Британське видання The Guardian написало, що група юристів, які спеціалізуються на питаннях прав людини, збирають докази про використання Росією голоду як зброї у війні проти України. Дані можуть направити до Міжнародного кримінального суду в Гаазі (МКС) для відкриття процесу.
У матеріалі зазначають про три групи даних. Перша — це втрата доступу до води та їжі цивільними внаслідок бойових дій. Наприклад, коли Росія брала в облогу міста, як Маріуполь, або обстрілювала черги за їжею, як це сталося в оточеному Чернігові у березні 2022-го.
Друга група — це дії Росії з цілеспрямованого знищення української інфраструктури постачання їжі та води. Наприклад, через такі дії у 2022-му Миколаїв залишився без постачань питної води.
Третя група даних — це дії Росії з перешкоджання експорту українського продовольства.
Які справи щодо Росії вже розглядає МКС
У березні 2023-го The New York Times повідомило, що МКС точно відкриє дві справи проти Росії: стосовно викрадення українських дітей та стосовно атак на інфраструктуру.
У першій з них 17 березня видали ордери на арешт президента РФ Владіміра Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової. МКС працює відповідно до Римського статуту, який можна назвати міжнародним «кримінальним кодексом». Конкретні злочини за цим статутом, у яких підозрюють Путіна та Бєлову, депортація населення (дітей) і незаконне переміщення населення (дітей) з окупованих територій України до Російської Федерації (відповідно до статей 8(2)(a)(vii) та 8(2)(b)(viii)).
Щодо іншої потенційної справи (про атаки на цивільну інфраструктуру) відтоді не було нічого відомо. Дві підозри від МКС досі лишаються єдиними, виданими судом за злочини проти України, незважаючи на звернення про продовження практики.
Наприклад, у липні Дмитро Кулеба закликав МКС активізувати зусилля і видати нові ордери на арешт за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид, вчинені росіянами на території України.
У тому, що відомо про переслідування кремлівських злочинців у МКС варто виділити ще таке: стаття 8, за якою видано ордер на Путіна, описує категорію воєнних злочинів. У Римському статуті є також стаття 6 «Геноцид». За цією статтею поки що обвинувачень Росії не висували.
Це не означає, що цього не станеться у майбутньому, однак для цього слід зібрати сильну доказову базу. Відомо, що правоохоронні органи України працюють у контакті з прокурорами МКС. Наприклад, за повідомленням Офісу генпрокурора, перед оголошенням ордеру на арешт Путіна співпраця у цьому напрямі тривала п’ять місяців. Робота зі збору доказів саме геноциду, який коїть Росія, також триває. Наприклад, справи щодо заклику до геноциду вже є в українських судах. Про це в інтерв’ю Тижню повідомила правозахисниця Ольга Решетилова.
Серед інших злочинів Росії, які можуть стати предметом розгляду в МКС найчастіше виділяють цілеспрямоване знищення громадянської інфраструктури, яке спричинило великі жертви. Наприклад, атаки на вокзал у Краматорську чи торговий центр у Кременчуці. Інший приклад — підрив дамби Каховської ГЕС.
Щодо останнього в Україні відкрито справу про «екоцид» (масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу). Однак Римському статуті відповідної статті немає. Нині тривають суперечки про її додавання. Це не стане перешкодою для притягнення Росії в міжнародних судах. У Римському статуті вже існує пункт іv статті 8(2)(b) про воєнні злочини. Його викладено так:
«Умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних осіб або заподіє шкоди цивільним об’єктам чи масштабної, довготривалої та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньо очікуваною загальною військовою перевагою».
Що тоді значать новини «Міжнародний суд почав слухання позову України до Росії щодо геноциду»?
Ідеться про інший суд, хоча обидва розташовані у Гаазі. Є Міжнародний кримінальний суд (МКС або ICC), про який ішлося вище, а є Міжнародний суд справедливості ООН (МСС або ICJ). Перший здійснює переслідування конкретних злочинців та їхнє покарання. Другий суд по суті є арбітражним і розбирається, хто правий у випадку якоїсь суперечки між державами.
Справа, про яку йшлося у нещодавніх новинах (там тривають слухання з 18 по 27 вересня), розглядається в МСС та ініційована Україною через позов, поданий 26 лютого 2022-го. У цій справі Україна передусім хоче спростувати тези Кремля, що в Луганській та Донецькій областях України були акти геноциду з українського боку. Саме цією тезою Москва виправдовувала визнання маріонеткових «ДНР/ЛНР» і початок повномасштабної війни проти України. Таке спростування позбавить Росію навіть теоретичних шансів виправдати агресію на рівні міжнародного права. Однак ще однією частиною цієї ж справи дійсно є спроба довести, що саме Росія планувала геноцид українців.