«28 місяців після Смоленська» – так називається доповідь робочої групи польського парламенту, яка висунула відмінну від офіційної версію авіакатастрофи, що стала 2010 року причиною загибелі президента Леха Качинського. Розслідування проводить група у складі понад 140 сенаторів та депутатів Сейму. Більшою мірою її ототожнюють із партією «Право і Справедливість» (ПіС), до якої належав загиблий державний лідер. В історії однієї з найрезонансніших трагедій десятиліття не розставлено ні всіх крапок над «і», ні фінальних розділових знаків.
Недовіра до Росії
«Ми почали ці слідчі дії, бо від самого початку інформація, поширювана урядовими органами, зокрема комісією з розслідування авіакатастрофи на чолі з міністром внутрішніх справ Єжи Міллером, а також прокуратурою, була дозованою, обмеженою, це могло заплутати польську державу та громадську думку, – пояснює Тижню голова робочої групи, депутат Сейму від ПіС Антоні Мацеревич. – Доволі швидко виявилося, що як прокуратура, так і комісія пана Міллера некритично повторюють те, що говорить російська сторона, навіть не перевіряючи». Крім того, наш співрозмовник спростовує інформацію, мовляв, польські лікарі й слідчі брали участь в експертизі тіл загиблих. А ще він переконаний: розслідування причин смоленської трагедії на місці подій від початку мала здійснювати двостороння польсько-російська комісія. Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію покладає завдання розслідувати авіакатастрофу на владу тієї країни, на території якої вона сталася. Але в ПіС звертають увагу на те, що літак Леха Качинського був військовим. Відповідно, обставини його загибелі мали розслідувати на основі двосторонніх домовленостей, які існували між Варшавою та Москвою ще від 1993 року. Вони передбачали саме двосторонній слідчий орган.
Для з’ясування причин катастрофи президентського Ту-154М біля Смоленська була створена спільна комісія Міждержавного авіаційного комітету та Міністерства оборони РФ, яка й вела слідство. Влада обох держав зійшлася на тому, що вибухів на борту не було. А версія про помилку пілота стала офіційною в поясненні причин трагедії. Інші висунуті гіпотези вказували на погану погоду.
За словами Мацеревича, найбільше насторожити мало б те, що російська сторона вже впродовж години після трагедії оприлюднила чимало інформації про неї, хоч на той момент іще не було проведено жодного розслідування, а агентство «РИА-Новости» повідомило, що всі мертві.
Розслідування не закінчене й на сьогодні триває. Його автори аналізують не лише причини катастрофи, а й цілий спектр політичних дій та рішень, які їй передували, а також те, що відбувалось опісля. До роботи залучено близько 40 експертів із Польщі, США, Канади, Австралії, Франції, Німеччини. У лабораторії американського Університету Акрон, що співпрацює з NASA, в межах експертизи проводять дослідження вартістю $1 млн, яке фінансує американська сторона.
Версія опозиції
Вивчення причин трагедії біля Смоленська, проведене парламентською робочою групою, пропонує такий сценарій подій: до катастрофи на землі – ще в польоті – не більш як за 5 с до падіння президентський літак рухався зі швидкістю 80 м/с на висоті 36 м. Тоді «чорна скринька» зафіксувала два сильні струси, спричинені вибухами. Детонація сталася в лівому крилі, потім іще одна – в тій частині літака, де крило переходить у фюзеляж. Цей другий вибух спричинив розпад Ту-154М в повітрі, при цьому його тильна частина перевернулася й так упала на землю, а передня – полетіла вниз не перевернувшись (див. схему).
Головне в цій гіпотезі – в літаку сталися вибухи, які спричинили катастрофу, але єдиної версії стосовно їх причин немає. Дехто з експертів, які співпрацювали з парламентаріями, вважає, що на борту був небезпечний вантаж. Інші – що до вибухового ефекту призвели випари пального в баках у лівому крилі та в тій частині, де воно переходить у фюзеляж. Крім того, спеціалісти дійшли висновку, що машина розпалася в повітрі, а не від удару об землю. «Літак таких розмірів, такої будови та потужності не може розбитися від зіткнення з березою», – переконаний Антоні Мацеревич.
Експерти на основі фото частин Ту-154М, розкиданих по території, змоделювали його руйнацію в повітрі та рух уламків униз. «Ніхто досі таких реконструкцій не проводив, – наголошує депутат Сейму, демонструючи креслення розпаду літака в різних ракурсах. – Робоча парламентська група – єдиний орган у Польщі, який дослідив це питання науково». На малюнках видно, що саме в лівій частині сталися локалізовані масивні ушкодження.
Але наскільки цього достатньо для висунення гіпотез – питання відкрите. «Є експерти, які підтримують версію вибухів, є і ті, хто піддає її сумніву. З погляду міжнародного права, доповідь, над якою працює парламентська робоча група, – це не якийсь значущий документ, на жаль», – констатує в розмові з Тижнем Вітольд Ващековський, депутат Сейму від ПіС, екс-віце-міністр закордонних справ.
Нерозставлені крапки
Узявши до уваги гіпотезу парламентського розслідування, логічно поставити запитання: якби літак розпався не в повітрі, а на землі, чи мали б його пасажири шанс урятуватися, чи могли б залишитися живі? Антоні Мацеревич не впевнений: «Я ніколи не порушував цього питання. Можливо, так, але для нас дивно, що всі загинули. Цієї проблеми до кінця ми ще не дослідили. У трагедії є мільйон запитань, які шокують, – не можемо зробити щодо них конкретних припущень. Нам напевне відомо, що почалося все з лівого крила».
У червні польські парламентарії направили до прокуратури звернення про фальсифікацію звіту, присвяченого причинам смоленської катастрофи й складеного екс-міністром внутрішніх справ Єжи Міллером та його експертами. 22 серпня, тобто до оприлюднення результатів нового розслідування, звідти надійшло повідомлення про початок слідства. «Оскільки прокуратура підтвердила, що державний документ, яким є звіт пана Міллера, підозрюють у фальсифікації, варто визнати, що сьогодні немає жодного офіційного документа, з якого польська влада могла б дізнатися, яким був перебіг подій біля Смоленська», – констатує Мацеревич.
Наразі якогось реального політичного ефекту чи міжнародного резонансу звіт парламентської робочої групи не спричинив. «Можна очікувати, що на офіційному рівні не буде жодної реакції. Якби ця доповідь була сприйнята серйозно польським урядом чи міжнародними організаціями, можна було б про щось говорити. А позаяк цього немає, то навіть не відомо, чи в Росії щось про те знають. Якщо тільки не буде точно доведено, що саме трапилося, на якусь реакцію чекати марно. Досі основну провину за те, що сталося, покладають на польського пілота», – пояснює Ващековський.
Таким чином, з одного боку, прокуратура провадить слідство, яке підважує легітимність звіту урядової комісії стосовно причин авіакатастрофи з його офіційною версією подій. Із другого, парламентська доповідь наразі не може цієї версії змінити.