Але, наголосив він, Сербія очікує на те саме і з «албанського боку», як він сказав, маючи на увазі албанську за національністю більшість населення і влади Косова.
Перед цим Гейґ побував у четвер у Приштині, де зустрівся з керівництвом Косова. Виступаючи там, він заявив, що укладання мапи Південно-Східної Європи завершене і Косово не може бути поділене за національною ознакою як спосіб вирішення косовської проблеми.
Нинішній прем’єр-міністр Сербії Івіца Дачич свого часу заявляв, що Белград міг би визнати незалежність Приштини в обмін на те, що північ Косова, де більшість населення становлять серби, перейшла б у склад Сербії. Керівники Косова відкинули таку можливість.
Белград досі офіційно вважає Косово, яке односторонньо проголосило свою незалежність від Сербії 2008 року, за автономний край Косово і Метохія у складі Сербії. Позицію Белграда підтримує ще ціла низка країн, зокрема, Росія, яка має право вето у Раді безпеки ООН. Усе це перешкоджає повноцінному міжнародному визнанню Косова як незалежної держави.
Як повідомлялось, суверенітет Косова визнає майже половина держав-членів ООН. Від визнання незалежності як і раніше відмовляються Сербія і Росія.
У Косово продовжують перебувати миротворчі сили НАТО і місія EULEX з Євросоюзу, до складу якої входять судді, прокурори і поліцейські.
Нагадаємо, в лютому цього року представники Бєлграда і Приштини досягли угоди щодо статусу Косово. Згідно договору, укладеного в Брюсселі, Сербія не визнає самостійності відокремленої від неї республіки, однак визнає за нею право брати участь в регіональних організаціях на Балканах