Світ

  ▪   Ольга Ворожбит

Голос Вишеграда

Фото: REUTERS
Про що свідчать результати виборів до Європарламенту в країнах Центрально-Східної Європи
Матеріал друкованого видання
№ 22 (602)
від 30 травня

Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина протягом останніх років мали чимало непорозумінь із Брюсселем. У випадку з Польщею та Угорщиною дійшло навіть до початку процедури застосування ст. 7 Договору про Європейський Союз. Вона передбачає призупинення певних прав країни-члена в Союзі з огляду на порушення нею засадничих цінностей ЄС. Як і загалом по Євросоюзу, у чотирьох країнах на цьогорічних виборах була значно вища явка (хоча рекордна явка для Словаччини становила лише 22,7%, наприклад), а отже, перегони до Європарламенту та ЄС загалом мають для громадян чотирьох східноєвропейських країн чималу вагу. Голосували, щоправда, країни Вишеграду дещо по-різному. Польща та Угорщина підтримали правлячі сили «Право і справедливість» і «Фідес», які виграли вибори зі значним відсотком підтримки (45,5% та 53% відповідно), а от в Чехії та Словаччині партія-переможець заледве набрала понад 20%. Серед усіх країн Вишеграду єврооптимістичний курс переміг (точніше, продовжив свою ходу після успіху на президентських виборах проєвропейської кандидатки Зузани Чапутової) тільки в Словаччині, де перемогу здобула коаліція партій «Прогресивна Словаччина» та «Разом». 


Результати виборів в Угорщині вкотре засвідчили, що Вік­тор Орбан міцно закріпився на своїх позиціях у країні й курс на конфронтацію з ЄС триватиме. «Я сподіваюся, що на європейській суспільній арені буде зсув у бік тих політичних партій, що прагнуть зупинити міграцію», — заявив Віктор Орбан журналістам у неділю, 26 травня. І додав: «Питання міграції й те, як люди на нього реагують, переформатує політичний спектр у ЄС». У загальноєвропейському масштабі, здається, Орбан таки помилився, а от в Угорщині його антиіммігрантський курс підтримала більшість: «Фідес» у коаліції з Християнсько-демократичною народною партією отримала 52,3% голосів, підтвердивши торішній результат парламентських виборів і на 1,3% збільшивши результат перегонів у 2014-му. Хоча варто зазначити, що його силі прогнозували й більше відсотків.

 

Читайте також: Європа в очікування сюрпризів


Друге місце посіла «Демократична коаліція» екс-прем’єр-міністра Ференца Дюрчаня, однак із більш ніж втричі меншим результатом — 16,19%, на третьому місці — проєвропейський ліберальний рух «Моментум» із майже 10% підтримки, що дасть йому два місця у Європарламенті. Для «Моментуму» то дуже важливий результат, адже ця відносно нова (створена в березні 2017 року) сила наразі є найбільшою позапарламентською (на минулих виборах вони були в бюлетенях, але залишалися ще надто маловідомими) противагою Вікторові Орбану та його авторитарній антиєвропейській політиці в Угорщині. Окрім того, як пише Budapest Business Journal, два місця для «Моментуму» — це значно більше, ніж пророкували всі попередні опитування (йому давали лише одне місце в ЄП). Окрім цих сил від Угорщини до Європарламенту потрапили коаліція «Діалогу» та Угорської соціалістичної партії із 6,66% (ця сила натомість сподівалася на значно вищий результат), а також праворадикальний «Йоббік» із 6,41%.


Орбанів «Фідес» до березня цього року був членом групи Європейської народної партії у Європарламенті. Однак 20 березня ЄНП призупинила її членство в групі. Представники ЄНП наполягали, що всі учасники групи повинні поважати спільні цінності та не йти на компроміси в питаннях демократії чи верховенства права. Віктор Орбан після голосування в неділю заявляв, що після цих виборів шукатиме можливості членства в групі, де матиме «вплив на головні стратегічні питання». Деякі аналітики припускають, що він може долучитися до групи праворадикальних партій, яку хоче створити у Європарламенті після цих перегонів Маттео Сальвіні, голова праворадикальної італійської сили «Північна ліга». Поки що на сайті Європарламенту голоси від «Фідесу» відображаються як частина Європейської народної партії. 

 

Читайте також: Die Welt: Брюссельський монстр


«Вирішальна битва за майбутнє нашої Батьківщини відбудеться восени, ми маємо там також перемогти, і ще більше, ніж зараз», — наголосив голова керівної польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський увечері 26 травня, коли стали відомі результати екзит-полів виборів до Європарламенту. «Право і справедливість», згідно з ними, здобула 42% голосів, однак після підрахунку цей результат зріс ще на 3% й становив 45,4%. Основний суперник ПіС Європейська коаліція (об’єднання опозиційних сил: «Громадянської платформи», Партії зелених, «Сучасної», Польської селянської партії та Союзу демократичних лівих сил) отримала лише 38,47 % голосів.


До Європарламенту також пройшла партія «Весна» екс-мера Слупська Роберта Бедроня, отримавши 6,06% голосів виборців. Такий результат є передусім колосальною перемогою ПіС. Адже за всіх умов і викликів, які трапилися з партією протягом цієї виборчої кампанії (а це і «плівки Качинського», і протест учителів, і публікація фільму братів Секельських про педофілію в польській церкві), вона зуміла не просто не втратити голоси, а й набрати їх. Ще ніколи ПіС не перемагала, набираючи понад 40% підтримки, тим паче на виборах до Європарламенту. Зростання явки серед поляків на понад 20% порівняно з минулими перегонами до Європарламенту свідчить і про те, наскільки важливішими для них стали справи ЄС. А також (і навіть більшою мірою) про посилення поляризації в суспільстві через дискурс та методи, до яких вдавалися польські політичні сили, зокрема керівна «Право і справедливість». Саме з вуст представників цієї партії можна було почути про те, що зникнуть соціальні програми на кшталт 500+, якщо ПіС програє, або ж що доведеться врешті ввійти до єврозони та прийняти євро й поляки від цього збідніють (про це казав сам Качинський за кілька днів до виборів). Тож така риторика добре мобілізувала старший електорат. 


Іншою причиною такого результату цих виборів є власне польська опозиція: об’єднавшись, опозиційні партії набрали менше, ніж коли боролися окремо на минулих виборах. Тут, звісно, залишається відкритим питання, чи не були б деякі з них взагалі поза виборчим порогом, якби вирішили йти окремо. А втім, підсумки залишають партії в роздумах, чи залишаться вони єдиною коаліцією й на наступних виборах до польського Сейму цієї осені. 

 

Читайте також: В Польщі на виборах до Європарламенту перемогла правляча "Право і справедливість"


Очікувалося, що нова ліберальна партія «Весна» набере більше голосів. Чотири місяці тому, коли оголосили про її створення, цій силі пророкували надзвичайне політичне майбутнє. Однак результати вказують на те, що вона займе свою вільну ліберальну нішу й навряд чи набере більше як 10% на парламентських виборах. Хоча представники цієї партії запевняють, що задоволені теперішнім результатом і це хороше досягнення для партії з чотиримісячною історією. Головне питання напередодні осінніх перегонів: чи можливе об’єднання «Весни» з Європейською коаліцією? Кандидатка від «Весни» на виборах до Європарламенту Йоанна Шойрінґ-Вельґус у розмові з Gazeta Wyborcza відкинула таку можливість, зазначивши, що для її партії коаліція була б убивством.  


На відміну від угорців та поляків, у Чехії та Словаччині партії-переможці не здобули такої великої підтримки: і там, і там партія-переможець отримала трохи більше ніж 20%. Однак в обох країнах до Європарламенту пройшов широкий спектр різних сил. У Чехії сім партій, а в Словаччині шість.


Попри те що нинішній прем’єр-міністр Чехії та голова партії АНО Андрей Бабіш має серйозний вплив у країні, йому не вдалося так добре зіграти на питаннях, що поляризували суспільства в Угорщині та Польщі. Зокрема, шеф-редактор чеського часопису «Респект» Ерік Табери у своїй колонці на сайті журналу пояснює це тим, що така політика йшла б урозріз із чеською натурою. А остання така трохи швейківська: «Завжди бути проти, усе висміювати та багато не ризикувати». Тому на виборах до Європарламенту партія АНО 2011‑го отримала 21,18% голосів, євроскептична Громадянська демократична партія, заснована екс-президентом Вацлавом Клаусом, — 14,54%, Чеська піратська партія — 13,95%, TOP 09 — 11,65%, євроскептики зі «Свободи та прямої демократії» — 9,14%, Християнсько-демократичний союз — Чехословацька народна партія — 7,24% та Комуністична партія Чехії та Моравії — 7,24%. Загалом найбільше депутатів із Чехії опиниться у лавах проєвропейських груп — Альянсі лібералів і демократів за Європу та Європейській народній партії.


У Словаччині перемогла проєвропейська коаліція партій «Прогресивна Словаччина» та «Разом», набравши 20,11% голосів. Це можна вважати найбільшою позитивною сенсацією виборів до Європарламенту. Саме ці сили підтримували на перегонах нинішню президентку Словаччини Зузану Чапутову, яка приступить до виконання своїх повноважень у червні. На другому місці партія «Курс — соціальна демократія» екс-прем’єр-міністра Роберта Фіцо з 15,72%, а от на третьому місці неонацисти з партії «Котлеба — Народна партія «Наша Словаччина» з 12,07%. До Європарламенту також пройдуть Християнсько-демократичний рух (9,69%), «Свобода і солідарність» (9,6%) і коаліція «Звичайні люди та незалежні особистості» (5,25%). Минулі вибори до Європарламенту в Словаччині минули з рекордно низькою для ЄС явкою (лише 13%). Цьогоріч вона була найвищою в історії Словаччини (понад 20%), але все ще надто низькою, якщо порівнювати загалом по ЄС.


Власне, результати цьогорічних виборів до Європарламенту в країнах Вишеградської групи навіть не такі сумні, як це прогнозували експерти та можна було побачити в опитуваннях. Радикальні партії в Словаччині та Польщі отримали менше, «Фідес» Віктора Орбана перемогла, але не з таким нищівним результатом, як їй пророкували. А в Словаччині проєвропейська хвиля, що здійнялася після вбивства журналіста Яна Куцяка та його нареченої, не згасає, і є шанси, що вона ще більше зросте напередодні парламентських перегонів навесні наступного року.