«Ставкою цих виборів є те, чи наше життя буде понурим, повним злості, а часом і ненависті, чи таким, як пані маршалок Кідава-Блонська: нормальним, погідним, мудрим і добрим», — написав у своєму Twitter колишній польський прем’єр від «Громадянської платформи», а нині все ще президент Європейської ради (утім, його каденція завершується 30 листопада) Дональд Туск. До твіта він прикріпив своє фото разом із лідеркою найбільшої опозиційної сили в Польщі «Громадянської коаліції» Малґожатою Кідавою-Блонською. Нинішній польський президент Анджей Дуда не забарився з відповіддю: «Пане голово, ви, певно, давно в Польщі не були. Прошу подивитися на тих людей». Польський президент твітнув фото радісних людей зі своїх мітингів і побажав Дональду Туску гарного вечора. Польська твіпломатія в дії. Вона ж добре демонструє кілька особливостей польської політики останніх чотирьох років і цьогорічної виборчої кампанії: посилення онлайн-присутності, перенесення внутрішніх політичних суперечок на рівень ЄС та, власне, рівень діалогу між політиками.
Як результат — нинішню передвиборчу кампанію називають однією з найстатичніших за всю історію. І справді, жоден зі скандалів (ані страйк учителів, ані публікація фільму братів Секельських про педофілію в католицькій церкві, ані використання маршалком Кухцінським службових літаків у власних цілях), які виникали протягом цього року, не вплинув на рівень підтримки керівної політичної сили ПіС. Польський соціолог Радостав Марковський в інтерв’ю польському тижневику Polityka пояснює це тим, що електорати обидвох партій «окопалися». А отже, більшість виборців уже давно визначилася, за кого голосуватиме. Крім того, соціолог називає кілька стовпів підтримки чинної польської влади: церква, клуби, сформовані довкола Gazeta Polska, що фінансуються державним коштом, профспілка «Солідарність», яка попри таку назву залишається близькою до уряду організацією. Вони допомагають утримувати симпатії виборців до чинного уряду, якому вдалося здобути цю підтримку завдяки соціально-економічним пропозиціям, як-от програма 500+. Її, до речі, у разі перемоги на цих виборах партія обіцяє розширити й виплачувати 500 злотих не лише на кожну другу та наступну дитину до 18 років, а вже від першої дитини.
Читайте також: Зміна символів
За перші 100 днів Ярослав Качинський та чинний прем’єр Матеуш Моравецький, якщо їхня партія переможе на виборах до польського Сейму 13 жовтня, обіцяють виконати п’ять пунктів своєї програми. Серед цих обіцянок: підготовка урядових програм, що стосуються зменшення внесків на соціальне страхування для фірм, виплата так званих 13-ї та 14-ї пенсій, підготовка пакета контрольних обстежень для громадян, яким за 40, план досягнення однакових виплат фермерам та план побудови 100 окружних доріг. Представники опозиції наполягають, що такими економічними обіцянками ПіС просто купує своїх виборців, однак опозиція поки що не знайшла, чим здобути таку прихильність польського виборця, щоб виграти ці перегони.
А в «Права і справедливості» перемога, здається, майже в кишені. За тиждень до виборів більшість опитувань показують схожу картину результатів. Американський політолог Бен Стенлі, який мешкає в Польщі, вважає, що в середньому партія отримає 46% (опитування вагалися між 43% та 48%), «Громадянська коаліція» — основний суперник ПіС — у середньому набере 29% (опитування давали від 26% до 31%). «Лівиця» (коаліція Союзу демократичної лівиці, «Весни», «Лівиці разом» та Польської соціалістичної партії) може сподіватися на 13%, Польська селянська партія/Кукіз — на 6%. Такий розподіл голосів, зважаючи на польську виборчу систему (розподіл місць відбувається за методом д’Ондта), дасть ПіС комфортну більшість із 249 мандатами, вважає науковець.
Головний суперник ПіС «Громадянська платформа», як і торік на місцевих виборах, іде в альянсі «Громадянської коаліції» разом з іншими центристськими силами: партіями «Сучасна», «Польська ініціатива» та зеленими. Трохи більше як за місяць до перегонів голова «Громадянської платформи» Ґжеґож Схетина оголосив, що в разі перемоги «Громадянської коаліції» та можливості формування уряду з боку цієї сили прем’єр-міністром буде Малґожата Кідава-Блонська. Остання на той момент була віце-спікером польського Сейму. Цей крок достойно оцінили польські медіа, адже Схетина чимало вклав у відновлення своєї партії після поразки на виборах 2015-го. Однак йому симпатизує досить мало поляків. Згідно із серпневим опитуванням польського центру Pollster, 58% респондентів вважали, що він має покинути посаду очільника партії. Крім того, в іншому опитуванні, оприлюдненому також у серпні, рівень довіри до Ґжеґожа Схетини був навіть меншим, ніж до колишнього маршалка Марека Кухцінського після викриття неправомірного використання ним службових літаків (17,8% проти 21,1%). Найбільше довіри в польських громадян, згідно з цим опитуванням, до президента Анджея Дуди. Йому довіряють 48,8%.
Крок із номінуванням на посаду прем’єра від імені партії нової людини дехто також порівнював із тим, що Ярослав Качинський зробив у 2015 році, висунувши на посаду прем’єра кандидатуру Беати Шидло, а на президентських — Анджея Дуду. Щоправда, є ще одна версія, чому «Громадянська платформа» зупинилася саме на ній, а отже, політикиня очолила варшавський список партії. Це начебто було зроблено з розрахунком, щоб Ґжеґож Схетина не програв вибори Ярославу Качинському (що дуже вдарило б і по без того не зовсім райдужному іміджу Схетини). Таке на окрузі у Варшаві було б малоймовірно, стверджують у польській пресі, але все-таки можливо. Тому Ґжеґож Схетина очолив список у Вроцлаві, а Малґожата Кідава-Блонська у Варшаві.
Читайте також: Голос Вишеграда
Вибори до польського Сейму відбуваються за пропорційною системою з відкритими списками, а отже, громадяни голосують не лише за партію, а й за політика в її списку на своєму окрузі. Відповідно до парламенту пройде пропорційна до результату певної політичної сили кількість кандидатів, а зі списків — ті з них, хто набере найбільше голосів. Партії також самі пропонують місця кандидатам. Відповідно в політиків, які перші в списках, більше шансів, що виборці обиратимуть саме їх. Утім, перемагали й ті, хто не обов’язково був на верхніх позиціях.
У Варшавському списку «Громадянської коаліції» є також представниця української громади в Польщі Мирослава Керик. У неї 38-й номер, третій знизу. Однак Керик бере активну участь у передвиборчій кампанії, а на її особистість звертають увагу й польські ЗМІ. Зокрема, нещодавно розгорнуте інтерв’ю опублікувала Gazeta Wyborcza. Польське видання звернуло увагу на Керик, вочевидь, не останньою чергою ще й тому, що в понад мільйонної української громади в Польщі не було представників у Сеймі цього скликання. Досі в різні скликання до парламенту потрапляли поляки українського походження, як-от Мирон Сич або Мирослав Чех, однак їхнє представництво було вкрай малим. На цих виборах до Сейму балотується п’ять українців: Мирослава Керик, Мирон Сич, Ксенія Довгань-Доманська, Максим Капланський та Олеся Івченко. Перші троє йдуть від «Громадянської коаліції», Капланський та Івченко — від «Лівиці». Але в усіх доволі «непрохідні» місця (хоча за польською виборчою системою шанси все-таки є в усіх). Найдосвідченіший серед цих кандидатів Мирон Сич. Він уже був депутатом Сейму VI та VII скликань. Нині є віце-маршалком Вармінсько-Мазурського воєводства.
Малґожата Кідава-Блонська на початку вересня представила оновлену програму «Громадянської коаліції» «Твоя Польща», де партія пропонує теж чимало змін у соціальному забезпеченні. Окрім того, вона додала «жіночого обличчя» до програми. Зокрема, у ній є так званий пакет для жінок, де йдеться про зрівняння оплати праці чоловіків та жінок на однакових посадах. Також кандидатка пообіцяла суворі покарання за домашнє насильство, а аліменти мають стягуватися так само суворо, як податки. У цьому ж пакеті йдеться про безплатне штучне запліднення, запровадження оплачуваної двомісячної відпустки для батьків та безплатний інтернет для молоді до 24 років. У передвиборчій програмі «Громадянської коаліції» також є реформи в доступі до послуг у сфері охорони здоров’я, пропозиції для пенсіонерів, підприємців та діячів сфери культури.
Рішення запросити очолити список Кідаву-Блонську, судячи з опитувань, поки що підтримують польські виборці. Сама вона походить із родини, глибоко пов’язаної з польською політикою: є правнучкою президента Другої Речі Посполитої Станіслава Войцеховського та дворазового прем’єр-міністра Другої Речі Посполитої Станіслава Ґрабського. Під час презентації Ґжеґож Схетина також відзначив її вміння домовлятися та знаходити компроміси. «Напевно, нам доведеться формувати коаліцію з іншими партіями. Малґожата — найкращий політик для проведення таких переговорів. Кращий за мене», — цитує Схетину польське видання Super Express. Із ким саме доведеться домовлятися лідерці поки що польської опозиції, стане відомо вже в неділю ввечері, однак останні опитування не передбачають сюрпризів.