«По-перше, треба змінити економічну модель. Тому що проблема усіх країн з пострадянською економічною моделлю полягає в тому, що вона перебуває в стані стагнації. Ці економіки не демонструють зростання, а тому вони не ефективні. Тобто нам треба її змінити або вона зовсім розсиплеться», – вважає політолог Вадим Карасьов.
«А така зміна економічної моделі неможлива без політичної реформи. Тобто другий виклик для України виходить з першого – уникнути політичного хаосу і встановлення політичної диктатури. Потрібно обійти ці два крайні сценарій, щоб українське суспільство почало рух в напрямку конституційного ліберально-демократичного порядку», – зазначив Карасьов.
Як зауважує експерт, наразі триває й «боротьба українського суспільства зі старою пострадянською заржавілою неефективною державною машиною, яка вже не може його контролювати, але й поки суспільство не може її перебороти».
«І наступний рік буде роком боротьби за майбутнє. Суспільство, яке сьогодні уособлюється Майданом, низовим протестом, що невдоволений не тільки владою, але й опозицією, він хоче іншу політику, іншу державу, що працюватиме на людей, переборе цю пострадянську державну машину. Або впродовж найближчих років ми створимо державу, яка формується з суспільства знизу, або переможе, трошки відремонтувавшись, ця пострадянська державність», – зазначає експерт.
У свою чергу, директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко головними викликами наступного року називає боротьбу з авторитаризмом та необхідність уникнення громадянського протистояння.
«Головний виклик – не дати встановитися авторитарного режиму в Україні, тому що на тлі масовий акцій протесу, які вже перейшли у вимір простою або демонстрації своєї незгоди, бачимо заяви багатьох представників влади стосовно того, що треба навести порядок. Наведення порядку у спосіб, що суперечитиме демократичним принципам – це дуже велика небезпека. Особливо ця небезпека є значною, враховуючи перспективи майбутньої виборчої кампанії… І друге – необхідно уникнути ще гіршого сценарію – громадянського протистояння на фоні різних оцінок того, що відбувається, чи перспектив України. Зрозуміло, що це – технологія, яка використовується і окремим представниками влади, і агентами впливу зарубіжних країн, щоб посилити дезінтегрованість суспільства, і довести його до більш гострих форм протесту», – зазначив Якименко.