11 листопада засідання комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності не відбулося через відсутність кворуму, оскільки представники Партії регіонів відмовилися брати у ньому участь.
Таким чином комітет не зміг ухвалити жодного рішення, через що провладна частина комітету знову отримала звинувачення від опозиціонерів у намаганнях зірвати саміт у Вільнюсі.
Зокрема, під час обговорення закону про реформування прокуратури депутат від ПР Віталій Журавський, який прийшов на засідання, але не зареєструвався, нагадав, що законопроект не витримав термін, який має пройти від першого до другого читання.
Раніше регіонал Володимир Олійник заявляв, що представники фракції Партії регіонів не братимуть участі у засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності у понеділок, оскільки члени Комітету повинні були отримати його порядок денний за чотири дні до засідання.
Між тим, цього дня відбувалося засідання робочої групи, яка розробляла законопроект щодо лікування ув’язнених за кордоном. Під час засідання депутати вирішили, що розроблятимуть один законопроект на основі п'яти раніше запропонованих. За це рішення проголосували всі 13 членів робочої групи.
"Вирішено взяти до роботи 4 законопроекти, зареєстровані у Верховній Раді – Лабунської, Міщенка, Яценюка-Кличка-Тягнибока, Купчака – та останній, п'ятий законопроект, поданий опозицією і не зареєстрований наразі у парламенті", – зазначив голова робочої групи Геннадій Васильєв.
Згодом робоча група одноголосно прийняла рішення оголосити перерву у засіданні до 12:00 12 листопада.
Зазначається, що депутати знайшли компроміс по 6 пунктах із 12 запропонованих щодо лікування ув'язнених за кордоном.
У понеділок у представництві ЄС нагадали, що звіт членів місії Європейського парламенту (ЄП) екс-президента Польщі Алєксандра Кваснєвського і колишнього президента ЄП Пета Кокса представлять на Конференції президентів Європарламенту 13 листопада.
"Відразу після візиту в Україну, який відбудеться 12-13 листопада, Пет Кокс і Алєксандр Кваснєвський полетять до Брюсселя, де оприлюднять остаточний звіт в середу на засіданні Конференції президентів Європарламенту", – йдеться у повідомленні.
11 листопада також стало відомо, що Європейський банк реконструкції та розвитку знизив очікування зростання економіки України в 2014 році до 1,5% з 2,5%, які він прогнозував у травні поточного року.
"Хоча рецесія, ймовірно, завершиться в четвертому кварталі 2013 року, завдяки сприятливому ефекту бази і близькому до рекордного урожаю, подальше відновлення, ймовірно, буде дуже повільним, якщо тільки влада не почне реалізацію програми реформ", – наголошується в прогнозі ЄБРР.
У понеділок Центральне диспетчерське управляння ПЕК РФ повідомило, що ДК «Нафтогаз України» з 8 листопада повністю припинив закупівлю газу у Газпрому.
«У жовтні Нафтогаз отримав 3,2 млрд кубометрів газу – в середньому по 104 млн кубометрів на добу. З перших днів листопада закупівлі впали вдвічі, 6 і 7 листопада вони вже обчислювалися однозначними величинами (приблизно по 9 млн кубометрів на добу), а з 8 листопада імпорт припинився», – йдеться у повідомленні.
Наразі у Нафтогазі не коментують ситуацію.
Цього ж дня міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький повідомив, що НАК "Нафтогаз України" розрахувався з Газпромом за постачання природного газу в жовтні.
Також 11 листопада стало відомо, що у минулу п'ятницю працівникам Інституту світової економіки і міжнародних відносин (ІСЕМВ) Національної академії наук оголосили про ліквідацію інституту.
"Діяльність Інституту світової економіки і міжнародних відносин буде припинена. Створена ліквідаційна комісія, а співробітники попереджені про звільнення в порядку, встановленому законодавством , – повідомляється в постанові президії НАНУ.
"На відміну від Інституту археографії та Інституту сходознавства, колектив нашої установи не зміг об'єднатися, вийти на мітинги і захистити себе. У колективі домінують міжособистісні конфлікти, плюс в інституті були великі затримки зарплат", – заявив старший науковий співробітник ІСЕМВ Олександр Сушко.
Він додав, що нову роботу колективу ще не пропонували.
11 листопада лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк повідомив про арешт Сергія Власенка. Згодом заступник генпрокурора Анатолія Пришко підтвердив інформацію, що Власенка допитують у прокуратурі. Він заявив, що «ніхто ніяких процесуальних рішень не приймав і приймати не збирається щодо його затримання або його арешту».
Через певний час у прес-службі ГПУ повідомили, що Сергію Власенку вручили повідомлення про підозру в неодноразовому заподіянні тілесних ушкоджень колишній дружині Наталії Окунській.
Згодом Генпрокуратура заявила, що Власенка допитали в присутності понятих. Приблизно о 21:30 його відпустили.
У коментарі журналістам захисник Тимошенко заявив: "Знаючи, що завтра в Україну приїжджає місія Кокса-Квасьнєвського мені призначили допит на завтра, післязавтра та на п'ятницю. Але найголовніше – скоріше за все, мені буде обмежено виїзд з Києва. Таким чином мене позбавляють можливості бачити Юлію Тимошенко. А Юлію Тимошенко позбавляють права на захист".
"Спочатку вони планували грошову заставу розміром в мільйон гривень. Що виглядало сміхотворно, оскільки максимальна сума за цими звинуваченнями – 22 тисячі гривень. Коли вони це побачили, вони в стані шоку пішли переписувати це подання і з'явилася нова цифра у 22 тисячі гривень", – додав Власенко.
Власенко також додав, що у вівторок прибуде на допит до ГПУ на 14 годину.