Віце-прем’єр-міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко іменує його не інакше як революційним. Документ, звісно, має чимало позитивів, однак і негативами також може «похвалитися».
Кажучи про революційність цього документа, ймовірно, міністр Зубко має на увазі те, що громадяни братимуть активну участь у відносинах із постачальниками різних послуг: газу, тепла, гарячої та холодної води, водовідведення тощо. Але під час читання закону створюється враження, що держава просто хоче вчергове розв’язати великі проблеми ЖКГ коштом громадян. Чи, може, це не так? На думку керівного партнера Pravovest Law Firm Гліба Сегиди, закон просто розписав усі права та обов’язки об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і приватних компаній-управителів, які, по суті, визначені й сьогодні.
Читайте також: Стало відомо, скільки українці заборгували за послуги ЖКГ у 2017 році – інфографіка
Ненависні багатьом нашим громадянам ЖЕКи нарешті, згідно з цим законом, будуть трансформовані в компанії-управителі. Документ встановлює, що такого управителя всім домовласникам треба буде знайти протягом одного року. Зрозуміло, що це стосується тих, хто не хоче об’єднуватися в ОСББ. Для цього мешканцям будинку (не менше як 75%) треба зібратися на загальні збори та ухвалити рішення про бажання найняти такого управителя. Підбором конкретної компанії має займатись обрана мешканцями ініціативна група. Але реалізувати це на практиці буде не так просто — хоча б тому, що реєстру компаній-управителів, який обіцяли створити й оприлюднити чиновники, і досі не існує. Тому на практиці може виявитися, що без участі громадських активістів не обійтися.
Тому в експертному середовищі лунає думка, що згаданим законом влада нічого нового не ввела, а просто намагається перекласти відповідальність за розв’язання старих проблем на плечі власників житла в багатоповерхівках. Те саме почасти стосується і ОСББ, створювати які всіляко заохочує держава. Якщо в нових будинках це доцільно й вигідно, то власники квартир у старих будівлях автоматично беруть на себе розв’язання комунальних проблем, які накопичувалися протягом багатьох десятиліть і тепер потребують багатомільйонних вливань. Натомість, на думку Сегиди, закон пришвидшує прогресивні зміни. «Так, закон став ще одним стимулом переходу на сучасні процедури обслуговування будинків, коли цим займаються професійні приватні компанії, ОСББ чи приватні компанії за дорученням ОСББ. Перехід від старої радянської системи ЖЕКів уже давно мав би відбутися, і наявні проблеми в житлово-комунальному комплексі, зношеність інженерних комунікацій, відключення влітку гарячої води та ледь теплі взимку батареї — прямий наслідок системи ЖЕКів», — твердить експерт.
Читайте також: Геннадій Зубко: «Йде боротьба не з високими тарифами, а за різну вартість газу»
Проте це ще не всі нововведення і далеко не всі вони позитивні. Так, згідно з цим документом, із 1 травня 2019 року вводиться пеня за несвоєчасну сплату за житлово-комунальні послуги. З одного боку, штраф обсягом 0,01% суми боргу за кожен день запізнення не такий великий, проте в річних масштабах він може виявитися неабияким. Ось чому юрист Ростислав Кравець вважає, що цей закон однозначно не захищає права споживачів послуг, а вкотре наділяє дуже широкими правами наших монополістів, які надають ті чи інші комунальні послуги. Практика нарахування пені, на думку багатьох експертів, хибна хоча б тому, що такі заходи не призведуть до головного — кардинального поліпшення якості комунальних послуг, якого домагаються споживачі.
Ну і, нарешті, ще одним «подарунком» нового закону є введення абонентської плати за кожен вид комунальних послуг. Якою вона буде, закон не розписує, проте якщо, приміром, кожна із семи — дев’яти платіжок міститиме ще додаткову абонентну плату за користування послугами обсягом, скажімо, 80 грн, то загалом власник оселі муситиме додатково сплатити ще 570–640 грн. Уже за місяць, отримавши платіжки за травень 2019-го, українці дізнаються, у що виллється введення абонплати, а згодом і решта нюансів нового закону про ЖКГ.