27 листопада, під час прес-конференції по закінченні зустрічі виконкому партії, канцлерка та голова ХДС Анґела Меркель заявила, що її партія “готова розпочати переговори із СДП” щодо формування великої коаліції. ГроКо, (від нім. GroKo – Grosse Koalition – велика коаліція) була не частим явищем для німецької політики до приходу в неї Меркель (точніше від закінчення Другої світової і до 2005, коли Меркель вперше стала канцлеркою уряд великої коаліції був лише раз), але у нинішній ситуації, здається, без неї ніяк.
“Люди чекають, що будуть вирішені їхні проблеми. Ми віримо, що це буде найкраще вирішено із побудовою стабільної коаліції”, – заявила лідерка ХДС під час нинішньої прес-конференції. Вона також наголосила, що світові потрібна “дієздатна” Німеччина і перерахувавши усі наявні виклики, і у ЄС, і в США, не забула про “ситуацію на Сході, пов’язану із Росією”.
З часу початку політичної кризи у Німеччині (хоч самі німецькі політики вважають, що криза не зовсім влучне визначення для нинішньої ситуації), пов’язаної із виходом Вільної демократичної партії із переговорів по формуванню урядової коаліції минулого понеділка, рішення про спробу формування великої коаліції – здається, одне із найбільш позитивних. І за даними німецьких соціологів, воно має також добру підтримку серед громадян. 52% опитаних, згідно із даними недільного опитування аналітичного центру Enmid, підтримують створення ГроКо.
Читайте також: Дилеми Ямайки: як формується парламентська коаліція у Німеччині
З чого все розпочалося?
Значні електоральні втрати СДП на виборах 24 вересня закріпили партійних очільників на позиції про неучасть у формуванні уряду Великої коаліції, хоча Анґела Меркель одразу не відкидала і навіть заохочувала такий сценарій. З огляду на це, переговори, чи точніше, як кажуть самі німці “зондування” розпочалося між політиками чотирьох партій: ХДС, ХСС, вільними демократами та зеленими. Ще до початку переговорів було зрозуміло, що між партіями не все гладко у погодженні позицій, зокрема, тих що стосуються міграційної політики Меркель. Сестринська партія ХДС із Баварії ХСС на чолі із Горстом Зеєгофером та вільні демократи на чолі із Крістіаном Лінднером вимагали від Меркель, аби було встановлено чітку межу (Obergrenze) для прийому біженців до країни щороку. Наполягали на числі у 200 тисяч. Зелені ж навпаки протистояли таким обмеженням. Деякі німецькі медіа та британський The Economist пишуть, що рішення партнерів по коаліції зробити обмеження щодо прийому біженців “гнучким” по кількості було одним із основних об’єктів для критики з боку Лінднера. Врешті-решт, відсутність “спільного бачення” і призвела до того, що в ніч на понеділок, 20 листопада, Крістіан Лінднер заявив про свій вихід із коаліції, бо “краще не урядувати взагалі, а ніж урядувати погано”. Лідер вільних демократів тоді також додав, що після тижнів переговорів є “папір із численними протиріччями, відкритими питаннями та конфліктуючими цілями”, тобто напрацювань для спільного майбутнього справді було небагато. Як пише The Economist, в ретроспективі багато хто з тих, хто був залучений до переговорів відзначали, що у партії-учасниці переговорів справді не мали спільного бачення.
Такий розвиток подій підштовхнув Німеччину до ситуації, в якій вона ще не була з часів кінця Другої світової. Утім, німецька конституція передбачала її вирішення. Два шляхи порятунку виглядали так: перевибори (однак їх може оголосити лише президент Франк-Вальтер Штайнмайєр, а він від початку був проти такого рішення); уряд меншості (сформований ХДС/ХСС разом із зеленими, або й самими ХДС/ХСС, однак це була дуже слабка опція і проти неї виступала Меркель). Окрім цих двох, залишалися ще два шляхи, які минулого тижня виглядали ще доволі нереальними: відновлення переговорів про формування великої коаліції та відновлення переговорів між зеленими, вільними демократами, ХДС та ХСС.
Читайте також: Вибори у Німеччині: сенсаційні і прогнозовані
Якщо Ангела Меркель спершу була прихильною до опції перевиборів (як і громадська думка), то президент Франк-Вальтер Штайнмайєр, який до того був міністром закордонних справ в уряді Меркель та навіть кандидатом на посаду канцлера від СДП, виступав за відновлення переговорів щодо створення великої коаліції. І до цієї думки він схиляє членів своєї партії.
Переговори тривають
На сьогодні ще дуже складно сказати, чи буде майбутнє за великої коаліцією. Як пише Sueddeutsche Zeitung, наразі різні групи в межах СДП готуються до зустрічі лідерів ХДС та СДП разом із президентом Штайнмайєром у четвер. Впливова партійна група із Північної Рейн-Вестфалії, яка виступала із жорстким “ні” щодо можливої коаліції із ХДС, тепер у своєму листі до лідерів СДП не заперечує велику коаліцію, але висуває конкретні вимоги: нове медичне страхування громадян, збільшення пенсій та збільшення податків на велику власність.
Аналітики стверджують, що нинішня ситуація несе для СДП значно більше переваг та можливостей, незважаючи на електоральні втрати. Наприклад, Reuters відзначає, що СДП вже починає використовувати ці свої важелі. До них можна віднести і вищезгаданого листа представників партії із Північної Рейн-Вестфалії, і заяви очільників партії як от віце-голови Ральфа Штеґнера. Він зокрема закликав ХСС до проведення перегорів засобами “побудови довіри”, як от вирішення питання солідарної пенсії для бідного прошарку населення чи неповний робочий день в межах повної зайнятості для жінок. Ці пункти були у спільній угоді членів великої коаліції у 2013-му, однак жоден із них не було реалізовано.
Лідер СДП Мартін Шульц під час прес-конференції у понеділок, 27 листопада, заявив, що поки нічого не вирішено і його партія перебуває у “нелегкій ситуації”, а провал коаліційних перемовин став “сюрпризом для усіх”. Під час того ж виступу він зазначив, що поки що “на столі всі варіанти” і що існує багато шляхів співпраці СПД та ХДС в новому уряді. “Ніхто не може зараз сказати, який результат візьме гору”, – зазначив лідер СПД.
Читайте також: Тривала гра
Німецьке видання Die Welt наголошує, що як це не парадоксально, але нині лише Мартін Шульц може вочевидь привести Німеччину до великої коаліції. Парадокс тут у тому, що після програшу на виборах у вересні, він був одним із найзатятіших противників такої опції. Тепер же, здається, готовий до Гроко. Видання також відзначає той факт, що 7 грудня має відбутися партійний з’їзд СДП. Якщо Шульц раптом вирішить на ньому піти у відставку чи якщо його раптом не переоберуть, то варіант великої коаліції віддалиться, бо його заступник і випадковий суперник Олаф Шольц не має серед однопартійців такої довіри як Шульц.
На разі невідомо, коли СДП, ХДС і ХСС сядуть за стіл коаліційних переговорів і чи сядуть взагалі. Багато стане відомо після їхньої зустрічі із Франком-Вальтером Штайнмайєром у четвер. Однак, у понеділок заступниця голови ХДС Юлія Кльокнер в ранковому ефірі німецького каналу ARD заявила, що якщо СДП й погодиться на коаліційні переговори, то вони розпочнуться не раніше січня, після партійного з’їзду СДП та різдвяних свят. Тож залишається поки лише спостерігати та сподіватися на швидкі рішення.