На думку Коваля, знищення української олігархії не стане запорукою демократичного процесу.
«Будь-яке стримування влади олігархів сьогодні – можливо, у майбутньому ситуація зміниться – не стане, як показали результати Помаранчевої революції, передачею влади людям. Натомість, як демонструє російський досвід, таке стримування започаткує навіть більш авторитарний режим», – вважає Коваль.
Він відзначає, що критики олігархії не беруть до уваги усіх аспектів функціонування феномену: «Олігарх – це не просто багата людина, що має достаток сумнівного походження. Олігарх прагне влади, його амбіції не обмежуються накопиченням багатства. Навіть якщо на певному рівні його політичні прагнення керуються бажанням отримати прибуток, зазвичай вони підкріплені потребою впливати на режим, або ж бути його частиною…».
«Сьогоднішні олігархи України беруть персональну участь у політиці, – пише Коваль, – і з точки зору Заходу вони – нормальні політики. Олігархи часто проявляють себе в якості здатних до переговорів акторів, які спритно просуваються на міжнародний рівень. Якщо вони виступають в якості урядовців чи парламентарів, то забезпечують свою діяльність своїми коштами. Наявність власної ресурсної основи робить їх незалежними від заробітної платні, що надається урядом. Їх вигода від участі в управлінні державою полягає у захисті своїх власних інтересів».
Коваль також відзначає низьку схильність олігархічної системи до змін: «В історії України не було режиму, що спробував би пересилити владу олігархів, усунувши їх з процесу прийняття рішень в країні. Проте мали місце дві спроби перемалювати карту сфер випливу в олігархічному світі».
Перша з них, за словами Коваля, пов’язана з революційними подіями 2004 року, друга – зі створенням «сім’ї» президента Віктора Януковича. Результатами обох є залучення до системи нових, молодших гравців.
«Заклик до повної ліквідації олігархів в економічному та громадському житті Сходу є утопією. Більш раціональним проектом, аніж повне усунення, є визнання їхнього статус-кво та розблокування української системи… – Підсумовує Коваль. – Прийшов час для того, аби сприймати слово ‘олігарх’ в якості дескриптивної категорії, а не лайки, прийняти присутність нових магнатів на Сході та спробувати досягти з ними порозуміння».