Ще торік сила українського ІТ не була секретом. Галузь за часи незалежності стала важливою частиною економіки. Україна, як зручна домівка для стартапів, отримувала високу оцінку експертної спільноти. Проте до 24 лютого було неможливо осягнути, скільки переваг це дає під час повномасштабної війни. Скажімо, завдяки дотичним до ІТ бізнесам, поштовим та банківським, вдалося розгорнути найбільші у світі мережі волонтерства та фінансової підтримки армії. У цьому тексті розповідаємо про основні події та стан технологічної галузі України на завершенні року.
Як технології та інновації допомагають протистояти ворогу
До початку великого вторгнення експертна спільнота попереджала про небезпеки «повальної діджиталізації» та справедливо критикувала додаток «Дія», а більшість вважали нормою зручність грошових переказів та наявність пункту поштової видачі у кожному кварталі міста та у невеликому селі. Під час війни ці звичні речі стали важливими складовими збереження суспільного ладу і відбиття агресії. Ось низка таких важливих складових:
– Розвинута електронна комерція та проста доставка онлайн-покупок.
Окрім майже монополістів ринку, як Rozetka, OLX та інші маркетплейси, на українському ринку працює багато невеликих онлайн-магазинів, які дозволили майже не відчути дефіцит павербанків, акумуляторних ламп та інших корисних речей, особливо в умовах відключень енергії. Звісно, не обходилось без накручувань цін на найбільш затребувані товари, але загалом розгалужений децентралізований український e-commerce врятував країну від дефіциту в складні часи.
Іншим героєм нашого часу стала «Нова пошта» з її мережею пунктів видачі та швидким відновленням роботи на деокупованих територіях з одночасною експансією у країни Європи. Люди практично не відчули проблем із тим, щоб переслати речі людям, які виїхали в більш безпечні регіони країни.
– Децентралізована мережа інтернет-провайдерів.
Як і в попередньому випадку, попри існування великих провайдерів, на українському ринку працює багато невеликих компаній. Тому кібератаки початку року, а також ті, які провели безпосередньо перед великим вторгненням, не дали того ефекту, на який сподівалися окупанти. Атаки не дають особливого ефекту й зараз, у періоди «блекаутів». Український інтернет працює стабільно і забезпечує зв’язок у складні часи.
– Електронні платежі.
Можливість задонатити буквально «в один клік» стала важливим чинником народної допомоги армії: ід «зборів» на взуття, аптечки й автомобілі до купівлі Байрактарів, супутника чи невідомої BlackBox. Те, наскільки просто працює в Україні система грошових переказів, оцінили українці, які опинилися за кордоном та відчули складнощі європейської бюрократії та зарегульованості.
Головний виклик: кібервійна
Одним з елементів гібридної війни є не лише атаки на критичну інфраструктуру, в умовах яких ми живемо останні місяці, але й кібератаки, у тому числі на такі ж технологічні об’єкти чи ІТ-системи, які їх обслуговують. Були спроби атакувати українські ІТ-системи й безпосередньо перед великою війною 2022 року.
Найбільш відомою атакою став злам цілої низки державних сайтів, який відбувся у січні 2022 року. «Дефейс» (тобто підміна головної сторінки) багатьох державних ресурсів супроводжувався витоком даних, який заперечували очільники Мінцифри, а професійна спільнота вперто доводила неспростовні докази успішності атак.
Читайте також: З Росії тікають засновники стартапів і програмісти. Події технофронту
Разом із тим, після початку війни атак, схожих на поширення вірусу Petya-A 2017 року чи ті ж інциденти січня 2022-го, не спостерігалося. При цьому фахівці Cert-UA – державної команди реагування на кіберінциденти – постійно попереджали про фішингові атаки, які маскувалися під справжні електронні листи. Досі немає відповіді на питання – а де ж ті прокремлівські хакери з їхньою міццю, якими лякали весь світ останні роки?
Україну, зі свого боку, підтримало хакерське угрупування Anonymous. Вони задовго до активності української ІТ-армії атакували офіційні російські веб-ресурси та ІТ-системи.
Україна також перетворилася на поле для аналізу, як кібербезпекова складова війни може розвиватися в майбутньому. Аналітики корпорації Microsoft виявили деякі неочікувані елементи сучасних кібервоєн, серед яких згадали фейки та діпфейки або вплив на емігрантську спільноту задля забезпечення власної підтримки.
Telegram як джерело новин
Попри зусилля влади з оперативного інформування громадян та запуск Єдиного телевізійного марафону, війна стала справжнім поштовхом для популяризації Telegram як платформи новин.
Різні дослідники аналізували медіаспоживання на початку війни й ближче осені. Їхні висновки показали зростання популярності Telegram саме для читання новин. Оперативність і зручість отримання контенту перетворили платформу в конкурента й онлайн-медій, і телебачення. Нещодавнє дослідження, проведене USAID-Internews, показало, що восени Telegram став безперечним лідером серед платформ читання новин. 74% респондентів цього опитування отримують новини з соцмереж, найпопулярнішою з яких є саме Telegram.
Проте популярність платформи має зворотній бік медалі і про неї нещодавно розповіли у своєму дослідженні аналітики «Детектор медіа». Вони виявили понад 300 Telegram-каналів, які поширюють російську пропаганду. Проблемою є те, що ці канали популярні серед української аудиторії. СБУ взагалі зверталась до Telegram із проханням заблокувати понад 1500 каналів, які поширювали фейки. У більшості випадків звернення стали безрезультатними, що спричинює занепокоєння популярністю Telegram як новинної платформи.
«Війна у прямому ефірі»
Соціальні мережі перетворили російсько-українську війну 2022 року на «війну в прямому ефірі». Журналісти і блогери відкривали світу очі на звірства у Бучі й Ізюмі та дали відчути атмосферу в щойно звільненому Херсоні. Також особисті сторінки українців у соцмережах стали інструментом донесення до світу правди про війну, а не пропагандистської маячні Кремля про «фашизм в Україні».
Проте, якщо на початку війни компанія MetaPlatforms навіть змінила свої правила щодо мови ненависті та дозволила так званий хейт-спіч стосовно загарбників, то восени українські користувачі та сторінки медій зіткнулися з масовим блокуванням. До прикладу, навіть згадка назви «Азов» у дописі на фейсбук може спричинити блокування акаунту.
Читайте також: Метабульбашка Марка Цукерберга
Реакцією на це стало справедливе обурення українців та поширення чуток про те, що Meta працює на ворога й росіяни модерують український контент. Хоча насправді ситуація з блокуваннями пов’язана не з політичними мотивами, а з двома аспектами роботи соціальних платформ. По-перше, з тим, як працює система модерування контенту та як вона реагує на масові скарги користувачів. Саме цю тактику успішно використовують російські ботоферми проти українських юзерів.
Інший аспект – це власне система монетизації соцмереж та їх залежність від реклами. Рекламодавцям просто не потрібно бачити фото з Бучі чи обстріли Харкова в одній стрічці з їхніми рекламними дописами. І навіть петиція до президента України з вимогою змінити принципи модерації контенту соціальних платформ у цьому випадку не допоможе.
Технологічна інновація 2022: military tech
Найбільш вражаючий технологічний аспект цієї війни – це поява нового напрямку ІТ-індустрії, який можна назвати military tech. Цим терміном можна назвати й розроблені українцями дрони, і надруковані на 3D-принтерах складові, і використання даних купленого фондом Сергія Притули супутника, і спеціальні додатки для артилерії, і ще багато іншого.
Читайте також: Як Telegram став одним з основних діджитал-інструментів цієї війни
Війна загалом стала непоганим полігоном для розробки й тестування багатьох важливих технологій. Енергоефективності українських бізнесів повинна заздрити Грета Тунберг, а кризовий менеджмент, який демонструють українські компанії, у звичайній ситуації перетвориться в ефективне планування та далекоглядні рішення. Розробку нових додатків й ІТ-рішень можна буде перетворити в інструменти мирного часу.