Московські домовленості дали відповідь на основне запитання для режиму: як профінансувати зростання соціальних виплат, котре є одним із небагатьох важелів підняття рейтингу Януковича перед виборами-2015. Але проект бюджету з’явився наступного дня після того, як проблема зникла. Аналіз документа показує: позичених коштів може не вистачити для того, щоб економіка дожила до електоральних перегонів без потрясінь. А говорити про зростання рейтингів нинішнього президента взагалі зайве.
Доходи зведеного бюджету-2014 заплановано на рівні 499 млрд грн. За січень – жовтень 2013-го він поповнився на 363 млрд. Якщо орієнтуватися на попередні роки, коли за 10 місяців з’являлося 79% і 80% (у 2012-му та 2011-му відповідно) річних доходів, то у 2013-му зведений бюджет отримає 456 млрд грн. Це на 43 млрд менше, ніж у проекті кошторису-2014. Тож для виконання плану на поточний рік потрібно, щоб база надходжень (фактично номінальний ВВП) піднялася на 9,4%. Це захмарна цифра з огляду на те, що у 2013-му номінальний ВВП зросте на 1–2% (1% падіння реального ВВП плюс 2–3% зростання рівня цін). Існує лише два гіпотетичні способи досягти такого прогресу. По-перше, завдяки вільним потужностям експортних галузей (металургії, хімії, машинобудування; на сільське господарство через рекордний урожай цього року розраховувати важко). Але в такому разі знову доводиться сподіватися на пожвавлення світової кон’юнктури, а його немає, як не було у 2012–13 роках: це робить економічну політику хибною, а народне господарство вразливим. По-друге, через пришвидшення темпів інфляції. Але, з огляду на низьку базу (дефлятор ВВП у 2013-му становитиме 2–3%, споживчі ціни практично не зміняться) та значну частину товарів із де-факто фіксованими цінами (деяких із адміністративним ціноутворенням, а деяких зі світовими цінами при фіксованому курсі гривні), для досягнення середньорічного зростання номінального ВВП на 8–10% треба на кінець року мати двозначні темпи інфляції. А такий сценарій перед виборами владі не вигідний.
зведений бюджет недоотримає 20–30 млрд грн, на які уряду доведеться витратити частину російських грошей. Реальний дефіцит зведеного бюджету замість закладених 64 млрд грн виявиться на рівні 84–94 млрд, тоді як у структурі видатків більша частка припаде на захищені статті, як-от соціальні виплати (зокрема, трансферт Пенсійному фондові). Оскільки заморозити виплати з огляду на наближення виборів ніяк не можна, уряду доведеться шукати фінансування цієї суми. Тут у пригоді нібито стає російський кредит на $15 млрд (близько 120 млрд грн). Але, по-перше, Україна вже отримала з нього $3 млрд, які пішли на недофінансовані видатки бюджету-2013. По-друге, Нафтогаз заборгував Газпромові $2–3 млрд за спожите в серпні та жовтні – грудні блакитне паливо. Із урахуванням цих платежів на 2014 рік у розпорядженні Кабміну залишиться $9–10 млрд, тобто рівно стільки, скільки потребуватиме реальний дефіцит.
У грошовому забезпеченні бюджету також є низка слабких місць. Передусім 2014 року треба буде погасити зовнішні зобов’язання на 36 млрд грн. Ще кілька тижнів тому рефінансування цього боргу бачилося неможливим через високі дохідності вітчизняних єврооблігацій. Однак укладені в Москві угоди зняли напруженість серед інвесторів, а дохідність євробондів упала. Тому в 2014-му Україна теоретично зможе взяти позички за кордоном на ринкових умовах, але інвестори почуватимуться настороженими, тож будь-який хибний крок влади обернеться повторним закриттям доступу до глобального ринку капіталу. Що стосується внутрішнього боргу, то уряд у 2014-му повинен повернути 59 млрд грн, а запланував позичити аж 115 млрд. Рефінансувати першу суму, мабуть, вдасться, а от залучити удвічі більше за обсяг погашення (56 млрд додатково) буде проблематично. Упродовж останніх трьох років комерційні банки викуповували не більше ніж 10–15 млрд грн ОВДП за рік, тож Нацбанку доведеться взяти на баланс цінні папери уряду на 40 млрд грн. Це стільки, скільки НБУ викупив у 2013-му, друкуючи для цього кожну другу гривню, але цього разу без негативних наслідків для рівня цін (або валютного курсу) не обійдеться. Окрім того, уряд заклав у бюджет 2014 року 17 млрд грн надходжень від приватизації, що їх може дати лише роздержавлення великих об’єктів, жоден із яких на сьогодні не готовий до продажу. Поряд із цим передбачено 20 млрд грн на поповнення залишків на рахунках Кабміну та бюджетних організацій: сума справді необхідна, щоб уникати затримок із виплатами 2014 року.
Унаслідок цього за найгіршого сценарію (стагнація номінального ВВП, відсутність нових зовнішніх запозичень, окрім російського кредиту, й стримана купівля ОВДП Нацбанком, щоб не допустити побічних ефектів) наприкінці 2014-го уряд опиниться в ситуації, коли в І кварталі 2015-го напередодні президентських виборів треба буде підвищувати соціальні виплати року, але в кишені виявиться порожньо (грошей на рахунках – на рівні середньостатистичних залишків). Щоб не постати перед загрозою затримки виплат за місяць-два до виборів, влада муситиме залучати нові зовнішні кредити. Але щойно інвестори відчують безперспективність ситуації, позичити бодай кілька мільярдів доларів стане неможливо.
Водночас російські мільярди не гарантують відсутності проблем із платіжним балансом 2014 року. Сергій Арбузов уже поспішив заявити про збільшення золотовалютних резервів, а агентство Fitch прогнозує їх зростання в Україні 2014-го до $25 млрд. Але перспективи бачитимуться не настільки привабливими, якщо уважніше поглянути на платіжний баланс. Здешевлення блакитного палива матиме на нього не аж такий вплив, як очікували. Річ у тому, що 2013-го Україна імпортувала близько 27 млрд м³ природного газу з РФ. У вітчизняному Міненергетики стверджують, що 2014-го обсяг постачання становитиме вже 30–33 млрд м³. Збільшення закупівель потрібне, щоб поповнити запаси, які вичерпували впродовж минулого року. Коли враховувати зміну ціни на газ, дефіцит базового платіжного балансу (див. «Потреба у валюті») зменшиться на $2,2–3,0 млрд. Це єдина добра новина для валютних надходжень в Україну: решта негативних тенденцій збережеться. Приплив прямих іноземних інвестицій, який за 10 місяців 2013-го зменшився на 54%, залишиться незначним. Він адекватно відображає поганий інвестиційний клімат, який іноземні інвестори вже, мабуть, твердо асоціюють із теперішнім урядом. Обсяг чистих зовнішніх запозичень підприємствами за січень – жовтень упав на 68%, і це в умовах закредитованості бізнесу та дефіциту хороших інвестиційних проектів, під які можна залучити кошти.
Отже, дефіцит базового платіжного балансу (див. «Потреба у валюті») 2014 року становитиме принаймні $8 млрд (середньорічний показник 2011–2013 років плюс ефект від знижки на газ). І це якщо обсяги купівлі готівкової валюти населенням залишаться на низькому рівні. Що здатен протиставити цій цифрі уряд? Передусім російський кредит на $15 млрд. Але, як зазначено вище, $3 млрд із цієї суми використали у 2013-му, і ще $2–3 млрд піде в рахунок погашення боргу за газ, спожитий, але не оплачений упродовж останніх місяців 2013-го. Залишається $9–10 млрд, із яких на поповнення ЗВР може піти лише $1–2 млрд, з огляду на дефіцит базового платіжного балансу. Але це ще не все. За оцінками агентства Fitch, 2014 року влада – уряд та НБУ – має погасити зовнішній борг та відсотки за ним на $8,3 млрд (переважно перед МВФ). Чи можна буде їх рефінансувати? Мабуть, ні. Міжнародний валютний фонд не дасть грошей, доки влада не виконає його вимог, тобто принаймні до виборів. Суто гіпотетично уряд може розмістити євробонди. Але сума буде точно меншою за вказану.
Тож про збільшення золотовалютних резервів за результатами 2014 року зайве й говорити. А якщо Росія ще й надумає в односторонньому порядку переглянути досягнуті домовленості, проблеми із платіжним балансом, які за останні три роки стали для України звичними, повернуться вже у другому півріччі. Тож знову-таки уряд має надіятися на пожвавлення глобальної кон’юнктури і зростання експорту, а також шукати за кордоном людей, готових позичити йому гроші.
Хоч би що обіцяв Янукович росіянам в обмін на кредит і знижку й хоч би якою таємницею це було, дисбаланси в економіці не дадуть йому змоги спокійно готуватися до виборів-2015, бо отриманих грошей явно замало. Цілком може трапитися так, що гостра фаза економічної кризи настане в Україні за місяць-два до виборів. У кращому випадку час розплати прийде пізніше.