«Якщо брати до уваги обставини, в яких діяла опозиція, а також відсутність загальновизнаного лідера, а також намагання влади контрпрограмувати і клонувати мітинги опозиції різними «антифашистськими» мітингами, то для опозиції, з точки зору арифметики, мобілізації своїх прибічників, суспільного і політичного резонансу, акція вдалася. Вона була достатньо велелюдною, вона була гучною, (і в буквальному, і фігуральному сенсі цього слова), але вона не потрясла основи політичного режиму. Вона не змінила політичний ландшафт, вона не переломила ситуацію на користь опозиції. Всі залишилися при своєму», – заявив Карасьов.
«Якщо говорити термінами гри, спортивної гри – це нічия, передусім, бойова. Тому що були, невеликі, але були сутички, тому що були штаби, була мобілізація прибічників, були полки – або кадрових, або найманих, особливо, в провладному мітингу, – але, все-таки, нічия. Опозиція показала, що вона є, що вона сильна і іншої опозиції сьогодні в Україні немає, а влада показала, що вона може програмувати, що вона теж може збирати людей і що вона вулицю і площу Києва не віддасть, що вуличну політику опозиції вона теж може стримувати», – вважає політолог.
Водночас Карасьов додав, що опозиція не показала, як вона може брати ініціативу в вуличній і майданній політиці.
«Можливо, окрім певних епізодів, де домінувала «Свобода», як у випадку з тим же БРДМ. Але, якщо говорити про всю опозицію, про опозиційних лідерів, без врахування окремих активістів з боку «Свободи», опозиції ще треба думати над тим, якщо вона хоче домінувати в вуличній і майданній політиці, як їм опановувати вуличну архітектуру української політики, тому, що, можливо, саме тут будуть розгортатися основні події в ході першого і другого туру виборів президента», – зауважив експерт.
«В цьому сенсі, влада показала, що вона не дасть опозиції можливості організувати великий майдан, якщо буде така необхідність у 2015 році, що вона не повторить помилки 2004 року, коли, фактично, вулицю і площу віддали опозиції – і тому програли. Влада робитиме все, щоб перешкодити опозиційній логістиці збору людей в Києві», – наголосив Карасьов.
У свою чергу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що, як опозиція, так і влада зробили «фальстарт».
«Тому що очевидно було, що таким чином проводять репетицію перед майбутніми президентськими виборами. Тобто, для опозиції важливо було провести, скажімо так, певне тестування своїх вуличних організаційних здібностей, можливостей. Тому худо-бідно вони це зробили, у всякому разі – у своїх регіонах. Хоча, проблеми очевидні, і я думаю, що їм є над чим думати і над чим далі працювати. От, зокрема, в черговий раз проявився київський парадокс: кияни готові голосувати за опозицію, але не дуже готові виходити за неї на вулиці. Особливо, коли немає реальних вимог», – зауважив експерт.
Карасьов також звернув увагу на те, що як на мітингу опозиції, так і на мітингу влади, домінували приїжджі.
«Це – не кияни, у більшості своїй, це не кияни. А ось київський середній міський клас, середньокласові прошарки Києва, які є якраз основними невдоволеними для нинішньої влади, їх було занадто мало. Київ хоч і має опозиційний настрій, судячи по виборах, але масово кияни не пішли на площу. Боротьба за киян – це буде серйозне питання для опозиції, потрібно буде його вирішувати, щоб кияни не просто були невдоволені владою, а, при цьому, вони пішли би ще й за опозицією», – підкреслив він.
Як повідомлялося, 18 травня в Києві пройшли акції опозиції «Вставай, Україно!» і «антифашистський марш» Партії регіонів.
Біля будівлі Головного управління МВС у Києві на вулиці Володимирській невідомі молоді чоловіки спортивної статури побили журналістку «5 каналу» Ольгу Сніцарчук і фотокореспондента Влада Соделя, які знімали сутичку свободівців і учасників «антифашистського мітингу».