«Все тримається на тому, що влада формує партію, а не навпаки, а тому ніяких розколів в ПР не буде. Можливо, окремі проросійські дисиденти публічно демонструватимуть незгоду. Як це робить, наприклад, Колесніченко чи Царьов. Теоретично їх можуть виключити з партії. Але ПР це не потрібно. Їй навіть вигідно мати таких «дисидентів» в своїх лавах. По-перше, щоб тримати їх під контролем і обмежувати публічну антиєвропейську діяльність, по-друге – давати сигнал проросійським виборцям, що ПР залишається з ними», – заявив Карасьов і додав, що таким чином ПР намагається «збільшити поле для маневру – між європейським і російським вектором».
«Виключення призведе до того, що ПР буде чітко позиціонуватися не як проросійська сила, тобто що вона переходить на інші ідейні політичні та електоральні позиції», – додав політолог.
Він зауважує, що говорити про повноцінне «проросійське крило» у фракції ПР наразі не доводиться.
«Сьогодні якого такого крила немає. Є лише окремі депутати-мажоритарники: зі Сходу і Півдня України, які мають розгалужені зв’язки з РФ і через пов’язаність з проросійським виборцем виступають проти асоціації з ЄС. Чимало депутатів в ПР – безідейні. Вони просто тихо сидітимуть навіть якщо саботуватимуть чи проявлятимуть свою незгоду, але коливатимуться разом з лінією партії», – вважає Карасьов.
Він також додає, що в ПР може бути і так би мовити «тиха» опозиція з боку окремих груп депутатів-мажоритарників Сходу України.
«Однак, вони ж прекрасно розуміють, як попали в партію та за рахунок якого ресурсу – в парламент. Вони ж не самогубці, щоб йти проти влади, що означатиме поставити на карту свою депутатську і політичну кар’єру», – підкреслив Карасьов.