Калус вважає, що суперечки між Придністров'ям та Молдовою можуть стати на перешкоді парафування на саміті держав Східного партнерства у Вільнюсі Угоди про асоціацію з ЄС.
Однією з таких небезпечних суперечок є питання про встановлення контрольно-пропускних пунктів вздовж адміністративної межі між Молдовою та Придністров’ям. Починаючи з березня офіційний Кишинів неодноразово заявляв про їх майбутню ліквідацію.
«Цей захід є необхідним для того, аби впровадити безвізовий режим з ЄС. – пише Калус. – Однак Тирасполь стверджує, що це уможливить накладання штрафів на тих мешканців Придністров’я, що не мають паспорту Молдови, оскільки їх розглядатимуть як іноземців, що живуть на молдовській території без реєстрації. Кишинів заперечує такі звинувачення та пояснює, що жоден з мешканців Придністров’я, незалежно від його паспорту, не буде змушений до реєстрації на контрольно-пропускних пунктах».
Експерт також наголошує на ролі Російської Федерації у загостренні молдовсько-придністровського конфлікту: «Росія – головний захисник Придністров’я, вона активно намагається зупинити курс Молдови на зближення з ЄС, наприклад, блокуючи підписання газового контракту, погрожуючи розірванням торгівельних відносин та перешкоджаючи мирним переговорам».
«До недавнього часу, – зазначає Калус, – Москва, можливо, очікувала, що, у зв’язку з відставкою молдовського уряду 5 березня, дострокові вибори перешкодять затвердженню тексту Угоди про асоціацію з ЄС, яке має відбутися під час саміту країн Східного партнерства у Вільнюсі. Однак, оскільки уряд було переформатовано, Росія намагається досягти своєї мети через загострення суперечок між Кишиневом та Тирасполем. Якщо ці суперечки не будуть вирішені до саміту у Вільнюсі, це призведе до серйозних наслідків для адміністративних взаємин між Молдовою та Придністров’ям».
Як повідомляє Центр східних студій, протягом останніх місяців конфлікт між Молдовою та Придністров’ям різко загострився. Причиною цього є постанова, видана лідерами Придністровської Молдавської Республіки 10 червня: «Цей документ проголошує, що квазі-держава, окрім території, що контролюються політиками-сепаратистами з 1992 року, може включити сусіднє з Бендерами (румунською – Тягиня) місто Варницю та кілька сіл, що наразі перебувають під юрисдикцією Кишинева». Іншою постановою президент ПМР також змусив захисників придністровських кордонів поліпшити методи прикордонної оборони.
У відповідь на згадану постанову 17 червня молдовський президент Ніколає Тімофті звинуватив придністровських сепаратистів у спробі дестабілізації Молдови. Лідера підтримали молдавські інтелектуали, які відкрито назвали Росію країною, що намагається перешкодити процесу зближення Молдови та ЄС.