Ініціатива Віктора Януковича щодо «гуманізації» кримінальної відповідальності за економічні злочини (№ 9221) стала одним із «найкреативніших» заходів владної команди останнього часу, хоча сама ідея для чинного президента не нова. Ще 2007 року він як прем’єр вносив до парламенту законопроект (який став законом), що «гуманізував» кримінальну відповідальністьза економічні злочини. Однак положення нинішнього документа просто фонтанують креативом, який може бути використаний у сумнівних операціях.
ЗДАВАЛОСЯ Б, ПРИЧОМУ ТУТ ПОРТНОВ?
Ідеї гуманізму, пошуку додаткових бюджетних надходжень, тим більше за рахунок недоотримання хабарів слідчими та суддями, святі. Але це, м’яко кажучи, дуже звужене розуміння цілей того, що подав Віктор Януковичдо Верховної Ради. Згаданий документ значно масштабніший, він створює правову основу для переділу власності в Україні: державної, комунальної та приватної. Її переділ – це дуже конкретні дії з незаконної зміни власника: умисне доведення підприємства до банкрутства, фіктивне банкрутство, неконкурентна приватизація, рейдерство… Перелік таких злочинів можна продовжувати. Доки вони караються законом у вигляді позбавлення чи обмеження волі, доти є хоч якісь засоби стримування. Але пропоновані в законопроекті № 9221 зміни до Кримінально-процесуального, Кримінального кодексів, до Кодексу про адмінправопорушення та інших актів усувають і ці бар’єри. Складається враження, що документ писали з великим знанням справи.
До речі, як можна судити з пояснювальної записки до законопроекту, його розробляли під керівництвом радника президента Андрія Портнова. Сьогодні про нього згадують як про колишнього керівника юридичної служби Юлії Тимошенко, який зрадив свою патронесу. Але перед тим як піти до неї на службу, Портнов і пов’язувані з ним юридичні фірми часто згадувалися ЗМІ
Читайте також: «Бізнес-корсари» на рейді
ЩОБ У НАС УСЕ БУЛО,А НАМ ЗА ЦЕ НІЧОГО НЕ БУЛО
Інакше кажучи, якщо ви злодій чи рейдер або обслуговуєте їхні інтереси, ваше життя поліпшується вже сьогодні. Приміром, за ст. 233 Кримінального кодексу незаконна приватизація державного та комунального майна досі карається позбавленням волі на термін від трьох до п’яти років. Але «гуманний» закон (поки що у вигляді проекту) за ці самі дії встановлює значно легше покарання – 5–10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 85 тис. до 170 тис. грн. Таким чином, тепер можна дерибанити державну і комунальну власність, вартість якої в рази перевищує запропоновані штрафи, направо-наліво. Вдасться – добре, а ні – невелика втрата, якихось $10–20 тис. Для тих, хто краде мільйонами, це не гроші.
Поширеним способом переділу власностіє штучне і фіктивне банкрутство. Маніпуляції з банкрутством зазвичай є частиною приватизаційної схеми: спочатку досягається фінансова неспроможність підприємства, а потім його задешево купують. Так ось, досі за це карають штрафом 8,5–13,5 тис. грн або обмеженням волі до трьох років. Тепер же його збільшили (максимальний – 51 тис. грн), але обмеження волі скасували. Знову ж таки, що таке для людини, яка банкрутує підприємство вартістю $10 млн з метою його захоплення, штраф у розмірі $6,4 тис.?
Побіжний огляд судових рішень за останні роки демонструє неабияке поширення фіктивного банкрутства. Сьогодні за це передбачено штраф або обмеження волі до трьох років. Згідно з пропонованими змінами, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі, передбачається покарання штрафом від 12,75 тис. до 34 тис. грн. При цьому велика матеріальна шкода відраховується від 8,5 тис. грн. Коментарі, як бачимо, зайві. Вкрав – заплатив, кради далі.
Сьогодні у Кримінальному кодексі є ст. 222 «Шахрайство з фінансовими ресурсами». Вона встановлює відповідальність за надання неправдивої інформації під час отримання трансфертів. Наприклад, державним бюджетом передбачений багатомільйонний трансферт на підтримку виробників сільськогосподарської продукції. Якщо хтось спробує надати неправдиві відомості, нібито він підпадає під отримання такої дотації, то за це чинна ст. 222 встановлює відповідальність від 8,5 тис. до 17 тис. грн або обмеження волі до трьох років. Зрозуміло, що заплатити штраф $1–2 тис. – це одна справа, а загриміти на три роки навіть з «обмеженням волі» – зовсім інша система стримувань. Якщо ж правопорушник повторить такий злочин (або завдасть великої матеріальної шкоди), то за це зараз світить позбавлення волі від двох до п’яти років, тобто до п’яти років тюрми. Тільки подумати, яке бездуховне ставлення до тих, хто розпилює бюджет! Цю помилку вирішив виправити президент. Законопроектом № 9221 гуманізм відновлено. Тепер за спроби неправомірного отримання дотації чи субвенції передбачена відповідальність від 17 тис. до 51 тис. грн, а за повторне правопорушення (або у випадку завдання великої шкоди) – від 51 тис. до 170 тис. грн. І ніякої тюрми.
Читайте також: Оператори тендерного доїння
Ну і, звичайно, переділ ресурсів є неможливим без опанування фінансових потоків у контрабандному бізнесі. Cьогодні, якщо контрабандний товар оцінюється в суму, більшу від 17 тис. грн, або якщо йдеться про «стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України», то порушнику загрожує позбавлення волі на строк від трьох до семи років із конфіскацією предметів контрабанди. Натомість у президентському законопроекті пропонується взагалі вилучити з диспозиції ч. 1 ст. 201 контрабанду у великих розмірах (понад 17 тис. грн) та контрабанду стратегічно важливих сировинних товарів. Тепер за неї (за винятком культурних цінностей, зброї, боєприпасів тощо) ніхто не сідатиме.
АНТИКОРУПЦІЯ – СТОП
Правова база під перерозподіл фінансових потоків і переділ власності в державі буде неповною, якщо не убезпечити від тюрми тих, хто легітимізує такі операції. У законопроекті № 9221 і про це подбали: тут закладено норми щодо пом’якшення кримінальної відповідальності для осіб, які виконують публічні функції. Якщо за чинним законодавством зловживання повноваженнями незалежного посередника, члена трудового арбітражу, третейського судді з боку аудитора, нотаріуса, оцінювача, експерта, арбітражного керуючого, третейського судді тощо карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, то за президентським законопроектом такі дії тягнуть за собою лише штраф від 17 тис. до 51 тис. грн, тоді як хабарі у цій сфері, як правило, меншими за $1 тис. не бувають. Аналогічно з переліку санкцій для тих, хто підкуповує аудитора чи нотаріуса, вилучено «обмеження волі на строк до двох років» – в Адміністрації президента пропонують за це лише штрафувати. Варто зазначити, що кримінальна відповідальність осіб, які виконують публічні функції, була запроваджена саме антикорупційними законамиВіктора Януковича, ухваленими 7 квітня 2011-го. Тобто не минуло й півроку, як президент наступив на горло власній антикорупційній пісні.
в матеріалах про рейдерський бізнес…
Читайте також: Декриміналізація не пройшла: проти лому нема прийому