26 січня видання Financial Times з посиланням на власні джерела повідомило, що національна акціонерна компанія (НАК) "Нафтогаз України" отримала від Газпрому рахунок на $7 млрд за недобір минулого року законтрактованих обсягів газу. На думку співбесідника видання Нафтогаз навряд чи заплатить за рахунком, що може змусити Газпром перенести розгляд цього питання до міжнародного арбітражу.
У Газпромі інформацію британської газети не коментували, але пояснили, що Нафтогаз "своєчасно й у повному обсязі оплатив весь отриманий природний газ за виставленими Газпромом рахунками". У компанії також нагадали, що Нафтогаз неодноразово повідомляв російській компанії про намір знизити закупівлі природного газу.
Згодом НАК «Нафтогаз України» підтвердив, що «Газпром» таки виставив рахунок на 7 мільярдів доларів.
«Такий рахунок є», – сказала речниця Нафтогазу Олена Юр’єва
Водночас вона наголосила, що Нафтогаз виконав усі фінансові зобов’язання перед «Газпромом», сплативши куплені 24,9 мільярда кубометрів газу. За словами Юр’євої, українська компанія неодноразово інформувала Газпром про скорочення обсягів закупівлі газу в 2012 році.
У суботу захисники історичного центру Києва демонтували загорожу незаконного будівництва у Десятинному провулку. В акції приймали участь представники політичних сил та громадських організацій міста Києва.
«Враховуючи ігнорування забудовником вимог Головного управління охорони культурної спадщини КМДА про заборону земельних робіт у Десятинному провулку, ми звернулися до прокуратури м. Києва з проханням внести до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю подання про припинення будівництва в Десятинному провулку, 3-5. Вчора, від заступника прокурора м. Києва ми дізналися, що Інспекція держархбудконтролю анулювала дозвіл на проведення будівельних робіт у Десятинному провулку», – розповіла юрист, член ВГО «Громадянська позиція» Марина Соловйова.
Щоб прибрати колючий дріт і передати забудовникам документи, котрі забороняють проведення будівельних робіт, декілька активістів підійшли до паркану. Охорона буд майданчику почала обливати протестувальників водою, а потім в хід пішли балончики зі сльозогінним газом.
Після нетривалого штурму, обурена громадськість розтрощила паркан і ввірвалася на будівельний майданчик. Виникла коротка сутичка з охоронцями. Через годину майже всі секції паркану були демонтовані, а колючий дріт – яким забудовник обніс увесь паркан – зрізаний. В’їзди на будмайдачник знову перекрили наметами політичних партій.
26 січня національна рада оборони Єгипту заявила про можливість введення надзвичайного стану в районах, охоплених заворушеннями.
"Держава підтверджує виконання органами влади свого патріотичного обов'язку, і закликає їх вжити всіх можливих заходів, серед яких – право на введення надзвичайного стану в районах, охоплених заворушеннями'', – наголошується в заяві Ради, поширеній в суботу ввечері. У комюніке також наголошується, що армія збереже нейтралітет і не буде втручатися в політичний процес.
Акції протесту в Порт-Саїді, за офіційною інформацією, забрали життя тридцяти людей. Радикальні вболівальники місцевої футбольної команди'' Аль-Масрі'' а також сім'ї засуджених протягом всього дня не полишали спроб взяти штурмом міську в'язницю і звільнити засуджених в суботу до страти фанатів клубу. Зіткнення відбуваються також біля відділень поліції і будівлі суду. У місті закриті всі державні установи і магазини.
Тим часом у єгипетському місті Суец протестуюча молодь підпалила один з поліцейських відділків, звільнила затриманих, що перебували в будівлі, і заволоділа вогнепальною зброєю.
Та в суботу у Чехії завершилися вибори президента. За результатами підрахунку 96% виборчих бюлетенів, після проведення другого туру голосування більшість отримав екс-прем’єр країни Мілош Земан – 55,47% голосів.
Його суперник Карел Шварценберг здобув 44,53% голосів виборців. Він вже визнав свою поразку і привітав свого суперника з перемогою.
Відтак, Земан замінить на президентській посаді відомого євроскептика і консерватора Вацлава Клауса, який очолював країну протягом 10 років. Як відомо, вперше в історії Чехії глава держави був обраний прямим голосуванням, раніше президента обирав парламент.