Пандемія як і будь-яка криза, є можливістю для перезавантаження та змін. В День Землі експерти обговорювали, як повернутися до нормального життя і після кризи вести економіку з більшою турботою про довкілля. Адже, на їхню думку, нинішній спосіб господарювання поглиблює кліматичну кризу, що загрожує катастрофічними наслідками як для економіки, так і для безпеки людства.
Економіка розумного дизайну
Коли мова ведеться про «зелені» зміни в економіці, то рішеннями виступають «Новий зелений курс» або ж циркулярна (кругова) економіка. Кругова економіка – це модель господарювання, що задовольняє потреби людства, не порушуючи природні ліміти планети. Це виробництво з відновлюваних матеріалів, пошук альтернативи пластику, прості і зручні рішення (наприклад, щоб підзарядка до електроніки була універсальною, батарейки можна було зарядити знову), “зелені” закупівлі, суворі вимоги до маркування та упаковки. Продукти,створені в рамках цієї моделі, відрізняються якістю і тривалим використанням. За задумом, ними можна буде довго користуватися, а потім передати далі, пристосувати для іншого використання або переробити на вторсировину.
У країнах світу вже запроваджуються рішення, що стосуються циркулярної економіки і які бережуть довкілля. До прикладу, ЄС нещодавно схвалив стратегію переходу до кругової економіки, це рішення на рівні національних урядів підтримали Фінляндія та Нідерланди (на черзі Данія та Швеція).
Читайте також: Коронавірус підштовхує світ до рецесії
Немало кроків здійснюється і щодо скорочення використання одноразового пластику. 127 країн світу обмежили або обклали податком використання пластикових пакетів. Особливо вирізняється політика Франції в цьому аспекті, де є низка заборон використання пластикового посуду, пакетів, інших виробів з одноразового пластику.
Енергоефективна енергонезалежність: досвід Оскфордшира
У графстві Оксфордшир, що у Великій Британії, Тім Седлер заснував проект «Низьковуглецевий хаб». Це новаторське соціальне підприємство, яке працює над децентралізованою енергетичною системою на основі відновлюваних джерел, у якій місцеві люди будуть власниками місцевої енергії. Мета проекту – перейти на відновлювану енергетику, зменшити споживання енергії загалом і вдосконалити енергосистему на майбутнє.
За два роки діяльності команда працювала в напрямку енергоефективності як просвітництвом, так і фактично. За цей час було запроваджено програми енергоефективності в 19 школах, видано 14 грантів малому і середньому бізнесу і 17 грантів громадам, проведено 66 енергоаудитів. На цю діяльність витратили £535 тис., наданих місцевими жителями та інвесторами, які зацікавились програмою.
Але основна статті витрат та напрямок змін – це відновлювальна енергетика (сонячні панелі, біогаз, теплові насоси тощо). Громади та окремі організація повністю перейшли на відновлювальну автономну енергетику і стали незалежними від державних цінових рішень і політик. На це 1036 інвесторів сукупно інвестували £5,6 млн. Рішення ж були запроваджені у 26 громадах, які приєднались до проекту.
«Крім очевидних переваг для людей, ми підрахували і екологічні вигоди від встановлених 45 установок відновлювальної енергетики для нашої планети. Вони забезпечують енергією 1447 типових домівок, генерують 4.4 ГВт-год «зеленої» електроенергії на рік і заощаджують 1244 тон CO2», – говорить про екопереваги проекту Тім Седлер.
Челендж для себе і оточуючих
Змінити свою поведінку і зробити її екологічнішою, можна і без європейських директив чи урядових постанов. Однак для цього передусім треба усвідомити сенс кожного кроку.
«Неймовірно, але в Україні досі є люди, які вважають, що кліматична криза є вигадкою, що планета достатньо велика, аби себе самоочистити і антропогенний вплив сильно перебільшений. Однак погляньте, наскільки очистилось повітря, коли ми стали менше їздити, а підприємства менше забруднювати атмосферу через карантин! Ефект став помітним буквально за кілька днів», – каже Уляна Супрун, очільниця NGO Arc.UA, в минулому в.о. Міністра охорони здоров'я України.
Читайте також: На півдорозі до Європи
Уляна Супрун стверджує, змінитись самому просто і це показала ситуація з коронавірусом. «Ми змінили радикально своє життя, бо злякались коронавірусу і не захотіли захворіти. Давайте змінимо своє життя не через страх, а подумайте, як власне ви можете зробити свій внесок задля нашої планети. Кидаю вам виклики:
1) Почати сортувати сміття і передати цей виклик принаймні двом іншим людям протягом місяця.
2) Хоча б на 10% зменшити вживання продуктів тваринного походження.
3) Не лише привозити допомогу медикам, а й запропонувати свою допомогу в утилізації, вивезенні всіх цих одноразових масок, халатів, рукавиць.
Далі – більше. Давайте підписувати екологічні петиції, розповідати про зміни клімату, поширювати цю інформацію, і впливати на місцеву владу. На ту, що вже є – і вимагати від них екологічно активних кроків, і від тих, хто хоче прийти у владу. Випишіть питання кандидатам, вимоги до них. Хай покажуть свою передвиборчу програму і скажуть, як саме вони планують втілювати ці екологічні ініціативи. А потім вимагайте від них виконання цих обіцянок”.
Як досягти успіху при змінах
Однак, якщо налаштувати себе і своїх близьких на екоспосіб життя відносно легко, то, коли справа доходить до глобальних змін на рівні регіону чи держави – можуть опускатися руки. Однак Уляна Супрун з власного досвіду каже, що є кілька складових успіху для глобальних трансформацій. “Неважливо, в якій галузі мають відбуватись зміни: екологія, охорона здоров’я чи фінанси. Успіх змін – у системності, а не точковому підході». На її погляд творити зміни треба з командою однодумців, водночас необхідні адекватне фінансування і політична воля на втілення рішень та змін. «Не боятись критики – конструктивна лише допомагає, а неконструктивна показує, що система чинить вам опір, отже, рухаєтесь правильним шляхом», – зазначила Супрун. Також вона підкреслила, що треба шукати стейкхолдерів, нехай і з суміжних сфер. Адже коли люди залучаються в процес, а не лише спостерігають зі сторони – вони ефективні, небайдужі і беруть на себе відповідальність за зміни. «Успіх команди залежить також від керівника, лідера, який має створювати довкілля для самореалізації людей з його команди, тоді успіх можливий», – каже екс-очільниця МОЗу.
Читайте також: Енергетична політика: дурість чи злочин
У свою чергу Тім Седлер каже, що часто стикається з скептицизмом, мовляв, їхній досвід інвестування мешканців громади у власну енергоефективність не релевантний для бідніших регіонів та країн. «Так, Оксфордшир не бідне графство, середня сума інвестицій від особи становила 250 фунтів. Але хто сказав, що сума для ваших громад має дорівнювати нашим внескам?» Водночас на його думку головне – дотриматись правильних принципів при донесенні ідеї до мешканців. Екоактивіст зазначив, що така модель можлива і для України, люди інвестуватимуть в неї, якщо буде все зрозуміло і в ідею повірять. За його словами бажано щоб до ініціативної групи входили люди, які є локальними авторитетами, а також, аби ці люди також інвестували в проект. «Людям варто доносити, що головне – екологічні і соціальні цілі, а не прибуток, прибутку може ніколи і не бути від цього рішення”, – підкреслив він.