Зокрема, на сайті «Вольного казачества Украины» йдеться, що «в денационализированном государстве, каковым является Украина, ВКУ подтверждает казачью национальность вручением соответствующего «Свидетельства о национальности».
При цьому «согласно п. 6.2 Устава «Вольного казачества Украины» этническим казаком может быть любой гражданин Украины, который родился в Украине, имеет казачьи родовые корни или тот, кто обратился в организацию с просьбой признать его казаком по национальности».
Щоправда, відзначає автор, віднедавна потік російських грошей для багатьох «казачьіх» організацій вичерпався.
«За Януковича політика держави стала такою проросійською, що навіть у Кремля відпала потреба фінансувати численні українофобські козацькі товариства в Криму», – пояснює отаман Євген Король, голова генеральної канцелярії ВГО «Соборне гетьманське козацтво».
За його словами, через безгрошів’я, зокрема, виїхав зі свого респектабельного офісу «Международный союз казаков Тавриды», відомий своїми антиукраїнськими й антитатарськими акціями.
За підрахунком Мін’юсту, в Україні діє більше 50 громадських організацій – всеукраїнських та міжнародних. Самі ж козаки та «казакі» кажуть: якщо полічити незареєстровані осередки, а також районні, міжрайонні та міські, набереться близько 900, і в кожній є свій отаман, а на чолі стоїть гетьман.
Детальніше про діяльність сучасного українського козацтва, яке часто схоже на збіговисько ряджених генералів, читайте у статті «Заслані козачки» в журналі «Український тиждень» №24(189).