«Угорщина мусить подолати економічну й фінансову кризу, аби ми змогли закріпити всі свої тогорічні досягнення», – заявив міністр закордонних справ цієї країни Янош Мартоньї. Не схоже, щоб він готувався до завершення терміну правління нинішнього уряду. На думку посадовця, прем’єру Вікторові Орбану потрібно більше часу для реалізації реформ, серед яких конституційні зміни та своєрідна економічна політика.
18 січня президент країни Янош Адер оголосив, що наступні вибори призначено на 6 квітня. Орбан може здобути ще чотири роки на виконання своєї місії: викорчовування комуністичного минулого й розбудову країни за націоналістичним кредо його правої партії «Фідес». Останнім часом ця політсила повернула собі популярність, частково завдяки зниженню цін на комунальні послуги та іншим популістським заходам. Опозиційні партії мають слабкі позиції і в останні місяці змарнували час на конфлікти між собою, тоді як Орбан проводить експерименти, змінюючи політичну систему країни на власну користь. «Маючи кваліфіковану більшість у парламенті, «Фідес» вдається до махінацій у численних округах і переписує виборчі закони, що повинні грати на руку великим, об’єднаним партіям і послаблювати позиції розколотих опозиціонерів», – розповідає Цвєта Петрова з аналітичного центру Еurasia Group.
Лідери альянсу Соціалістичної партії (MSZP) і центристської партії «Разом 2014» (Е14) нещодавно об’єдналися із двома іншими політсилами – дрібною лівоцентристською Демократичною коаліцією (DK) та Ліберальною партією на чолі з Ґабором Фодором. Коаліцію з чотирьох партій потішило б призначення загальних електоральних перегонів на той самий день, що й виборів до Європарламенту, які відбудуться наприкінці травня. Це дало б змогу заощадити кошти й продовжити виборчу кампанію. «Однак у них було багато місяців для формування альянсу», – стверджує пан Мартоньї, на думку якого проводити національне та європейське голосування в один і той самий день виявилось би незручно.
Читайте також: «Дружба народів» на Закарпатті дала тріщину. Кому це вигідно?
Таким чином, об’єднані ліві мають лише 10 тижнів, щоб донести свій меседж до народу. Це непросто, кажуть вони, адже «Фідес» контролює державні ЗМІ й має допомогу від товстосумів. За словами Віктора Сіґетварі з E14, альянс зосередиться на економічній політиці (підтримці зростання та скасуванні фіксованого податку), проблемі узурпації влади (боротьба з організованою корупцією) та конституційних реформах (повернення розподілу влади, якого позбувся Орбан).
Боротьба буде нерівною. Навіть об’єднані ліві партії мають підтримку лише 22% виборців, тоді як «Фідес» – 28% потенційних голосів. Колишній прем’єр-міністр Угорщини і лідер Демократичної коаліції Ференц Дюрчань – суперечлива постать, що може відштовхнути деяких прихильників центристів. Хоча «Фідес» має шанси здобути лише просту більшість, може статися й таке, що партія знову виграє кваліфіковану (більш ніж дві третини місць у парламенті), як це сталося 2010 року, бо за законом найбільша політсила має непропорційну перевагу.
Читайте також: Нікому не потрібна автономія
Це турбує тих, хто вважає Орбана авторитарним політиком. Свідченням його авторитаризму вони називають нещодавню ядерну угоду із президентом Росії Владіміром Путіним, згідно з якою Москва має позичити Будапешту €10 млрд на спорудження двох реакторів угорської атомної електростанції (загальною вартістю €12 млрд), що їх будують росіяни. Решту витрат візьме на себе Угорщина, яка й так має великі борги. «Це було погане рішення й надто поквапливе», – вважає Сіґетварі. Угода, укладена без тендера і схвалення в парламенті, посилить залежність країни від російських енергоресурсів. Коли Орбан очолював опозицію, він говорив про ризик перетворення Угорщини на «найщасливіший барак Газпрому» та повернення до сфери впливу РФ. Тепер ми не вперше й, певно, не востаннє стаємо свідками того, як політик-хамелеон робить несподіваний поворот.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com