На думку аналітиків паливного ринку, рішення адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа посилити санкції проти Ірану і Венесуели може бути корисним для Росії, що призведе до збільшення цін на нафту на світових ринках. Про це заявив гендиректор четвертої за об'ємом видобутку нафти у світі компанії Total S.A. (Франція) Патрік Пуянне, повідомляє польський портал wnp.pl.
Зазначається, що дана заява прозвучала під час виступу у вашингтонському Центрі стратегічних і міжнародних досліджень(The Center for Strategic and International Studies, CSIS).
Зокрема, французький очільник зауважив, що "не був би здивований, якщо через загрозу повторного введення санкцій США проти Ірану і зниження видобутку нафти у Венесуелі, у найближчі кілька місяців, вартість за барель перевищила 100 доларів".
Тільки після повідомлення про те, що Європейська комісія розпочала процес активації "блокуючої постанови", тобто закону, який має захистити європейські компанії від санкцій США проти Ірану, ціна на нафту подешевшала до 79,30 дол. США.
Так, після рішення Трампа вийти з ядерної угоди з Іраном, Білий дім намагається скоротити імпорт іранської нафти такими споживачами, як Китай та Індія.
Як відзначають експерти, якщо в найближчі місяці в рамках ядерної угоди з Іраном не буде досягнуто компромісу, Вашингтон посилить тиск на інші країни, щоб ті обмежили імпорт іранської сировини.
"Примушення Ірану та Венесуели знизити експорт спричинить різкий ріст цін на світовому ринку палива. Це, ймовірно, буде корисним для бюджету Російської Федерації, який є важливим експортером нафти, і його економіка базується саме на експорті енергоресурсів", – підкреслюють у виданні.
За даними Міністерства енергетики США у 2017 році, Венесуела була другою за величиною постачальником нафти до Штатів після Саудівської Аравії. Таким чином, аналітики попереджають, що введення ембарго на імпорт нафти з Венесуели в США викличе серйозне зростання цін на сиру нафту і похідні продукти не тільки на світових ринках, а й на американському.
Нагадаємо, 18 травня Європейська комісія застосувала кроки, направлені на захист інтересів європейських компаній в Ірані від санкцій США. Як зазначається, ЄК запустив формальний процес "блокуючої постанови" шляхом оновлення списку санкцій США щодо Ірану. Так, ЄС планує ввести дану постанову в дію до 6 серпня 2018 року, коли набуде чинності перша партія американських санкцій.
Згідно з повідомленням, у Європарламенту і Ради ЄС тепер є 2 місяці для заперечення проти цих заходів, перш ніж вони набудуть чинності. Цей період може бути коротшим, якщо обидві установи сигналізують про відсутність до закінчення двомісячного періоду.
Як повідомлялося напередодні, президент Європейської комісії Жан-Клон Юнкер повідомив, що Євросоюз вирішив застосувати "блокуючу постанову", яка спрямована на захист європейських компаній від екстериторіальних наслідків санкцій США проти Ірану. Так, "блокуюча постанова" – закон, прийнятий в одній країні, щоб перешкодити застосуванню закону, прийнятого в іншій країні.
Також 10 травня США розширили персональні санкції проти Ірану, зокрема до санкційного списку внесено шість представників Корпусу вартових Ісламської революції, а також три компанії, що мають відношення до цієї військової організації. Зазначається, що Корпус вартових існує паралельно зі Збройними силами Ірану. Функції та їх відповідальність стосовно інших видів збройних сил регулюється окремим законом. Корпус має у своїх лавах приблизно 125 тисяч особового складу, сухопутні, повітряні, та морські сили.
8 травня президент Дональд Трамп повідомив, що США вийдуть із ядерної угоди з Іраном, а також відновлять усі санкцій, які було знято у рамках угоди, і запровадять додаткові економічні обмеження.