Ідеться про ті виборчі округи, де під час голосування в жовтні 2012 року де-факто перемогли кандидати від опозиційних сил, але дальше масове псування вкинутих за опозицію бюлетенів, дивні рішення судів про невизнання результатів волевиявлення та втручання в роботу виборчкомів груп невідомих молодиків спортивної статури призвели до зриву підрахунку голосів. Тоді ЦВК умила руки, прийнявши рішення про «неможливість установити результати».
Для нових електоральних перегонів потрібен був спеціальний закон, але пропрезидентська більшість не поспішала його приймати. А те, що вибори таки відбудуться, стало результатом виконання умов для підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Адже вирішення «проблеми п’яти округів» було одним із пунктів списку Фюле – переліку вимог ЄС до Києва, названого за прізвищем єврокомісара з питань розширення, котрий контролює його виконання.
Голосування призначено на 15 грудня, тож дата офіційного старту кампанії – 16 жовтня. Але ще напередодні підписання закону в штабі «Батьківщини» відбулася нарада, на якій ця політсила затвердила своїх кандидатів на чотирьох із п’яти округів. Усі персони – ті самі, хто балотувався там минулої осені.
Найбільшою проблемою для опозиції є 94-й округ у Київській області. Торік там змагалися опозиціонер Віктор Романюк та регіоналка Тетяна Засуха, дружина екс-губернатора Київщини, на час виборів народний депутат від Партії регіонів. Коли перевага Романюка стала очевидною (надвечір дня голосування), суди раптом почали масово приймати рішення про невизнання результатів на тих дільницях, де опозиціонер набрав найбільше голосів. Загалом заблокували майже 30 тис. бюлетенів. А 30 січня цього року Романюк став підозрюваним у справі про заволодіння майном інсулінового заводу «Індар», що тяглася ще від 2008 року. Опозиціонер виїхав за кордон. На вимогу вітчизняної прокуратури його затримала італійська поліція, але суд у Мілані не знайшов причин ані передавати його Україні, ані утримувати під вартою. Хоча повернутись на батьківщину для безпосередньої участі у виборах він не може через загрозу арешту. Попри це, як сам політемігрант, так і опозиційний куратор повторних перегонів народний депутат Сергій Пашинський запевнили Тиждень, що на реєстрацію до ЦВК подадуть саме Віктора Романюка. Той, своєю чергою, заявив, що готовий вести кампанію з-за кордону.
Посприяти кандидатам може персональна участь в агітації політичних великоваговиків. Принаймні, висуванець на окрузі № 194 (Черкаська область) Микола Булатецький розповів Тижню, що Арсеній Яценюк пообіцяв йому не лише приїхати на округ, а й зробити це в компанії лідерів УДАРу та «Свободи». Суто теоретично опозиційні лідери могли б за час кампанії об’їхати всі п’ять округів. Можна з великою часткою впевненості сказати, що Яценюк із Тягнибоком так і зроблять. Інша річ – Віталій Кличко. Від його партії на повторних виборах офіційно не балотується ніхто, тож головне, чого вимагають від боксера-політика його партнери, – стримати своїх соратників, щоб не самовисувалися. Фактично повторні депутатські вибори є останньою нагодою для Яценюка, Кличка й Тягнибока продемонструвати єдність, котра, ймовірно, розтане з наближенням президентських.
В опозиції розраховують, що під час повторних перегонів не буде такого свавілля, як 2012 року, зокрема, на окрузі № 132 (Миколаївщина), де в битву за бюлетені втрутився міліцейський спецназ. У цьому опозиція розраховує на підтримку Заходу, сподіваючись, що після можливого підписання Угоди про асоціацію з Україною Євросоюз виявиться особливо прискіпливим до дотримання вітчизняною владою демократичних стандартів.
Щоправда, кандидат у згаданому 132-му окрузі Аркадій Корнацький, котрий має задавнений конфлікт із керівником області Миколою Кругловим, розповів Тижню, що «тиск силовиків» на співробітників його родинного підприємства «Агрофірма Корнацьких» не послаблюється (див. Тиждень, № 28/2013). Не виключають появи сфабрикованих справ проти себе чи свого оточення й інші кандидати. Найлегше до такої перспективи поставився кандидат на окрузі № 197 (Черкаська область) Леонід Даценко, оскільки, за його власними словами, на відміну від соратників, він не має стосунку до будь-якого бізнесу, на котрий можна було б тиснути. Утім, і цей політик «нічого не виключає». Хоча всі представники «Батьківщини» дружно запевнили, що в будь-якому разі не збираються повторювати шлях Віктора Романюка й виїздити за кордон. Рішуче настроєний і Юрій Левченко, висуванець ВО «Свобода» в окрузі № 223 (Київ). Його кандидатуру також підтримує «Батьківщина» в обмін на сприяння свободівців чотирьом висуванцям від неї.
Наскільки готова воювати за спірні округи влада? «Батьківщина» та «Свобода» у другій половині жовтня проведуть «технічні» з’їзди, на яких офіційно висунуть своїх кандидатів. Водночас джерела у Партії регіонів стверджують, що там іще вагаються з аналогічними діями. Деякі регіонали не виключають, що непопулярна на п’яти «проблемних» округах ПР цього разу відмовиться від серйозної боротьби.
Утім, це аж ніяк не означає відмови від претензій на мандат головних опонентів кандидатів від опозиції. Так, у 94-му окрузі може знову висуватись Тетяна Засуха. У 197-му – олігарх Богдан Губський. Окрім того, подейкують про можливий похід на депутатство від цього округу голови Черкаської облдержадміністрації Сергія Тулуба. У 194-му окрузі, за словами опозиціонера Булатецького, продовжує передвиборну «доброчинність» Валентина Жуковська, котру в опозиції вважають ставленицею мільярдера Дмитра Фірташа та глави президентської Адміністрації Сергія Льовочкіна. Усі ці та подібні провладні кандидати в разі участі у виборах, найімовірніше, позиціонуватимуть себе як самовисуванці, нібито незалежні від влади, й спиратимуться передусім на «матеріальний ресурс».
Не виключений і прихід псевдоопозиційних кандидатів із яскравою антивладною риторикою, котрі відтягуватимуть голоси. А то й поборються за перше місце. У цьому контексті опозиціонери згадують, зокрема, Юрія Кармазіна, чиї скарги до Вищого арбітражного суду коштували депутатських мандатів Павлові Балозі, Олександру Домбровському та Ігореві Маркову. Сам Кармазін «не виключає» своєї появи в будь-якому з п’яти округів.