Цифрова залежність — проблема, яка щороку стає дедалі актуальнішою для всіх, а особливо для дітей і підлітків. Традиційні методи боротьби з нею — обмеження екранного часу та опції батьківського контролю — виявилися не надто успішними. Тож багато компаній стало намагатися доволі кардинально розв’язати проблему перевантаження онлайном: вони почали пропонувати смартфони та інші технологічні рішення з обмеженим доступом до інтернету й соціальних мереж або взагалі без нього. Поки що ці спроби обережні, проте вони можуть покласти початок новому типу пристроїв, призначеному для тих, хто прагне цифрового детоксу.
Цифрова залежність стала наслідком не лише доступності пристроїв з під’єднанням до інтернету, а й інтерфейсу сучасних мобільних застосунків, створеного викликати залежність і спонукати користувачів запускати їх дедалі частіше. Цифрове перевантаження й залежність від гаджетів і соцмереж сьогодні стали актуальною глобальною проблемою. Дослідження показують, що діти в Сполучених Штатах проводять перед екраном у середньому понад сім годин на день. Наслідками цього стали не лише надто великий екранний час, а й ожиріння, проблеми з увагою, тривога й депресія. Дорослі також не застраховані від цього негативного явища. Багато хто з них бореться з компульсивною поведінкою, як-от думскролінг або ігрова залежність.
Додатковою проблемою стали психологічні наслідки цифрової залежності. Дослідження підкреслюють зв’язок активного використання смартфонів з підвищеною тривожністю й депресією. Для дітей надмірний час перед екраном може порушити режим сну, перешкоджати фізичній активності й погіршити соціальні навички. Річ у тім, що дизайн багатьох сучасних пристроїв, та й мобільних застосунків посилює цю проблему. Їхні розробники добре навчилися привертати до себе увагу за допомогою таких функцій, як нескінченне прокручування й пуш-сповіщення. Соціальні платформи додатково використовують алгоритми, які заохочують тривале використання. Однією із серйозних проблем під час сучасного використання гаджетів є сповіщення. Середньостатистичний користувач смартфона в США отримує 46 пуш-повідомлень щодня. Ці сповіщення, часто з яскравими кольорами й звуками, створені миттєво привертати увагу, що перериває повсякденні справи та знижує концентрацію.
Окрім того, багато застосунків використовує механізми гейміфікації, такі як бали, рівні й нагороди, що створює відчуття досягнення й заохочує до подальшого використання. Та й просте отримання вподобань від друзів у соцмережах спричиняє викид дофаміну й змушує повертатися до мобільного застосунку знову й знову.
Відповіддю на щораз більшу проблему цифрової залежності стали ініціативи із запровадження цифрового детоксу й правила, дотримання яких сприятиме здоровим відносинам із технологіями. Наприклад, більшість сучасних гаджетів дає змогу відстежити свій екранний час і навіть установлювати обмеження для певних програм. Мобільні операційні системи запровадили режими, які тимчасово вимикають сповіщення або обмежують доступ до програм, які можуть відвертати увагу. Проте наразі ці кроки не надто допомагають долати цифрову залежність.
Новий тренд — пристрої для офлайн-життя
Кроком у подоланні цифрової залежності стало вельми радикальне рішення деяких розробників створити пристрої, які не мають звичного touch-екрана. Такими гаджетами є Yoto Player і HMD Fusion X1.
Yoto Player — безекранний аудіопристрій, призначений для дітей віком від 3 до 12 років. На ньому діти можуть самостійно слухати аудіокнижки, музику й навчальний контент. Користувачу достатньо просто вставити картку в пристрій, і той почне відтворювати записане на ній. Хоча плеєр і не зовсім без екрана: він є, але не для керування. На такому екрані відображаються прості зображення, пов’язані з контентом, що відтворюється. І такий екран не відриває дитину яскравою анімацією, він радше схожий на ілюстрації в книжці. Автори концепції підкреслюють, що, на відміну від смартфонів чи планшетів, Yoto Player працює в обмеженому середовищі, яке забезпечує безпечне й контрольоване використання технологій. Пристрій має міцний корпус, а керування ним зручне для маленьких дитячих рук.
Плеєр також містить нічник і радіостанцію, що робить його універсальним гаджетом для батьків, які воліли б обмежити використання технологій своїм дітям. Мабуть, єдиним недоліком Yoto Player є недешеві карти пам’яті із записаним контентом і потреба використовувати лише їх для роботи з гаджетом.
Ще одна цікава детокс-новинка — телефон HMD Fusion X1. На відміну від сучасних смартфонів, розроблених для постійного доступу до інтернету, цей пристрій надає пріоритет таким основним функціям, як дзвінки й текстові повідомлення, завдяки чому власник не має змоги відриватися на застосунки чи соцмережі.
Ще один цікавий напрям — створення спеціальних чохлів для смартфонів, які мають боротися зі щораз більшою цифровою залежністю. Нещодавно британська дизайнерська студія Special Projects розробила концептуальний чохол для смартфона під назвою Aperture. Цей чохол призначений зменшувати екранний час, причому доволі радикальним способом — обмеженням фізичного доступу до гаджета.
Aperture має двосторонній дизайн: його можна перевернути, щоб закрити більшу частину екрана, залишивши тільки невелике віконце для найважливіших сповіщень, таких як дзвінки чи повідомлення. Завдяки цьому користувач буде в курсі важливих подій і не піддаватиметься спокусі нескінченного скролінгу. Водночас розробники презентували спеціальний застосунок, який мінімізує відображення інформації на екрані, зменшуючи кількість кольорів та елементів, які відвертають увагу. Вони переконані, що це сприятиме усвідомленому використанню смартфона й знижує імовірність бездумного перегляду контенту. Таким способом розробники намагаються допомогти користувачам відновити баланс між цифровим і реальним життям.
«Нудні» смартфони й застосунки стають дедалі популярнішими
Fusion X1 — частина ширшого руху використання «нудних» чи «тупих» телефонів, які позбавлені додаткових функцій, характерних для смартфонів, на користь простоти. Ці пристрої сподобаються не лише батькам, які турбуються, як їхні діти проводять час перед екраном, а й дорослим, які шукають перепочинку від цифрового перевантаження.
Початок цьому руху дав власне пристрій з назвою The Boring Phone, мета якого — повернути користувача в часи, коли смартфонів ще не існувало. Його презентувала 2024 року компанія HMD у співпраці з Heineken і Bodega. Телефон створено, щоб звільнити людей від цифрової залежності й повернути їх до реального спілкування.
The Boring Phone — розкладний пристрій із прозорим дизайном, без доступу до соцмереж чи інтернету. У нього є камера 0,3 МП, роз’єм для навушників і лише базові функції: дзвінки, есемес. Дисплеї — 2,8 дюйма усередині й 1,77 дюйма зовні. Цікаво, що розробники не планували продавати цей гаджет: вони збиралися випустити лише п’ять тисяч екземплярів і роздати їх через соціальні мережі.
Розробники «нудного» смартфона The Boring Phone вирішили не зупинятися на такій ідеї обмеження сучасних технологій і згодом презентували мобільний застосунок The Boring Mode. Його мета — обмежувати використання смартфонів під час особистих зустрічей. Він блокуватиме інші програми, сповіщення й камеру, коли власник гаджета спілкується з іншими людьми.
Компанія Heineken рекламувала свій застосунок на двох подіях: музичному фестивалі Live Out у Мексиці й танцювальному заході в Амстердамі. Учасники, які фотографували чи фільмували ці події, отримували приховане повідомлення на екранах своїх телефонів із проханням прибрати свої пристрої. Це сповіщення було активоване за допомогою інфрачервоної технології.
Повернення до фізичних кнопок
Ще одним цікавим напрямом нецифрових технологій є повернення фізичних кнопок на сучасні гаджети. Цей феномен дістав назву «тактильний ренесанс», який проявляється в різних технологічних рішеннях — від чохлів для клавіатур iPhone до електронних книг і навіть MacBook Pro. Цей тренд відображає усвідомлення обмежень сенсорних інтерфейсів та недоліки, які згодом виникають під час їх використання.
Про таку саму тенденцію розповіла Рейчел Плотнік, авторка книжки «Кнопка ввімкнення». На її думку, «сенсорна манія» проходить, і люди знову оцінюють переваги фізичних кнопок: тактильність, можливість використовувати наосліп, та й загалом різноманіття відчуттів. Вона наголошує на прагненні тактильного зв’язку відчуттів у світі, перенасиченому екранами, і вважає, що це іще один прояв «утоми від екранів».
Частинки світу без технологій
Епоха COVID-19 стала поштовхом для цифровізації в усьому світі. Але вже тоді було зрозуміло, що офлайн стає новим продуктом розкоші саме через масовість і доступність усього, що є в цифрі і в онлайні.
Поява нових пристроїв, які обмежують онлайн-під’єднання, — це поки що лише окрема й доволі вузька ніша серед різноманіття смартфонів, планшетів і розумних годинників. Імовірно, ці гаджети ніколи не стануть масовим продуктом. Проте засилля цифри й онлайну рано чи пізно мало стати початком руху за обмеження цих технологій. Зони чи час без постійного під’єднання — це те, чого прагнутимуть свідомі люди й що вже сьогодні намагаються запровадити школи в окремих країнах світу. Немасовість цього руху не лише робить офлайн ще більш елітним та усвідомленим, а й зберігає його право на існування, приблизно так само, як нішеві ресторани й далі працюють, попри засилля McDonald’s і KFC, адже дають своїм споживачам те, чого так бракує в нашому світі сповіщень і соціальних реакцій, — усвідомленість і час на подумати.