Суд відзначив, що "Визначення конкретних строків завчасного сповіщення з урахуванням особливостей форм мирних зібрань, їх масовості, місця, часу проведення тощо є предметом законодавчого врегулювання".
Експерти Української Гельсінської спілки з прав людини зазначають: оскільки такого законодавства не існує, то міська рада може самостійно встановлювати терміни подання повідомлення. Зокрема Київська міська рада встановила термін 10 днів. І суд вважає такий термін адекватним.
Фактично можна розуміти, що своєю ухвалою ВАСУ дозволяє міським радам самостійно встановлювати терміни подання повідомлень про проведення мирних акцій. Аж доки це не буде врегульоване відповідним законом. Ухвала оскарженню не підлягає, йдеться на сайті спілки.
Директор зі стратегічних справ Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало вважає це рішення "дивним і незрозумілим".
"Оскільки ст. 39 Конституції чітко передбачає, що будь-які обмеження реалізації права на мирні зібрання, у тому числі щодо строків повідомлення про такі заходи, можуть здійснюватися виключно на підставі закону. Для мене очевидно, що положення КМДА не є законом України", – заявив Тарахкало.
"Більш того, з практичної точки зору, існують ситуації, в яких просто неможливо повідомити владу за 10 днів про проведення мирного зібрання. Адже можуть статися події, про які не має можливості повідомляти завчасно, і на які потрібно реагувати одразу", – нагадав він.
Тарахкало наголосив, що рішення, яке змінює всю практику судочинства в такій суспільно важливій сфері як мирні зібрання, має бути детально мотивоване, а ухвала, про яку іде мова практично не містить обґрунтування.
Координатор партнерства "За свободу мирних мирних зібрань" Максим Лациба переконаний, що ця ухвала суду може стати дуже небезпечною для активістів у всіх областях України.
Адже тепер місцева влада може визначити термін і 10 і 15 і 20 днів для подання повідомлення. І відповідно до ухвали ВАСУ це буде законно, аж доки не буде прийнятий закон, що регулюватиме ці питання.
Окрім того, він наполягає на прийнятті ліберального закону, який відповідатиме європейським стандартам.
«В проекті закону, який ми пропонуємо, строк подання повідомлення повинен бути не більше 48 годин. І звісно передбачені стихійні мирні збори», – зазначив Лациба.
Нагадаємо, за даними Державної судової адміністраціїв Україні зросла кількість судових заборон мирних зібрань: у 2012 році суди задовольнили позови щодо обмеження права на мирне зібрання у 349 випадках, у 2011 – у 237 випадках.