Прийняття такої резолюції було вкрай небажаним для ряду членів ПАРЄ – Росії, Азербайджану. Дипломати цих країн, розуміючи, що скасувати резолюцію не вдасться, спробували її пом’якшити. Для цього 2 жовтня була внесена поправка №2, яка викреслює з документа весь список критеріїв і замінює його фразою про те, що визначати, хто є політв'язнем, може лише Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), пише "Коммерсант-Украина".
Однак, відзначає видання, ЄСПЛ не має права використовувати у своїх рішеннях термін "політичний в'язень". Розглянута резолюція асамблеї якраз і покликана заповнити цей юридичний пробіл.
Засідання юридичного комітету опинилося на межі зриву – через безпрецедентну перенаповненість зали засідання депутатами. Як з'ясувалося, від трьох країн – Росії, Азербайджану і Греції – на засіданні присутні більше депутатів, ніж дозволено відповідно до національної квоти.
Втім, щоб не допустити зриву засідання комітету і голосування за резолюцію в цілому, поправка №2 була виставлена на голосування. Вона була прийнята юридичним комітетом з перевагою у два голоси.
Вже під час сесії ПАРЄ дискусія підтвердила, наскільки болюча резолюція для окремих країн. Іноді промовці навіть переходили на прямі образи на адресу один одного.
Активну участь в обговоренні взяли і ппредставники української делегації. У той час як бютівець Сергій Соболєв закликав не ухвалювати поправку №2, щоб тисячі і тисячі людей не були змушені "сто років чекати рішення ЄСПЛ", регіонал Олексій Плотніков, навпаки, запропонував доповнити документ пунктом, який виводив Юлію Тимошенко зі сфери дії документа.
"Винні у шахрайстві і зловживанні владою не можуть бути визнані політичними в'язнями. Засуджені за корупцію та економічні злочини повинні бути виведені за рамки цього терміну", – заявив він.
Врешті, поправка N2 набрала 89 голосів "за" і 89 "проти", тобто залишилася не прийнятою. Вирішальним став голос Оксани Білозір (НУНС). Білозір, яка традиційно підтримує у ПАРЄ Партію регіонів, однак цього разу утрималася від цього. Після провалу лобійованого росіянами пункту ПАРЄ затвердила резолюцію в цілому.
"Вперше бачу такий розкол в ПАРЄ. Це підтверджує неоднозначність резолюції. Але це нічого не змінить на практиці. Я не думаю, що в майбутньому ПАРЄ вирішиться назвати політв'язнів поіменно", – заявила представниця Партії регіонів Юлія Льовочкіна.
Нагадаємо, 3 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка затвердила визначення терміну "політичний в’язень".
Документом запропоновано п'ять критеріїв визначення терміну "політичний в'язень". Мова йде про громадян, які потрапили у в'язницю "з суто політичних мотивів без зв'язку з будь-яким правопорушенням"; про тих, хто постраждав в результаті порушення державою основоположних свобод – свободи думки, слова, віросповідання, зборів та об'єднання; про тих, хто одержав з політичних мотивів непропорційно жорстке покарання за вчинений проступок; про затриманих в результаті дискримінаційного застосування законів; про "позбавлених свободи в результаті судового розгляду, який був явно нечесним, якщо простежується зв'язок цього факту з політичними мотивами влади".
Підготовка даної резолюції почалася в ПАРЄ три роки тому, але через "болючість" питання її вдалося винести на розгляд асамблеї лише зараз.