Під час підготовки до 200-річчя Кобзаря вже зафіксовані зловживання владою на місцях, а також розкрадання, виділених із бюджету коштів.
Книга про Шевченка й Тулуба
2012 року з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка на замовлення Черкаської ОДА вийшло у світ вийшло 150-сторінокове інформаційно-презентаційне видання «Тарас Шевченко – славний син Черкаської землі». У книзі вміщено розгорнуте слова-вітання керівника Черкаської ОДА СергіяТулуба, в якому він каже про «любов кожного українця до Тараса Шевченка» та щиро дякує президенту Віктору Януковичу «за все, що він зробив для Шевченка».
Книга рясно оздоблена фотографіями Тулуба та високопосадовців під час покладань вінків, перерізань стрічок та оглядин здійсненої роботи на Шевченківських місцях. Зокрема, на перших сторінках книги 4 фото президента та чиновників його Адміністрації, 2 фото очільника уряду і, зрозуміло, найбільше з-поміж інших – 7 зображень на двох сторінках – керманича регіону.
Фільми про Шевченка
Неймовірного резонансу у 2012 році набув Всеукраїнський конкурс літературних сценаріїв художнього фільму про Тараса Шевченка до 200-ліття від дня народження поета. Кращим автором проекту тоді став київський сценарист Олександр Денисенко, друге місце посів ужгородський письменник Олександр Гаврош. Проте держава не поспішає фінансувати зйомки фільмів. “На жаль, ніякого розвитку справи немає, – повідомив Олександр Гаврош. – Сценарій готовий, проте фінансування на зйомку фільму відсутнє. Наразі працюю над п’єсою про Шевченка для Дніпропетровського театру”.
Також під загрозою опинився кінопроект режисера Михайла Іллєнка "Толока" (за мотивами поезії Тараса Шевченка), який вимушено призупинили через відсутність фінансування з боку приватного інвестора. Михайло Іллєнко планував приурочити свій фільм до 200-річчя. Прем'єра передбачалася у березні 2014 року. Держава щодо фінансування зі свого боку обіцянку виконала: на проект вже виділено 9 млн грн, але їх на фільм недостатньо.
Тим часом 7 листопада 2013 року стало відомо про перший знімальний день майбутнього фільму про Тараса Шевченка за сценаріями Володимира Ар'єва у співпраці з шевченкознавцем Михайлом Назаренком, продюсуватиме фільм Наталія Шевчук.
Податок на Шевченка
У лютому чиновники Черкаської обласної ради та облдержадміністрації розіслали сільським радам циркуляр, яким пропонувалося зарезервувати 30% коштів місцевих бюджетів на 2013 рік для підготовки інфраструктурних об’єктів до відзначення 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка та 60–річчя утворення Черкаської області. Однак сільські депутати не виділили грошей на святкування, натомість вирішили їх вкласти у благоустрій сіл, обурившись такій ініціативі. У Головному фінансовому управлінні Черкаської облдержадміністрації зауважують: сільські голови все неправильно зрозуміли. За словами очільника управління Володимира Кулеші, збирати гроші у так звану «спільну касу» і не збиралися.
А народний депутат від УДАРу Ірина Геращенко заявила, що Черкаський глава облдержадміністрації через так званий "шевченківський податок" Сергій Тулуб повинен піти у відставку.
Забуте 199-річчя
У березні цього року очільники обласної влади «прославились» тим, що «призабули» побувати на урочистостях з нагоди 199-річчя Тараса Шевченка, а місцеві чиновники в цей день заборонили у Моринцях дітям читати твори Кобзаря.
Розважальні заклади на Чернечій горі
Представники інтелігенції раніше заявили про наміри влади збудувати на Чернечій горі у Каневі розважальні заклади. Зокрема під час слухань на засіданні комітету ВР з питань культури і духовності музейники та освітяни заявили, що могилу Шевченка хочуть перетворити на парк культури.
«Нагнали міліції більше ніж гостей (громада каже, що було 2 взводи), місцевому хору не дали можливості заспівати, а моринським школярам – прочитати вірші Шевченка, мотивуючи це тим, що Шевченко писав революційні вірші, а це зараз недоречно. Голова села Моринці заборонив місцевій громаді святкувати День народження Шевченка», – про це зокрема написав народний депутат Олександр Бригинець на своїй сторінці у Facebook.
Козацька церква УПЦ МП
Роботи з відродження козацької церкви Покрови Пресвятої Богородиці біля підніжжя Чернечої гори в Каневі (або як її ще називають – Тарасової церкви) на місці, де і стояла вона у ХVІІІ столітті, нині на завершальній стадії. Там уже зведені стіни, закінчують монтувати куполи та завершують благоустрій прилеглої території. Як стверджують у Черкаській ОДА, наступним етапом будівництва церкви буде облаштування інтер’єру та встановлення іконостасу.
Проте, на думку народного депутата, заступника голови партії ВО “Батьківщина” Миколи Томенка, «Шевченку не потрібна, ані нова церква біля Чернечої гори Московського патріархату – він десять разів у могилі перевернеться; ані мармуровий іконостас».
Вертолітний майданчик на Канівщині
Крім того, скандалами супроводжувалось будівництво та укріплення вертолітного майданчика в селі Пекарі в Канівській області. Вертолітний майданчик, розрахований на 10 гвинтокрилів, був збудований майже за 100 млн грн бюджетних коштів та відкритий у вересні 2011 року. Однак вже в березні 2012 року вирішили виділити ще 27 млн грн з бюджету на впорядкування його території та укріплення берегової лінії.
В адміністрації президента тоді пояснювали, що вертолітний майданчик на Тарасовій горі потрібний для паломництва багатих людей і туристів. Вже на початку цього року група народних депутатів від опозиції не змогла потрапити на територію вертолітного майданчика, який огородили колючим дротом. Тоді охорона запевнила, що це приватна територія. В той же час в "Украерорусі" запевнили, що вертодром у Каневі належить державі.
В той же час в опозиції заявили, що згідно з даними Державної фінансової інспекції, будівництво гелікоптерного майданчика в селі Пекарі Канівського району супроводжувалося порушеннями на 6,2 млн. грн.
Проблеми із встановленням пам’ятника у Португалії
У жовтні Спілка українців у Португалії висловила стурбованість, що у Лісабоні всупереч рішенню Міської ради Лісабона досі не встановлено погруддя Т.Г. Шевченка.
Проблема полягає в тому, що посольство України в Португалії не реагує на пропозицію Спілки українців щодо створення спеціального Комітету для збору коштів і встановлення погруддя Шевченка у місті. Хоча міська рада ще 2011 року відвела місця у Лісабоні для встановлення погруддя Кобзарю.
Пізніше спілка звернулася до міністра закордонних справ України Леоніда Кожари з проханням вжити відповідних заходів стосовно встановлення пам’ятника.
Знесення хати Чумака
Усередині жовтня в селі Моринці, де народився Тарас Шевченко, знищили так звану хат чумака, якій виповнилося 200 років.
Пізніше голова Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб заявив, що хату не знищили, а розібрали, оскільки вона мала значний вік і загрожувала відвідувачам. Міністр культури Леонід Новохатько, в свою чергу, заявив, що будинок розібрали для реставрації, а не зруйнували. 31 жовтня Генпрокуратура повідомила, що виявила низку порушень законодавства при демонтажі «хати чумака» з боку чиновників Міністерства культури і співробітників національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». За виявлені порушення 1 листопада звільнили гендиректора Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Олександр Комаренко.
Згодом у прокуратурі Черкаської області відкрили провадження за двома статтями Кримінального кодексу України: за ч. 5 ст. 298 ( умисне незаконне знищення або пошкодження об´єктів культурної спадщини), за ч. 2 ст. 364 (зловживання службовим становищем, яке призвело до тяжких наслідків).
Пам’ятник із помилками у Дніпропетровську
Відтак художня рада при Дніпропетровській міській раді на своєму засіданні ухвалила, що відділ комунального господарства Жовтневої райради, що є замовником реконструкції пам’ятника Шевченку, має виправити помилки, допущені при написанні уривку з «Заповіту».
Державні закупівлі
Декілька справ вже порушено за фактом розкрадання коштів, виділених на реконструкцію музею Шевченка в Каневі. Зокрема, у березні 2012 року підрядників ремонтних робіт запідозрили в розкраданні маже 2 млн грн, а в липні 2011 року правоохоронці порушили кримінальну справу про розкрадання майже 1,5 млн грн.
У травні уряд спрямував на ремонтно-реставраційні роботи Національного музею Тараса Шевченка та його філій 27,2 млн. грн. У 2011 році на реконструкцію та будівництво об’єктів Шевченківського національного заповідника та інфраструктури Канева за рахунок держбюджету було передбачено 148 млн гривень. Але ремонтники у музеї станом на 25 жовтня грошей не бачили, працюють поки що за власний кошт.
Нещодавно стало відомо, що на реконструкцію місць, пов'язаних з іменем Тараса Шевченка, планується витратити ще близько 32 мільйонів гривень.
«Загальна кошторисна вартість робіт – 31 чи 32 мільйони з державного бюджету. Це кошти на центральне приміщення на бульварі Тарасі Шевченка, на приміщення у провулку Шевченка – в автентичному місці, де жив Шевченко, де була його майстерня, і третє місце це "Хата на Пріорці". Тобто, загалом це кошти на три об'єкта», – пояснив міністр культури Леонід Новохатько під час Міжнародного конгресу україністів.
Реконструкція у київському музеї
Водночас активісти заявили про незаконність ремонту київського музею. За їхніми словами, під час реконструкції зникли кущі з батьківщини поета, шовковиця та тамаріськ з місця його заслання. А згідно з планом реконструкції задній двір перетворять на атріум, в ньому побудують кафе та сувенірну крамницю. Головний вхід, можливо, перенесуть.
«В указі президента написано, що в музеї потрібно проводити ремонтно-реставраційні роботи, а тут реконструкцію», – заявив глава міського об'єднання «Просвіта» Кирило Стеценко. Це підтвердив і керівник «Інституту міста» Олександр Сергієнко: «Це пам'ятник архітектури, і відповідно до законодавства тут не можна робити реконструкцію». У музеї ж запевняють, що всі роботи відповідають нормам. Директор Дмитро Стус наголосив, що зовнішній вигляд будівлі міняти не будуть, а дерева повернуть. «Росток тамариску віддали в «Київзеленбуд». Якщо не виживе – привеземо новий », – пояснив Стус.
Пізніше народні депутати, музейні працівники, письменники, художники написали відкритого листа президенту Віктору Януковичу, у якому просили перевірити законність реставрацій.
«Знищено квітник, викорчувано садок iз горіхами, вишнями, абрикосами, пішли під бульдозерний ніж верби, калина, тамариск. Не вціліла і шовковиця – її саджанець привезли з Казахстану, з Форту Шевченка, а власне – з садиби коменданта Новопетровського укріплення І. Ускова, де відпочивав і потай працював Шевченко… Причетність професора Лариси Скорик до ремонтно–реставраційних робіт і ймовірна її участь у побудові нової експозиції може створити «канівський рецидив», – йшлося у заяві.