16 листопада в Україні День працівників радіо, телебачення та зв’язку, і саме в цей день за збігом обставин мене запросили до київського Будинку українського радіо взяти участь у записі одного з подкастів. Утім, це історія не про мене, а про те, що подкастів у нас стало так багато, що вже навіть мене кличуть туди щось розповісти.
Подкаст, або аудіопрограма, — це цифровий медіафайл, який поширюється в інтернеті. Його зміст — усе різноманіття усних жанрів — від лекцій до театральних вистав. Цей неологізм уперше вжив колумніст The Guardian Бен Гаммерслі в лютому 2004 року, утворивши його зі слів iPod (аудіоплеєр від компанії Apple) і broadcast (радіомовлення). За найскромнішими підрахунками, нині у світі є понад 3,02 млн активних подкастів, а найпопулярніші теми — суспільство і культура, освіта, мистецтво, бізнес і релігія. Найважливіші платформи для прослуховування — YouTube, Apple Podcasts, Spotify і Google Podcasts.
Що ж в Україні? За даними станом на жовтень 2023 року, у нас було понад 2,5 тис. подкастів, хоча й не всі регулярно оновлюються. Пригадую, що один зі сплесків цікавості до українських подкастів стався на початку 2020 року, коли Петро Порошенко у фейсбуці написав свій список улюблених передач: «Підкаст», «Акустика тіней», «Громадське радіо», Global News Podcast, Тech Tent BBC. Хай як дивно, але тоді багато хто відгукнувся на цей його пост і про це навіть говорили у випусках новин.
Читайте також: Культура в смартфоні: перспективний проєкт чи чергове виживання?
Свої подкасти є в багатьох медіа, а також на різних онлайн-платформах, однак останнім часом дедалі більше інформації про цей формат об’єднав сервіс MEGOGO. Саме на цій платформі в грудні запустили сервіс аудіокниг і подкастів. А 2021 року команда MEGOGO Audio заснувала премію «Слушно» про найактуальніші подкасти. На початку жовтня 2023-го вони оголосили про цьогорічних переможців, і, гадаю, доречно буде їх назвати, щоб знати, хто нині є найкращими подкастерами в Україні:
— гранпрі премії «Слушно» отримала студія подкастів Sebto media;
— у новій категорії «Подкаст у часи війни» перемогу здобув подкаст «Добровольці»;
— слухачі в онлайн-голосуванні вибрали таких представників у різних рубриках:
- найкращий подкаст про бізнес — «Дій. Подкаст про бізнес»;
- найкращий подкаст про культуру й мистецтво — «Де ми?»;
- найкращий подкаст про історію й суспільство — «УТ-2»;
- найкращий спортивний подкаст — «SportHub Єврофутбол»;
- найкращий подкаст про науку й технології — «DOU Podcast»;
- найкращий розважальний подкаст — «Шит Ай Ноу Лайв»;
- найкращий подкаст про здоровʼя та саморозвиток — «Чому ти зміг?».
— MEGOGO AUDIO саме вибрало таких переможців:
- культура та мистецтво — «Шалені авторки»;
- історія та суспільство — «Культурний трибунал»;
- наука та технології — «Головна обсерваторія»;
- розважальний подкаст — «Не мали дівки клопоту»;
- спорт — «Chumaky»;
- здоровʼя та саморозвиток — «Фінансова терапія».
Утім, для української культури важливішим стало те, що MEGOGO AUDIO в липні — серпні цього року провело опитування серед українських подкастерів, щоб «дізнатися більше про стан ринку та його гравців», хоча їхня вибірка є досить обмеженою та не може повною мірою вважатися репрезентативною. Однак за браком інших проаналізуймо її. Окрема цінність цього анкетування в тому, що це погляд ізсередини, а тому воно фіксує професійний погляд на ситуацію. Зокрема, завдяки опитуванню можна змалювати середньостатистичного автора чи авторку подкастів. Здебільшого це чоловік (52,6 %) віком від 23 до 44 років (охоплює 89 % усіх респондентів), який живе в Києві (57 %) чи Львівській області (15,6 %). Цей умовний подкастер, найімовірніше, розпочав свою аудіопрограму 2022 року (28,1 %), але цікаво, що однакову кількість відповідей (20,7 %) мають 2016 і 2023 роки. І суттєво, що подкаст не є для нього основним видом діяльності сьогодні (84,4 %). Й останнє — це якраз промовисте свідчення того, чому український подкастинг — галузь, яка стрімко розвивається, але поки що не є фінансово привабливою.
Отже, для більшості авторів наших подкастів їхня аудіопрограма — це переважно хобі, яке виникло або для саморозвитку / самовираження, або для просування особистого бренду, або через нестачу інформації на цю тему в суспільстві. Українці приходять у подкасти зі ЗМІ, з різноманітних галузей культури, комунікацій чи IT. Висвітлювані теми в нас не надто різняться від тих, якими цікавляться в Європі й Америці, — культура та мистецтво, історія та суспільство, новини, освіта, здоров’я та саморозвиток, бізнес, — тож тут ми суголосні загальним трендам. Окреме питання — способи монетизації чи бодай потенціал це зробити. Нині це передусім підтримка спільноти, гранти на створення проєктів, пошук спонсорів або ж продаж реклами в подкасті.
Читайте також: Драконичі, паляниці й Мина Вставайло. Куди рухається українська локалізація відеоігор?
Подкасти в Україні — нині актуальне явище, адже робити їх відносно недорого, доступ до них за наявності інтернету легкий, та й загалом цим форматом зручніше користуватися, бо не завжди можна знайти час, щоб спокійно посидіти з книжкою, тоді як послухати щось можна навіть по дорозі на роботу, на прогулянці чи в спортзалі. Утім, у наших подкастів поки що багато специфічних «хвороб зростання», на які хворіє значна кількість галузей української культури. Насамперед бракує досліджень наших слухачів і самих подкастерів, тобто певні складності виникають з тим, щоб сказати, кому й що сьогодні хочеться послухати і від кого. Через це, за даними «Суспільного Мовлення», 68 % опитаних ними ніколи не слухає подкасти (тоді як 9 % — щодня, 24 % — щотижня, 32 % — щомісяця).
Так, є загальні тренди й конкретні українські запити (війна, новини, репортажі), але оскільки в цих категоріях в Україні вже є конкуренція, то багато хто не може дочекатися належної кількості підписників і кидає подкаст або ж через різні обставини не може регулярно додавати нові випуски. Із цим пов’язана також проблема фінансування, бо не так багато українських компаній готові підтримати вітчизняні подкасти, адже не вважають їх рентабельними. Отже, натепер маємо такі цифри й тенденції, але в нашій країні все швидко змінюється, тож певен, що вже навіть за рік ситуація в українському подкастингу може кардинально відрізнятися від цьогорічної, а тому Тиждень далі стежитиме за цією галуззю.