києві, роздано безплатно близько 75 гектарів київських земель. До речі, ці люди про це і знати не знали, як кажуть правоохоронні органи, власниками вони були деякий час, а потім всі ці землі стікалися до декількох великих фірм", – додав Попов. За його підрахунками, за кошти за цю землю можна було збудувати 1200 нових дитячих садків або 470 нових лікарень, 15 мостів або 4 окружні дороги.
І що ж після цього? Чи були порушені з подачі столичного градоначальника якісь гучні кримінальні справи, чи була викинута на смітник історії більшість Київради, яка дружно ухвалювала незаконні земельні рішення? Відомо, що Шевченківський райсуд Києва засудив колишнього співголову фракції Блоку Леоніда Черновецького в Київраді Дениса Комарницького до двох років позбавлення волі з дворічним випробувальним терміном. Але Комарницького засудили за побиття адвоката Івана Гранцева і крадіжку в нього 20 тисяч доларів та документів, а не за земельні оборудки. Крім того, певну частину земель через суд повернуто місту. І все!
А, між іншим. якраз синхронно з гучною заявою Попова розгорталися гучні процеси над Юрієм Луценком та Юлією Тимошенко; Луценкові прокуратура спершу виставила рахунок на мільйон гривень, але за вироком суду відшкодування за "незаконне святкування Дня міліції в Палаці "Україна" у 2008-2009 роках" зменшилося до 643 з гаком гривень (плюс іще й чотири роки ув’язнення…). Ну, а Тимошенко має згідно з рішенням суду у справі про газові контракти з Росією компенсувати збитки "Нафтогазу" у розмірі 12 мільярдів гривень. А тут 70 мільярдів збитків – і нічого. Все нормально.
Ба більше: сьогодні та більшість Київради, на яку спирався Черновецький (включно з деякими активними членами "молодої команди"), стала більшістю, на яку спирається Попов. І сьогодні ця більшість – під прикриттям демагогії про "інтереси простих киян", гідної вуст самого Льоні-Космосу, – продовжує ухвалювати рішення, які під оглядом на Конституцію мають дуже й дуже сумнівну легітимність. Причому ухвалюють у своєму традиційному стилі – з голосу, без дотримання процедури. А проекти цих рішень вносить на затвердження Київради "антикорупціонер" Попов…
Звісно. у нормальній європейській країні в одному і тому ж місці на дуже тривалий строк опинилися і "космічний мер", і колишній секретар Київради "Лесик-телесик", і градоначальник-"антикорупціонер", і нинішня секретарка, і всі шість десятків "борців за права киян" з простроченими депутатськими мандатами… Та що там! У нормальній країні такі персонажі не мали б шансів такий тривалий час мордувати столицю, навіть якби на виборах їм і вдалося б обдурити виборців. Бо проти них об’єдналися б і влада, й опозиція, і мас-медіа, і структури громадянського суспільства, і всі церкви, крім хіба що "Посольства Божого" (хоча невідомо, чи церква це насправді, а чи акціонерне товариство). Бо ж у нормальних країнах існують механізми незалежного суду та загальних виборів, залежних від масового платоспроможного споживача ЗМІ та громадської думки. І в підсумку вони спрацьовують, раніше чи пізніше, але спрацьовують. У нас же можна на всю країну заявити про поцуплені у мешканців столиці 70 мільярдів гривень, описати механіку тих незаконних оборудок, за допомогою яких у киян більшість Київради крала землю, – і після цього спокійно співпрацювати з крадіями, ба більше – ще й захищати їх від громадськості та опозиції…
А крім 70 "земельних" мільярдів має ж ітися і про незаконне виведення з комунальної власності важливих інфраструктурних об’єктів вартістю ще у десятки мільярдів. Красномовний приклад – "Київхліб", який місто втратило одразу ж після приходу до влади "молодої команди"; контроль за ВАТ "Київхліб" після ряду проміжних операцій перейшов до структур, пов’язаних із зятем (тепер уже колишнім) "космічного мера" В’ячеславом Супруненком. Торік дві третини акцій ВАТ перейшло до якихось зарубіжних фірм. Ну, а нині "Київхліб" штучно доводять до банкрутства, щоб монополістом у столиці стала фірма. тісно пов’язана з високопосадовцями "партії влади". І ніхто вже не в силі повернути киянам украдене в них – бо значна частина об’єктів "Київхлібу" фізично припинила існування, а гроші – за кордоном…
І за всіх цих обставин нинішня секретарка Київради Галина Герега (за участі якої здійснювалися всі минулі оборудки) днями заявила – мовляв, через нестабільну роботу органу столичного самоврядування (в усьому тут винна опозиція!) місто втратило аж 800 мільйонів гривень. Погано, звісно. але ж за стабільної роботи пані Гереги і Ко втрачено щонайменше 100 мільярдів. То, може, нехай краще буде нестабільність? Чи – ще краще – нехай нинішня Київрада, нарешті, зійде на пси, але при цьому відповість за все скоєне?