«Вірогідність проведення виборів мера Києва у липні з кожним днем суттєво зменшується. Можливо, вони відбудуться восени, можливо навесні наступного року», – сказав експерт. За його словами, для проведення голосування у липні Верховна Рада мала б прийняти рішення про їх призначення ще у середині квітня. Але цього не сталося.
За словами експерта, причин не призначення виборів міського голови декілька. Перша з них – дані закритих соціологічних рейтингів, які «свідчать про те, що немає переконливих передумов для перемоги Попова влітку, навіть враховуючи те, що Кличко може втратити частину своїх виборців». Водночас, на думку політолога, восени ситуація для провладного кандидата навряд чи покращиться. Натомість, вибори навесні можуть бути вигідні всім, хто б не переміг у мерських перегонах.
«Що стосується проведення виборів навесні наступного року – цей варіант доволі логічний. Тоді будуть одночасні вибори і мера, і до Київради. Багато рішень ухвалюються Київською міською радою, потрібно, щоб мер спирався на певну більшість депутатів у міськраді. Уявімо ситуацію. Якщо б вибори відбулися влітку, і Кличко виграв би їх. Цілком вірогідний варіант. Але він мусив би працювати з нинішньою міською радою, яка відображає позавчорашню політичну добу. І що головне для мера – не буде більшості», – сказав Фесенко.
Як повідомлялося раніше, на думку віце-спікера Миколи Томенка, дата виборів мера Києва залежить від упевненості влади у перемозі Попова. Спікер парламенту Володимир Литвин вважає, що вибори мера Києва і вибори в Раду необхідно розвести в часі.
Нагадаємо, про бажання брати участь у виборах мера Києва уже заявляли Олександр Попов, Олександра Кужель, Віталій Кличко, Олег Ляшко і Василь Горбаль.