11 жовтня стало відомо, що Національний банк України обмежив валютні операції чотирьом українським банкам – Укргазбанку, Брокбізнесбанку, Райффайзен Банку Аваль та банку "Креді Агріколь". За словами джерела видання Forbes.ua, банкам відрізали доступ до системи «ВалКлі» (розшифровується як валютний клієнт) – програмі підтвердження валютних угод, яку адмініструє Нацбанк. Тепер ці фінустанови можуть виконувати клієнтські заявки лише через інші банки і не можуть поповнювати власну валютну позицію на ринку. Крім того, вони не можуть проводити спекулятивні угоди й підкріплювати касу готівковою валютою за рахунок міжбанку. Обмеження, введені проти великих банків, вже відобразилися на ринку. За словами банкірів, багато фінустанов затримують платежі.
У четвер дефіцит державного бюджету України збільшився до 31,130 млрд грн, або на 3,9 млрд грн, які планують спрямувати на компенсацію “Нафтогазу України” різниці в тарифах на імпортований газ. Це передбачено Законом України №5308-VI (набрав чинності з 11 жовтня), яким внесено зміни до Закону “Про Державний бюджет України на 2012 рік”. Закон також передбачає скорочення випуску облігацій внутрішньої державної позики для викупу додаткової емісії акцій «Нафтогазу» до 6 млрд грн з 9,9 млрд грн. Іншим законом, суму перерахування Національним банком України (НБУ) до держбюджету у 2012 році збільшено на 72 млн. грн — до 11,541 млрд грн. В цілому, відповідно до поправок до держбюджету (7 законів), які були проголосовані Верховною Радою 2 жовтня і набрали чинності з 11 жовтня, доходи держскарбниці збільшено на 1,4% – до 372,259 млрд грн, витрати — на 1,4%, до 404,298 млрд грн.
11 жовтня голова Української православної церкви Московського патріархату митрополит Володимир звернувся до президента Віктора Януковича з проханням ветувати закон про Єдиний державний демографічний реєстр, який впроваджує біометричні паспорти. Митрополит просить ветувати закон, «оскільки він несе в собі загрозу обмеження базових прав людини». Митрополит зазначає, що стаття 16 закону щодо осіб, які відмовляються від внесення інформації про себе до безконтактного електронного носія через свої релігійні переконання, має декларативний характер, оскільки «ніяк не прописано порядок відмови громадян від внесення їх персональної інформації до безконтактного електронного носія». У листі йдеться, що до Київської Митрополії УПЦ надходять численні звернення віруючих з вимогою не допустити введення в дію цього закону, зокрема, в цих зверненнях йдеться про те, що вказаний Закон порушує право громадян на приватність, яке гарантоване у ст. 32 Конституції. Крім того, занепокоєння православних віруючих викликає можливість втручання в їх особисте життя, окрім того, на думку вірян, закон не у всьому узгоджується з вимогами закону про захист персональних даних.
11 жовтня також стало відомо, що суддю по українській квоті Європейського суду з прав людини Ганну Юдківську, яка приймає участь у розгляді справи екс-прем'єра Юлії Тимошенко, замінить Станіслав Шевчук. Про це повідомив представник України у Європейському суді з прав людини Назар Кульчицький.
"Відповідає дійсності та інформація, що пані Юдківська зараз перебуває з декретній відпустці, але на час відсутності основного судді Європейський суд призначає суддю ad hoc", – зазначив представник.
"У нас уже було повідомлення, що такий суддя призначений. Це Станіслав Шевчук", – уточнив він.
Також у четвер Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами – ENEMO, – оприлюднила проміжний звіт, в якому висловлює занепокоєння збалансованим представництвом партій у виборчих комісіях. Спостерігачі також відзначають, що часто робота комісій супроводжується протистоянням між провладними та опозиційними силами. Керівник наглядової місії ENEMO в Україні Пітер Новотни, який представляв звіт, підкреслив, що окружні комісії проводять закриті засідання, а в деяких комісіях їхні члени від опозиційних партій не мають доступу до всіх документів, зокрема до протоколів, спискам членів дільничних виборчкомів і спискам розподілу керівних посад. За даними організації, члени окружних виборчих комісій, – всього 4050 людей, були замінені на 52%. Також спостерігачі вказують на збільшення кількості скарг кандидатів у депутати Верховної Ради на тиск із боку представників влади й арешти. У проміжному звіті організації зазначається, що деякі кандидати із цих причин відмовляються брати участь у виборах. Загалом, організація зазначає, що випадки агресії й залякування кандидатів почастішали.
У четвер прокуратура м. Стаханова Луганської області порушила кримінальну справу за ч.1 ст. 157 КПК України стосовно мешканки цього міста, яка підозрюється у підкупі виборців. Про це повідомили в прес-службі прокуратури Луганської області.
Зокрема, за даними прокуратури, справу порушено стосовно непрацюючої мешканки Стаханова, яка, діючи в інтересах кандидатів в народні депутати України Шахова С.В. (безпартійного самовисуванця по одномандатному виборчому округу №107) та члена його команди Фурмана Ю.А. (самовисуванця по одномандатному виборчому округу №106), та перешкоджаючи вільному волевиявленню громадян, здійснювала підкуп виборців.
На цей час проводяться слідчі дії з метою з'ясування всіх обставин скоєного злочину.
Та 11 жовтня озброєні люди в масках застрелили керівника служби безпеки посольства США в Сані, який є громадянином Ємену.
"У центрі столиці Ємену невідомі на мотоциклах відкрили вогонь по машині Касима Аклана, який очолював службу безпеки посольства США. Озброєні люди в масках застрелили чоловіка по дорозі на роботу в посольство США", – йдеться в повідомленні.
За неофіційними даними, відповідальність за вбивство Аклана взяло на себе терористичне угруповання "Аль-Каїда".