Центральна виборча комісія 7 квітня оголосила остаточні результати першого туру виборів президента і призначила другий на 21 квітня. Найбільше голосів 31 березня отримав Володимир Зеленський – 30%, або ж 5,7 млн. На другому місці зі значним відривом Петро Порошенко – майже 16%, або ж 3 млн голосів. Саме вони будуть змагатися у другому турі виборів.
У день голосування відбувалися також екзит-поли – опитування виборців на виході з дільниць, які дають можливість спрогнозувати результати до офіційного їх оголошення в ЦВК. Найточнішими виявилися дані Національного екзит-полу, який проводив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Посольства Канади в Україні.
Читайте також: Перший тур виборів президента 2019. Основні цифри
Крім того, соціологи на основі даних екзит-полу проаналізували соціально-демографічні особливості виборців кожного з кандидатів: місце проживання, вік, стать та освіту. Оскільки відмінності у виборі чоловіків і жінок загалом незначні, то не будемо акцентувати на цьому в описі, різниця відобразиться тільки в інфографіці. У матеріалі представлені кандидати, які отримали більше 1% голосів виборців.
Володимир Зеленський
Володимир Зеленський значну частину свого електорату – понад 21% – отримав після оголошення про балотування на пост президента, яке в новорічну ніч замість привітання президента показав телеканал Ігоря Коломойського 1+1. Водночас 39% виборців Зеленського сказали, що підтримували його задовго до виборів. Зеленський отримав перевагу у більшості областей, за винятком Донбасу та трьох західних регіонів. Найбільше його підтримували на півдні, трохи менше – на сході та в центрі. Західні області віддали Зеленському найменше голосів.
Виборці Зеленського живуть у великих містах із населенням понад 100 тисяч, найменше їх у селах. Цей електорат наймолодший: більшість із них мають вік до 29 років, це студенти з незакінченою вищою освітою. Люди старшого віку кандидата підтримали незначно.
Петро Порошенко
Основна частина виборців Петра Порошенка – понад 62% – підтримувала його й раніше. Ще 12% додалося після початку виборчої кампанії. За президента голосував переважно захід, найменше голосів дали східні області. Живе цей електорат в обласних центрах та селах. Найбільше Порошенка підтримують українці віком від 40 років із вищою чи незакінченою вищою освітою.
Читайте також: Що залишиться після виборів
Юлія Тимошенко
Лідерка «Батьківщини» також мала стабільний електорат задовго до виборів – це 60% тих, хто за неї голосував. Живуть її прихильники на заході та в центрі, південь і схід дали менше. Переважно це село, а у великих містах її виборців дуже мало. Їм зазвичай більше 60 років, у них неповна середня освіта.
Юрій Бойко та Олександр Вілкул
Бойка та Вілкула доцільно розглядати разом, адже вони змагалися за однаковий електорат, і перший цілком міг вийти в другий тур замість Порошенка, якби в «Опозиційному блоці» не стався розкол і Вілкул не вирішив балотуватися окремо. Понад 47% виборців Бойка знали, що голосуватимуть за нього у першому турі задовго до виборів, у Вілкула таких 44%. Із початком кампанії та за останні місяці перед виборами спостерігався незначний приріст.
На сході за Бойка проголосувало 27%, за Вілкула 10%. Південь дав їм 15% та 8% відповідно, центр і захід ще менше. Обох підтримали великі міста, підтримка у селах незначна. Виборці обох кандидатів теж старші за 60 років. За Бойка голосували українці із середньою та неповною середньою освітою, у Вілкула рівномірна підтримка серед груп із різним рівнем освіти.
Анатолій Гриценко
Давніх прихильників Гриценка серед його електорату було 45%, після початку виборчої кампанії додалося 12%, а в останній місяць до виборів, вочевидь, після об’єднання з Андрієм Садовим, ще 13%. Голосував за Гриценка, як і за Порошенка, переважно захід, а на півдні та сході підтримка найменша. Його виборці відносно рівномірно розподілилися між селами і невеликими містами, найменше підтримки у великих містах. Вік цих людей, знову ж, як і в Порошенка, 40 років і більше. Освіта в них вища або середня спеціальна.
Читайте також: Вільні та демократичні
Ігор Смешко
Екс-голова Служби безпеки став феноменом першого туру, оскільки задовго до виборів у нього було лише 22,5% прихильників. Їх кількість почала зростати після його заяви про балотування та інтерв’ю проекту «Гордон». Електорат Смешка живе в центрі та на заході, у містах із населенням 50-100 тисяч, найменше його у селі, переважно це люди за 60. У них також вища та середня спеціальна освіта.
Олег Ляшко
У Ляшка теж стабільний електорат – 47% підтримували лідера «Радикальної партії» задовго до виборів. Упродовж виборчої кампанії підтримка зростала незначно. Виборці майже рівномірно поділилися між заходом і центром (6% і 5%) та між півднем і сходом (3% і 4%). Традиційно найбільше їх у селі, найменше в обласних центрах. Їхній вік – за 50 років, освіта – неповна середня.
Руслан Кошулинський
Єдиний кандидат від націоналістичних сил мав 45% прихильників до початку виборчого процесу. Це очікувано, оскільки ВО «Свобода», «Правий сектор», «Організація українських націоналістів» та інші заявили про його підтримку ще восени 2018-го. Упродовж виборчої кампанії підтримка поступово зростала. У Кошулинськогонайбільше виборців на заході й найменше на сході. Голосували за нього мешканці невеликих містечок, у великих містах підтримка найменша. Віковий розподіл електорату майже рівномірний, та все ж найбільше прихильників віком 18-29 років. Вони мають незакінчену вищу або вищу освіту.
