У спробі перевороту, що охопила міста Туреччини 15 липня, в Анкарі звинувачують Фетхуллаха Ґюлена, турецького клерка, який живе в добровільному засланні у США. Він лідер ісламського руху «Хізмет», що має багато послідовників. І сама течія, і її провідник понад 10 років підтримували нинішнього турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана в його політичній кар’єрі, аж доки у 2013-му не потрапили до нього в опалу, звинувативши самого Ердогана та його оточення в корупції. Доти багато років (коли «Хізмет» і владна Партія справедливості та розвитку були союзниками) прихильників Ґюлена призначали на ключові посади у сфері правосуддя, в армії та силах безпеки. У 2016-му групу проголошено терористичною, а тисячі прихильників її лідера, які перебували на постах у судах та поліції, звільнено чи переведено на інші місця.
За повідомленнями деяких турецьких ЗМІ, військові, що спробували організувати переворот, належать до тієї когорти осіб, яких незабаром мали звільнити з армії. Керівником заколоту називають колишнього командувача штабу повітряних сил Акина Езтюрка (його заарештовано в Анкарі). Щоденне видання Hurriyet повідомляє, що ще торік у генерального командування були розвіддані на цього високопоставленого військовика, згідно з якими його вважали загрозою. На названий пост у ВПС його призначено 2013 року. У серпні його мали попросити піти на пенсію. Заарештовано й Езтюркового зятя, який, за повідомленнями, теж брав участь в організації заколоту.
Читайте також: "Очищення" переворотом. Що чекає на Туреччину
Опозиція, своєю чергою, звинувачує турецький уряд у тому, що допустив безпроблемне просування бунтівних військових кар’єрною драбиною у війську за рахунок кемалістів.
Під час першої хвилі затримань в Туреччині заарештовано понад 6 тис. осіб, і кількість їх зростає. Майже половина взятих під варту — судді, зокрема представники вищих судових інстанцій. Підозрюваних звинувачують у «належності до збройних терористичних організацій» та «спробі скинути уряд Республіки Туреччина із застосуванням сили та насилля або спробі повністю чи частково заблокувати виконання ним його функцій».
За тим, як турецька влада викриватиме змову і притягуватиме винних до відповідальності, пильно стежитимуть як усередині країни, так і зовні. Процес уже викликає чимало застережень. Після хвилі арештів по всій країні в асоціації юристів, які відстоюють вільні засади функціонування держави, заявили, що до всіх затриманих, які зараз у в’язниці, застосовується масова заборона будь-якої комунікації. У ЄС та США висловили солідарність із офіційною Анкарою, але верховний представник ЄС із питань закордонних справ Федеріка Моґеріні висловила прохання до турецького уряду «захистити демократичні та
легітимні інститути».
Читайте також: Ніч кривавого півмісяця
Хтось побоюється, що Ердоган як лідер, котрий пережив спробу перевороту, та його уряд скористаються нагодою для посилення контролю над усіма аспектами політики й суспільного життя. Спробу путчу, поза сумнівом, використають як привід до зміни Конституції та заміни парламентського устрою президентським.
Лідери опозиції та громадянського суспільства оперативно висловилися на підтримку турецького уряду і проти спроби перевороту. Однак, якщо Ердоган не скористається цим як нагодою для примирення з опозицією, розкол у вже й без того поляризованому турецькому соціумі може тільки поглибитися.
Читайте також: Спроба перевороту в Туреччині: попередження і реакції
А ще останні події матимуть наслідки в міжнародному вимірі. Заклики прихильників влади до повернення смертної кари для тих, хто організував спробу заколоту, керівництво країни зустріло з чималим розумінням. Прем’єр Туреччини Біналі Йилдирим заявив, що правлячий кабінет розгляне таку можливість.
Практику страт у Туреччині скасовано 2006 року. Це рішення було умовою переговорів про зближення між нею та ЄС. Відновлення смертної кари дуже зашкодить двостороннім відносинам і зупинить процес зближення.
Арешт понад 100 генералів може негативно позначитися на вже й так непевному безпековому становищі Туреччини. За наявною інформацією, деякі з них входили до командування операціями з боротьби проти «Ісламської держави» та курдською бунтівною групою РПК. Якщо їхні посади довго залишатимуться вакантними, Анкара може зіткнутися із загрозою від цих двох груп. Оскільки Туреччина має другу за розмірами армію в НАТО, арешти, швидше за все, негативно позначаться на її військових можливостях у короткостроковій перспективі.
————————————–
За останніми повідомленнями Reuters, турецька влада закрила ЗМІ, які підтримують Ґюлена. Із посад тимчасово усунуто понад 20 тис. учителів та чиновників Міністерства освіти. Звільнено 100 працівників розвідки, близько 500 осіб з Управління з питань релігій, 257 — з апарату прем’єр-міністра і 300 — з Міністерства енергетики. Раніше заарештовано понад 6 тис. армійців (як рядових, так і офіцерів), близько 3 тис. суддів та прокурорів. Відсторонено від служби понад 8 тис. поліцейських, зокрема в найбільших містах — Анкарі та Стамбулі. Загалом, за різними повідомленнями, чистки у відомствах після спроби перевороту торкнулися 58 тис. осіб. Розмови про повернення смертної кари в Туреччині викликали різку реакцію з боку ФРН: Анґела Меркель повідомила Ердоганові в телефонній розмові 18 липня, що Анкара не зможе претендувати на членство в ЄС, повернувши таке покарання, адже це суперечить європейським нормам.