Прихильники Петра Порошенка вгледіли в ньому капітуляцію та вийшли протестувати під Офіс президента проти цієї угоди. Насторожили людей досить жорсткі умови припинення вогню, які забороняють використовувати безпілотники, займатися розвідувальною діяльністю та вживати низку інших заходів. Багато хто вважав, що такі умови зв’язують руки українським військовим та розв’язують руки бойовикам, які зі свого боку, звичайно ж, не виконуватимуть зобов’язань.
Однак хвиля обурення щодо перемир’я здійнялася не тільки з українського боку. Прихильники Росії та «ЛДНР» також вважали перемир’я «підступним планом» України й припустили, що українська сторона не дотримуватиметься його.
Скепсис тих, хто не вірить у перемир’я, цілком зрозумілий, адже раніше домовленостей про припинення вогню та всіляких перемир’їв («хлібне», «шкільне» тощо) було укладено вже чимало. Однак жодне з них не протрималося довго. Востаннє безстрокове та повномасштабне перемир’я мало діяти з 21 липня 2019 року, тобто приблизно рік тому. Та відтоді як уклали угоду, загинули десятки військових та цивільних людей.
З півночі 27 липня, коли стало діяти нове безстрокове і всеосяжне перемир’я, вже було зафіксовано кілька обстрілів, про що офіційно повідомило командування ООС. Однак українська сторона вважає ці порушення некритичними. Що буде далі — поки що незрозуміло. Але особливих ілюзій щодо того, що вже цього разу домовленості точно працюватимуть, наразі немає.
Читайте також: В очікуванні ескалації
Оголошення перемир’я збіглося з іншою знаковою подією. У вівторок 28 липня прес-служба Офісу президента України повідомила про вихід Леоніда Кучми зі складу мінської Тристоронньої контактної групи щодо Донбасу. Багато хто угледів у цьому якийсь знак та навіть демарш Кучми через перемир’я, однак нічого нового не відбулося. Леонід Кучма перестав брати участь у координації роботи ТКГ ще навесні, і автор цих рядків за час своєї участі в переговорах жодного разу не перетинався з екс-президентом. Координував роботу української переговорної групи міністр у справах окупованих територій Олексій Резніков. А тепер влада просто офіційно повідомила про цю ситуацію. Тож вбачати у відставці Кучми якісь зловісні знаки та очікувати певних радикальних змін у роботі української делегації в ТКГ не варто.
Але якщо на фронтах замайоріла примара затишшя, то в мирного населення Донбасу підстав для оптимізму небагато. Бойовики практично заблокували пересування громадян через лінію розмежування, про що Тиждень уже писав у попередніх випусках (див. Тиждень, № 30/2020). Поки що скасовувати обмеження не планують. Інакше, крім як знущанням, назвати таку поведінку складно. Проте бойовики й далі принижують та утискають жителів ОРДіЛО, попри протести й обурення в соціальних мережах.
Обмежувальні заходи пояснюють коронавірусом. Але в це пояснення вже давно ніхто не вірить, адже застосовують ці заходи дуже вибірково. По-перше, познущатися над людьми чомусь вирішили тільки представники угруповання «ДНР». Луганськ, навпаки, і далі вільно випускає людей через КПВВ в Україну. По-друге, ані обмеження на в’їзд / виїзд, ані обсервація не поширюються на громадян, які перетинають російський кордон. Навряд чи в Росії лютує якийсь інший коронавірус, тому знущання над людьми явно не мають нічого спільного з протиепідеміологічними заходами.
Дії донецьких бойовиків не можуть пояснити навіть їхні прихильники. Кордон перекрили не тільки з Україною, а й з «ЛНР». Існує версія, що в такий спосіб представники «ДНР» намагаються перешкодити жителям підконтрольній їм території виїжджати в Україну через територію, підконтрольну «ЛНР». І робиться це лише з бажання знизити до мінімуму зв’язки жителів ОРДіЛО з Україною. Ця версія — найправдоподібніша з усіх наявних. Паралельно з обмеженнями для людей, що виїжджають з ОРДіЛО на підконтрольну територію, розгорнулася кампанія з їхнього публічного цькування. Представники угруповання «ДНР» відкрито називають людей, які їздять в Україну, зрадниками й трупними хробаками. Зокрема, керівник єнакіївського міського осередку руху «Молода республіка» Юлія Скубаєва назвала громадян, які їздять в Україну, «двожопими», яких слід відправляти рити окопи.
Схоже, усі ці нові господарі Донбасу дістають задоволення від страждань своїх земляків на КПВВ. Наприклад, близько десятка осіб понад тиждень не можуть потрапити додому в ОРДіЛО з території, підконтрольної Україні. Люди фактично живуть на зупинці на українському КПВВ «Новотроїцьке», але бойовики без пояснення причин не дають їм перетнути лінію розмежування.
Читайте також: Слуги і господарі
«На автобусній зупинці біля КПВВ «Новотроїцьке» вже кілька тижнів живуть люди, яких бойовики не пропускають на окуповану частину Донеччини. Причину відмови не пояснюють. Зараз їх дев’ятеро. Серед них люди похилого віку та хворі. Ночують у наметі ДСНС, їдять те, що привозять гуманітарні організації», — повідомив на своїй сторінці у Facebook журналіст Костянтин Рєуцький, який також розмістив фотографії нещасних.
Дії так званої влади «ДНР» обурюють навіть членів цього угруповання, які перебувають в опозиції до нинішнього керівництва. Наприклад, різко висловився про те, що відбувається на КПВВ, ідеолог та один із творців ДНР Андрій Пургін. «Влада показала своє справжнє ставлення до населення республіки. Немає жодних логічних обґрунтувань для такої ситуації, крім хіба що логіки «бий своїх, щоб чужі боялися». Ну ж бо, покажімо всьому світові, як ми ненавидимо власне населення, не пускаємо його додому, щоб нас чужі боялися. Росія відсилає літаки по всьому світу, щоб забрати своїх громадян додому, Луганськ відкрив кордон, і населення вільно переміщається у всіх напрямках, і тільки «ДНР» влаштувала показове знущання, не пускаючи людей додому. Як мінімум, повинні піти у відставку всі причетні до цього беззаконня, як максимум — кримінальна справа», — заявив Андрій Пургін в інтерв’ю російському виданню «Антифашист».
Читайте також: Ідеологія: зміна локомотива
І якщо вже так висловлюється один із творців «ДНР», то що казати про простих людей, які стикаються зі знущаннями на КПВВ. Їхні коментарі в соцмережах переповнені відчаєм, прокльонами та ненавистю до бойовиків. Отже, попри розмови про мир та припинення вогню, жодних кроків у бік реінтеграції угруповання «ЛДНР» не роблять. Навпаки, їхні нинішні дії спрямовані на досягнення протилежного ефекту.