Повідомлення про природні й техногенні катастрофи у Росії стали вже майже нормою. У містах Новоросійську, Геленджику та Кримську повінь забрала життя 172 людей станом на 10 липня. Вона вкотре засвідчила повну неспроможність чинного російського керівництва організувати порятунок і життєзабезпечення своїх громадян в умовах хай навіть природної (а не техногенної) стихії.
Цунамі на Кубані
Кубанська повінь від самого початку стала обростати чутками. Найпоширенішою наразі є думка, що повінь виникла, тому що було спущено воду водосховищ, котрі є високо в горах. Висловлювалися версії, мовляв, місто Кримськ затопили, щоби врятувати від потопу Новоросійськ. Однак незалежні екологи уже заявили, що немає сенсу топити Кримськ для врятування Новоросійська, оскільки між цими містами гірський перевал. Так само не витримує критики і версія про спуск води з Неберджаєвського водосховища. Для такого спуску водосховище мусить мати систему шлюзів, яких там не було. Водосховище є відгородженим дамбою штучним озером, забезпеченим системою аварійного зливу води, яка працює за принципом верхнього отвору у звичайній домашній ванні. Місцеві незалежні екологи вже дісталися водосховища і підтвердили – його дамба не зазнавала руйнацій.
Причини катаклізму насправді цілком природні. Над горами, що розділяють Геленджик і Новоросійськ, з одного боку та Кримськ – з іншого, випала рекордна денна норма опадів, близько 300 мм, при річній нормі в 975 мм. За таких опадів і стіканні води зі значних площ в одну точку утворюється цілком достатній її обсяг для створення справжнього цунамі. Для порівняння: 2010 року повінь на Закарпатті також спричинили інтенсивні дощі – тоді за кілька діб випало 60 мм опадів.
Стікаючи схилами, вода дісталася Геленджика, Новоросійська та Кримська. У Новоросійську та Геленджику вода пройшла потоком через вулиці міст, а от у Кримську стікати було нікуди.Уся гірська вода там збирається струмками у три річки Богаго, Неберджай і Баканку, які зливаються в ріку Адагум, яка протікає через центр Кримська. За законами фізики, жодним іншим шляхом вода потекти не могла. Штатні скидання води на Неберджаєвському водосховищі у цьому процесі особливо не позначилися, адже води було вдосталь і без них.
Спустившись з гір на рівнинну ділянку місцевості, передня водауповільнила свій тік, що призвело до ефекту наштовхування задньої води на передню – саме за таким механізмом формуються на морі цунамі. Дощова вода перетворилася на 5–7-метрову хвилю, яка, власне, й накрила сплячий Кримськ. До цього слід додати, що повені в тих краях – явище поширене. Десять років тому Кримськ зазнавав значного затоплення, а в жовтні 2010-го понад 20 населених пунктів було затоплено по сусідству – у Туапсинському районі.
Рятування потопельників – справа рук самих потопельників
Сили природи спричинили повінь, однак масштаб руйнації та людських жертв став наслідком непрофесійності влади. Оповіщення та евакуація громадян – прямий обов'язок місцевої влади, якого вона не виконала. «Коли Путін запитав, о котрій годині був сигнал оповіщення про надзвичайну ситуацію, йому відповіли – о 22:30. Одразу після цього треба було евакуйовувати людей!… Давайте просто порахуємо: з 22:30 до двох годин ночі [коли вода з’явилася біля міста. – Ред.] минуло понад три години, в Америці або Німеччині за цей час евакуюють міста зі значно більшим населенням. Просто більшість населення була непопереджена», – зазначив директор російського Інституту безпеки гідротехнічних споруд Віктор Волосухін.
Жертви трагедії говорять те саме. «Вода хлинула хвилею, ніхто не попереджав! По телевізору мер сказав, що о 10-й годині були смс-ки, був рядок по ТБ, наче ходили вулицями з рупором і попереджали. Нічого цього не було!» – розповіла на сайті радіо «Эхо Москвы» мешканка Кримська Марія Хлопунова. Її слова підтвердив інший житель міста Євгеній Міхайлов: «У нашому районі ніякого оповіщення не було взагалі! Усі, з ким я говорив, прокинулися або випадково або від того, що вода вже була на ліжку і вилізли через шибки. А достатньо було пустити вулицями поліцейські машини з увімкненими сиренами, люди прокинулися і подивилися б у вікна, до того ж у ДПС машини обллаштовані гучномовцями».
Люди помиляються лише в одному – про катастрофу влада знала не за три години. Начальник Головного управління МНС по Краснодарському краю Алєксандр Козлікін підтвердив, місцева влада була поінформована про можливу повінь іще за два дні до лиха, що сталося. Місцеві чиновники висунули вже таку кількість версій подій, що почали самі плутатися у своїх поясненнях і, відповідно, ловити на брехні один одного. Голова МНС Владімір Пучков під час брифінгу повідомив, що система оповіщення були задіяна в повному обсязі, але люди не змогли врятуватися через швидке надходження води. А от губернатор Краснодарського краю Алєксандр Ткачьов під час зустрічі з постраждалими заявив, що оповіщення провести просто не встигли: «О 22 годині з перервою до першої ночі, що треба було кожного обійти? Це неможливо. Якими силами? Це по-перше. По-друге, і ви що піднялися б та й покинули домівки свої?»
Проте остаточно збурили мешканців Кримська слова президента Росії Владіміра Путіна. Кореспондент російської «Новой газеты» та відомий поет Дмітрій Биков повідомив, що після заяви керманича, що «не треба перебільшувати» масштаби трагедії, у місті на його адресу з боку мешканців лунають такі слова, яких не можна почути «на жодній Болотній».
Не надто змінилося ставлення службовців до трагедії і нині. За словами постраждалих, траплялися випадки, коли прибулі представники МНС відмовлялися знімати людей з дахів будинків або допомагати розбирати завали, посилаючись на те, що не мають пального. «Зараз у нижній частині Кримська відбувається розбір завалів. Причому силами самих мешканців. Як кажуть самі люди, від солдатів користі немає. Вони стоять поруч, а люди власноруч все розгрібають», – свідчить Дмітрій Биков.
Таке не пробачать
Покинуті зі стихією сам на сам люди, постраждалі від повені, живуть у постійному передчутті тривоги. Потік офіційної неправди з телеекранів наочно переконує в тому, що державі вони байдужі. В таких умовах люди залюбки підхоплюють будь-які чутки й плітки і стають здатними на будь-які непередбачувані вчинки. Нефахівцеві важко збагнути, що дощова вода може створити цунамі за багато кілометрів від моря, тому люди категорично не вірять у природну причину катастрофи. Вони переконані: «Нас потопили навмисно», позаяк рятували Новоросійськ.
Наслідком такої тотальної зневіри стають масові спалахи паніки. Увечері 9 липня у Кримську раптом поширилася чутка, що на місто іде друга хвиля і люди масово почали бігти в гори. Відчаю людям додають ще й дії чиновників. Почастішали випадки, коли загиблим від повені констатували смерть від серцевої недостатності, щоби не виплачувати родичам компенсацій. Розповідають, як в обмін на гуманітарну допомогу посадовці вимагають від людей заяви, що вони були попереджені про катастрофу. Зрозуміло, настрою постраждалим це не поліпшує. «По телевізору іде офіційна інформація… про те, що вся країна допомагає, цей оптимізм дуже не відповідає настрою розгубленості і паніки, якою охоплене місто. Причому паніка абсолютно чітко змінюється на злість», – каже Дмітрій Биков.
Перспектива бунту тисяч людей, яким немає вже чого втрачати, явно не на жарт лякає владу. До Кримська перекинуті додаткові сили міліції, які не допомагають розбирати завали, а лише патрулюють вулиці. Водночас поліція Кримська закликала громадян здати мисливську зброю «задля уникнення нещасних випадків».
Вертикаль безпорадності
Байдужість влади до горя тисяч людей напевно має кілька причин.Перша із них – повінь сталася саме у тому регіоні, де невдовзі Росія планує приймати Олімпіаду. Вочевидь, це потужний удар по іміджу РФ, тож влада намагалася приховати масштаби трагедії, щоби світ не дізнався про справжній рівень безпеки на чорноморському узбережжі країни, як і ефективності роботи оповіщувальних служб та проведення аварійно-рятувальної операції.
Друга причина байдужості влади – внутрішньо-корпоративна і пов’язана вона з особою губернатора Ткачьова. Більшість експертів сходяться на думці, що для губернатора Краснодарського краю історія з Кримськом завершиться нічим – він так само обійматиме свою посаду й далі. Йому не вперше виправдовуватися за трупи. У 2007 році у станиці Камишеватській після ліквідації пожежної частини (з метою заощадження) згорів будинок пристарілих унаслідок чого загинули 63 особи. У 2010-му сталася трагедія станиці Кущьовської, де фактично панували бандити і де було жорстоко вбито сім’ю разом із неповнолітніми дітьми. Всі ці історії не мали для губернатора жодних наслідків.
Чому? Можливо, тому, що саме губернатор Краснодарського краю курирує будівництво олімпійських об’єктів у Сочі, а заразом і усі грошові потоки та відбирання приватних землеволодінь для будівництва готелів потрібних компаній. Саме на Краснодарщині біля Геленджика ведеться будівництво невідомого маєтку, який російські журналісти давно і вперто називають «дачею Путіна».
Історія Кримська вкотре засвідчила всю розхитаність, корупційність і безпорадність всієї путінської владної вертикалі, наслідком чого стають тисячі безвинно постраждалих від природних катастроф. Але українські шанувальники Путіна усього цього знову не помітять, позаяк отримують інформацію про Росію вони переважно із прокремлівських російських ЗМІ, яким у потонулому Кримську вже ніхто не вірить.