«Мені дивно чути, що це не відповідає дійсності. Те, що показано в фільмі Усова, нам було відомо вже давно. Це все правда. Не дарма після того, як його показали, було доручення Кабміну збільшити фінансування на ремонт СІЗО, відправити людей, які грибок знімали (в камерах СІЗО – Ред.) тощо. Шкода, що не оприлюднюють такі речі, чи то соромиться говорити керівництво Державної пенітенціарної служби, але ж їх реально фінансують менше, ніж на половину від того, що виділено з бюджету. Зокрема, саме через це затриманих так погано годують. Внаслідок поганого фінансування дуже низька заробітна платня персоналу, і тому вони підробляють, порушуючи законодавство, – носять мобільні телефони й інші речі», – зазначив він.
За словами правозахисника, кілька СІЗО в Україні справді переповнені.
«Це – близько 5-6 СІЗО в країні, зокрема, Київське, Харківське, Донецьке, Сімферопольське. Зокрема, я чув, що у Сімферопольському зробили ліжка з трьома ярусами. Однак, поки що підтвердження цієї інформації не маю. У Лук’янівці, до прикладу, 2950 місць, а людей – понад 4 тисячі. У цьому СІЗО є камери, де люди сплять по черзі, де 30 ліжок, а утримується 70-80 людей. Такі умови існування – абсолютно жахливі, їх можна прирівняти до катування умовами тримання. Саме про це – фільм, хоч про це не йдеться», – переконує Захаров.
Першочергова причина такої ситуації із СІЗО в Україні полягає у тому, що відсоток людей, яким суд визначає запобіжний захід – утримання під вартою, значно більший, ніж в інших країнах, зауважує правозахисник.
«СІЗО змушене приймати всіх тих, кому обирають запобіжний захід – утримання під вартою. І це часто невиправдано. Порушення 5 статті Європейської конвенції, яка захищає право на свободу, можна знайти мало не в кожній справі. Про це неодноразово говорив Європейський суд. Натомість влада посилалася на те, що відповідні зміни приймуть у новому Кримінально-процесуальному кодексу, який ухвалили сьогодні вночі. Однак, варто його проаналізувати, та й введення його в дію буде не одразу», – зазначив він.
На думку Захарова, зйомка відповідного фільму та його оприлюднення пов’язане з «характером української медійної тусовки, а також як наслідок розвитку медіа».
«Звісно, такий фільм знятий вперше. Втім, це – наслідок нових медіа – поява телефонів, які дають можливість знімати і передавати відео електронною поштою. І саме завдяки новим технологіям ці речі стають відкриті. Це пов’язано і з характером медійної тусовки. У нас взагалі люблять скандали, їх ще й розкручують, як наприклад, з миколаївською історією… Хоча випадки підвищення суспільного резонансу навколо проблем СІЗО були й раніше», – заявив він.
За словами правозахисника, такий резонанс призведе до посилення контролю в СІЗО, особливо в Лук’янівському, хоча би на певний час.
«Серйозні зміни можливі тільки в тому випадку, якщо вони будуть в усій системі кримінальної юстиції. Бо система виконання покарань – в цьому ланцюгу. Кількість ув’язнених залежить від рішень судів, а це рішення – від загальної кримінальної політики. Хоча в Україні якщо людині не вдалося виправдатися на стадії досудового слідства, то вона буде засуджена зі 100% імовірністю і відповідно потрапить до СІЗО, а потім у колонію», – зазначив він.
Хоча, на думку правозахисника, одне із завдань фільму про СІЗО – подолання закритості цієї системи, навряд чи вдасться досягнути.
«Ні, більш відкритою за таких умов система не буде. Подивимось на новий КПК. Якщо він справді розвантажить СІЗО, то впродовж декількох років кількість цих людей має зменшитися хоча би на третину. Сьогодні їх більше 40 тис. Хоча офіційно в СІЗО – 36 тис 600 місць. Втім, насправді їх втричі менше, тому що з 90-их років, коли кількість місць в СІЗО становила 11200, в Україні збудували два і закрили одне СІЗО. А тому фактично збільшення кількості місць – неможливе», – підсумував він.