Верховна Рада 19 березня о 10:00 розпочала роботу. В сесійній залі зареєстровано 390 депутатів. Про початок засідання оголосив спікер Володимир Рибак. Після цього склали присягу народний депутат Роман Стаднійчук за списком Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" і Олександр Козуба за списком Партії регіонів замість позбавлених депутатських повноважень за рішенням ВАСУ Сергія Власенка та Андрія Веревського. Рибак також оголосив про входження у фракцію Партії регіонів Івана Мирного. До цього депутат не входив до жодної фракції парламенту, однак був членом Партії регіонів.
Після з трибуни виступав керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Він закінчив свій виступ з трибуни парламенту словами "Дякую за увагу, а неонацистам – за супровід". В результаті трибуна ВР була заблокована, а голова парламенту був вимушений оголосити перерву для вирішення конфлікту.
Згодом, під час голосування за порядок денний опозиціонери піймали регіоналів на кнопкодавстві. Так, за словами депутатів, Микола Рудьковський проголосував за відсутнього депутата Олександра Онищенка, а Юлія Льовочкіна – за Ірину Горіну.
Питання призначення дати виборів у Києві депутати так і не розглянули. Володимир Рибак повідомив, що воно переноситься на середу і буде стояти першим питанням. В той же час, парламент визначив дату позачергових виборів селищних і міських голів – 2 червня.
Також у вівторок стало відомо, що Генпрокуратура продовжила терміни розслідувань у кримінальному провадженні про вбивство народного депутата Євгена Щербаня. Про це повідомив начальник Головного управління з розслідування особливо важливих справ Генпрокуратури Андрій Курись.
"Ще 7 березня по завершенню допиту свідка Кужель слідчий вручив адвокатам підозрюваної Тимошенко копію клопотання про продовження строків слідства у справі щодо організації вбивства народного депутата Щербаня і розкрадання $405 мільйонів (ці два епізоди об'єднані в одне провадження). 15 березня прокурор виніс постанову про продовження термінів розслідування", – сказав він.
За його словами, серед низки причин для продовження термінів розслідування, основною є позиція Тимошенко, яка проявляється у затягуванні слідства.
"Розумієте, Тимошенко до цього часу так і не дала своїх свідчень у справі. Незважаючи на наші спроби, це так і не відбулося. Це її право, а не обов'язок, від якого вона начебто і не відмовляється, однак постійно знаходить причини, щоб уникнути спілкування зі слідством. Це одна з основних причин, чому справа ще не передана до суду", – пояснив Курись.
Він додав, що слідчі готові до проведення допиту підозрюваної в будь-який зручний для неї час.
19 березня парламент Кіпру відхилив законопроект про введення примусового списання частини депозитів у вигляді "податку". Зазначається, що жоден депутат не підтримав дану ініціативу. Тридцять шість депутатів проголосували проти, 19 утрималися. Проти списань по депозитах проголосували всі партії, крім правлячої правоцентристської партії "Демократичний збір".
Очікується, що переговори про фінансове майбутнє Кіпру продовжаться в середу. Президент Нікос Анастасіадіс скликає екстрену раду лідерів партій. Очікуються також нові переговори Анастасіадіса з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Та у вівторок відбулася офіційна інавгурація Папи Римського Франциска. Під час інтронізації йому вручили символи папської влади – паллій і виконаний з позолоченого срібла "перстень рибалки", на якому зображений перший єпископ Рима Святий Петро з ключами. На урочисту церемонію сходження на престол нового Понтифіка прибули делегації з 132 країн, зокрема глави 34 держав. Участь в інтронізації беруть глави багатьох держав, зокрема президент Аргентини Крістіна Кіршнер, яка стала першим іноземним лідером, якого прийняв Папа Римський Франциск після свого обрання. Крім того, на церемонії у Ватикані були присутні короновані персони, державні лідери і керівники міжнародних організацій. Україну на церемонії інавгурації представляв віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко.
Серед гостей також – голови єврейських комітетів, рабини, а також мусульманські, буддистські і джаїністські організації. Вперше в історії на інавгурацію новообраного Папи прибув Вселенський Патріарх Варфоломій I.
Загалом на інавгурацію прибули представники 15-ти Православних Церков світу та представники Протестантських Церков.