Причому 66% громадян заявляють, що громадські організації займаються проблемами, які не хоче вирішувати влада. Саме громадським об’єднанням нині вдається мобілізувати незадоволених діяльністю уряду чи місцевої влади українців на вуличні акції протесту. Громадські активісти скаржаться, що влада не поспішає брати до уваги позицію ГО, натомість шукає все нові й нові методи для обмеження їхніх можливостей. Особливо ж влада намагається запобігти подальшій мобілізації протестно налаштованої частини населення ГО, що критикує її дії.
Беруть «на олівець»
Для заспокоєння особливо буйних, які намагаються донести до влади свою позицію за допомогою акцій протесту, регіонали продовжують використовувати метод часткового задоволення вимог, відпрацьований на учасниках підприємницького майдану. Дати протестувальникам випустити пару, потім зустрітись з їхніми активістами і частково врахувати в черговому законопроекті позицію протестної групи. Так вдалось вплинути і на чорнобильців: вони двічі штурмували будинок Верховної Ради, перш ніж представники влади погодились вести з ними діалог, а потім заявили, що припиняють акцію.
Паралельно відбувається збір інформації про всіх потенційних учасників подібних акцій, яку за потреби можна буде використати для тиску на них.
Так, за інформацією об’єднання «Новий громадянин», до якого входять понад 50 громадських організацій, обласні та районні держадміністрації розсилають звернення до місцевої влади, у яких ідеться про посилення контролю за місцевими громадськими об’єднаннями. З кількома такими документами ознайомився і Тиждень.
Читайте також: Стрімкий регрес
Управління з питань внутрішньої політики Хмельницької облдержадміністрації, наприклад, зобов’язало голів райдержадміністрацій та міських голів «терміново посилити роботу на предмет моніторингу подання громадсько-політичними об’єднаннями та окремими громадянами заяв про заплановане проведення акцій протесту» та інформувати управління про заплановані заходи та їхні результати за вказаним номером телефону. «Довідка має містити не загальні фрази, а вичерпну інформацію про хід та результати заходу: прізвища та посади організаторів, кількість та категорії учасників, гасла, прапори, список тих, що виступають, основні тези виступів, оцінка діяльності влади, реакція місцевої влади, результати, заплановані подальші дії, участь в акції народних депутатів, лідерів обласного рівня», – йдеться в документі. Схожі вказівки місцева влада отримала і від райдержадміністрації Кам’янця-Подільського: тут забов’язали не лише інформувати про заплановані заходи, а й направляти до адміністрації відскановану друковану продукцію політичного змісту, що на них розповсюджується.
Збирати інформацію про активістів громадських об’єднань почали і в податковій службі: районні податкові адміністрації розсилають громадським організаціям анкету з дуже детальними запитаннями щодо їхніх персональних даних та діяльності. В анкеті просять вказати зокрема прізвища й контактні дані керівників та найбільш активних представників організацій, основні напрями їхньої діяльності та інформацію про легалізацію ГО.
Як пояснили Тижню в одній з районних ДПА Києва, метою анкетування є створення бази даних громадський об’єднань для подальшої співпраці з ними, що буде полягати в розтлумаченні окремих положень податкового законодавства та ознайомленні громадськості з принципами роботи ДПА. «Податкова інспекція жодним чином не збирається тиснути на громадські організації; якби ми й хотіли, ми не маємо таких можливостей. Це ж неприбуткові організації, це не бізнес», – переконував Тиждень співрозмовник з ДПА.
Але представники громадських організацій, які отримали анкети, до ініціатив податкової ставляться з пересторогою.
«Ми не спеціалізуємсь на податкових питаннях, тому дивно, навіщо їм знати про наших активістів настільки детально. Такі дані податковій для цілей, які вони оголосили, не є необхідними», – говорить Тарас Шевченко з Інституту медіаправа.
Критично ставиться до анкетування ДПА і Олексій Хмара, голова кіровоградського Творчого об’єднання «ТОРО», що теж отримало анкету від ДПІ.
«Вони і так володіють великою базою данних про нас, хочуть знати ще більше, але нічого не пропонують взамін. Ми досі точно не знаємо, що новий податковий кодекс хорошого чи поганого може дати громадським організаціям, бо консультацій із цього питання практично не було. Ми не знаємо, як реалізувати деякі суперечливі норми. Ми ніколи не знайомились з місцевими податковими адміністраціями у своєму регіоні. Вони ніколи не розповідали, як саме вони бачать дружбу з нами», – розповідає Хмара. Якби мова йшла про поглиблення співпраці з громадянським суспільством, стверджує Хмара, податкова мала б звернутись до створених при цій держустанові громадських рад.
У громадських організаціях, що отримали анкети, підозрюють, що в інформації, яку просить надати податкова в рамках опитування активної частини громадянського суспільства, зацікавлена Служба безпеки України. Громадські активісти побоюються, що ці данні можуть у майбутньому використовуватися проти лідерів організацій, які виступають із жорсткою критикою дій чинної влади та беруть участь у вуличних акціях протесту.
Юристи ж стведжують, що питання, які стосуються надання інформації про активістів суперечать закону про захист персональних даних, який забороняє обробку даних про фізичну особу без її згоди.
У ГО припускають, що збір даних про них пов'язаний також із наближенням парламентських виборів. Таким чином влада намагається з’ясувати, хто з ГО планує моніторити виборчий процес, і хто з них у такій діяльності користуватиметься фінансовою допомогою з-за кордону. «Податкова цікавиться нами перед кожними виборами; нас намагались позбавити статусу неприбутковості, бо ми займаємось моніторингом виборів і роз’ясненням виборчого процесу і при цьому користуємось міжнародною підтримкою», – розповідає Хмара.
Обмежити законом
Обмежити можливості для діяльності ГО влада намагається і законодавчо.Наприкінці квітня до порядку денного сесії парламенту було внесено законопроект про громадські організації № 7262-1. Документ розроблявся і лобіювався за участю самих ГО, мав зокрема полегшити процес реєстрації громадський організацій. Громадськість сподівалась, що закон буде прийнято іще навесні, але він був затверджений лише в першому читанні. А до другого читання документ може набути іншого змісту.
За словами експерта Українського незалежного центру політичних досліджень Максима Лациби, який брав учать у розробці документу, до другого читання в законопроект хочуть внести кілька положень, які тільки погіршать становище громадських організацій.
По-перше, це повернення права Мін’юсту здійснювати контроль за статутною діяльністю громадських організацій, яке фактично дозволить заборонити діяльність будь-якого невгодного громадського об’єднання. На думку Лациби, цю норму зможуть використовувати проти організацій, які планують монітори парламентські вибори 2012 року. По-друге, із законопроекту хочуть прибрати норму, яка б дозволяла громадським організаціям займатися економічною діяльністю. «Якщо ГО захоче раз на квартал видавати книжку, їй доведеться спеціально створювати підприємство, вести бухгалтерію, платити податки. Це вкрай невигідно, це заганятиме ГО в бідність», – пояснює Лациба. По-третє, із законопроекту хочуть прибрати норму, що дозволяє ГО займатися економічною діяльністю. Також можливе скасування норми, яка дозволяє створювати громадські об’єднання юридичним особам. Це фактично позбавляє можливості формувати бізнес-асоціації.
Крім того, депутати від ПР прагнуть пролобіювати заборону фінансування вітчизняних громадських організацій з міжнародних фондів. Цю ініціативу намагаються або включити в новий закон про громадські організації, або прийняти як чергову поправку до Податкового кодексу. У громадських організаціях цю ініціативу розцінюють як спробу урізати фінансування тим організаціям, діяльність яких може зашкодити іміджу влади.
Читайте також: Революція і реставрація