Економіка

  ▪   Ірина Ходорова

Автомат Азарова

Уряд переклав провину за несвоєчасне відшкодування ПДВ із себе на власників компаній
Матеріал друкованого видання
№ 22 (187)
від 2 червня, 2011

Це сталося!.. Хто досі не в курсі або не відчув – з березня 2011-го в Україні розпочато автоматичне відшкодування ПДВ, розрекламоване прем’єр-міністром Миколою Азаровим і його колегами ще в середині минулого року, під час презентації Податкового кодексу… 

ДВА ПОГЛЯДИ

Короткий екскурс у проблематику: ПДВ був і є ключовим бюджетоутворювальним податком (докладніше див. «Словник», «Фіскальний потік»), а з погляду адміністрування – найкорумпованішим, оскільки його держава не лише стягує, а й повертає платникам. Несумлінні фізичні та юридичні особи використовують усілякі схеми для фіктивного вилучення ПДВ із держбюджету (найчастіше товар перепродується через ланцюжок фірм, при цьому одна з них не сплачує податку, а інша подає заявку на його відшкодування). Структури, на яких концентрують невиконані зобов’язання перед бюджетом, податківці називають ямами. Саме боротьбою з ними формально пояснюють затримки з поверненням ПДВ платникам і відповідно зростання державних зобов’язань. По суті, відшкодування цього податку вже давно стало бізнесом – за певний відкат (20–40% суми) можна пришвидшити процес, а загалом маніпуляції з поверненням коштів дають державі змогу в ручному режимі латати бюджетні дірки, що виникають унаслідок недонадходження інших податків… Підприємці розцінюють проблеми з відшкодуванням ПДВ не інакше, як кредитування держави під 0% річних (це без урахування інфляції!) та примусове вилучення обігових коштів, що ставить бізнес на коліна в умовах кризи. 

Податковим кодексом, як і обіцяв Микола Янович, передбачили можливість повернення ПДВ платникам автоматично – протягом 26 днів (а не 40, як раніше), без проведення виїзних фіскальних перевірок тощо. Але двох місяців роботи «автомата» вистачило, щоб зрозуміти – переплачений податок повертають швидко і без зайвих затримок, по-перше, лише обраним, по-друге, тільки в неформально лімітованих обсягах. Про необмежене відшкодування всім сумлінним платникам і тим більше погашення державного боргу не йдеться за визначенням. І підприємцям дали це зрозуміти. «У бюджеті немає грошей, вони намагаються звести кінці з кінцями, зокрема в Пенсійному фонді. Смішно і наївно було б очікувати, що нам повернуть весь ПДВ, – коментує ситуацію генеральний директор одного з машинобудівних підприємств України на умовах інкогніто. – Придумана автоматична схема відшкодування – це лише привід показати, що ПДВ не віддають тим компаніям, які не відповідають якимось критеріям. Тобто фактично нас ще й роблять винними!»

А ось погляд з іншого боку барикад – оцінку тому, що відбувається, дає голова ДПАУ Віталій Захарченко: «Автоматичне відшкодування ПДВ передусім залежить від платників, а не від податківців… Більшість підприємств не потрапляють під нього через недотримання критеріїв, визначених Податковим кодексом України. Це свідчить про непрозорість схем, за якими працює реальний сектор економіки». Загалом підприємці та податківці говорять про одне й те саме, але з різними акцентами. Спробуємо з’ясувати, що до чого...   

УПЕРТІ ФАКТИ

Перше, що впадає в око, – це кількість підприємств, які отримали право на автоматичне відшкодування, – таких, м’яко кажучи, обмаль, враховуючи, що ПДВ в Україні сплачують десятки тисяч структур. Так, до березневого реєстру, підписаного головою ДПАУ, потрапили аж… 24 компанії (які відповідали всім критеріям), і їм держава повернула… 457 млн грн. У переліку щасливчиків опинилися як великі підприємства (наприклад, Запоріжсталь – 84 млн, Одеський припортовий завод – 62,65 млн грн, Нижньодніпровський трубопрокатний і Новомосковський трубний заводи – 62,76 млн тощо), так і середні (зокрема, Артемсіль, Дніпровагонмаш, Завод обважених бурильних та ведучих труб тощо). Неважко помітити, що левова частка компаній, обраних ДПАУ, є державними або належать не пов’язаним із владою олігархам… Виникає стійке враження, що перелік було сформовано таким чином, щоб уникнути звинувачень в упередженості та розмов, що ПДВ відшкодовують структурам спонсорів Партії регіонів. Але ж реальна проблема полягає не в цьому. І насправді немає нічого поганого, якщо ПДВ на законних підставах одержують підприємства Дмитра Фірташа чи Ріната Ахметова. Питання в іншому – заявки на повернення коштів подали 2 тис. фірм, а право на автоматичне відшкодування в березні дістали лише 24!

У квітні перелік розширився до… 37 компаній, а сума відшкодування збільшилася до… 672,8 млн грн. Решта охочих отримали… обіцянку Віталія Захарченка: до кінця липня обсяг оперативного повернення податку становитиме 18 млрд – половину річного плану. Чи справді ці фактичні відомості свідчать про те, що тисячі фірм – платників ПДВ в Україні працюють у тіні? Чи наважилися б їхні керівники (напевно ж, розуміючи складнощі виконання держбюджету в умовах кризи і тверезо оцінюючи свої можливості отримати автоматичне відшкодування без перешкод) подати заявки та зіпсувати офіційну звітність? Ці питання є риторичними. В Україні є безліч структур, які ще розраховують на автоматичне повернення.

VOX POPULI

«До останнього часу були підстави не включати нас до переліку компаній, яким держава має автоматично відшкодувати ПДВ, – розповідає Тижню Олексій Черкаський, заступник директора з економіки та фінансів Турбоатому. – Однак наразі ми усунули всі недоліки і дуже розраховуємо потрапити під автомат уже наступного місяця». Цікаво, що в березні – квітні компанія не потрапила до заповітного переліку, попри те що органи ДПА визнали її «найкращим платником податку на прибуток» (з результатом 52 млн грн за підсумками І кварталу 2011-го). Держава винна Турбоатому 10 млн грн ПДВ і поки що не повертає.

«Наше підприємство є містоутворюючим, ми платимо безліч усіляких податків, постійно фінансуємо соціальні та інфраструктурні програми. Але нам чітко сказали, що до переліку не потрапимо, бо є якісь розриви в обсягах ПДВ, сплачених нашими контрагентами… При цьому те, що місцева податкова адміністрація виконує план тільки завдяки нам, їх ні до чого не зобов’язує. Чому ми маємо відповідати за своєчасність сплати податків фірмами, з якими не пов’язані? Хіба це нормальний підхід?..» – обурюється фінансовий директор одного з кримських заводів, але не наважується назвати прізвище чи бодай структуру, яку представляє. Не хоче псувати відносин із фіскалами, повноваження яких після уведення в дію Податкового кодексу гіпертрофовані й становлять загрозу для будь-якого бізнесу.   

Характерно, що в заповітному переліку немає жодної аграрної компанії. Хоча АПК займає третю позицію в рейтингу галузей-експортерів, поступаючись металургії та хімії. Цьому є пояснення. «Загалом у нас зерно експортують трейдери, які купують його в посередників. Виробники, що вирощують збіжжя в невеликих обсягах, трейдерам малоцікаві, – каже директор компанії Pro Agro Микола Верницький. – У законі чітко визначено, що покупцям товару в посередників претендувати на автоматичне відшкодування недоцільно»… Утім, жоден з опитаних керівників підприємств АПК і не мріє про повернення, всі звикли до протилежного: борг держави з ПДВ у цій галузі, за оцінками експертів, становить близько 3 млрд грн.

Чим, власне, податківці пояснюють небажання повертати податок автоматично?

ДИВНІ КРИТЕРІЇ

Голова ДПАУ Віталій Захарченко визнав, що 90% тих, хто подав заявки на автоматичне відшкодування, не потрапили до переліку через невідповідність двом критеріям: 1) рівень зарплати працівників (має дорівнювати двом із половиною мінімальним – 2,4 тис. грн); 2) сплата податків контрагентами.

Другий критерій ще можна якось зрозуміти – несплата податку контрагентом заявника на відшкодування може бути ознакою фінансової махінації. Хоча знову ж таки навряд чи є нормальною ситуація, коли сумлінний платник позбавляється обігових коштів через те, що хтось у ланцюжку щось недоплатив, прямо кажучи, через недолуге адміністрування. А ось критерій № 1 – нормативне ноу-хау. І цікавою тут є не показна турбота про рівень оплати праці на підприємствах – радше те, що держава не лише не повертає ПДВ своєчасно (хоча мала б це робити!), а ще й встановлює абсурдний принцип відшкодування, змістовно не пов’язаний з адмініструванням податку.

Водночас критерій № 2 – це легалізована можливість не повертати ПДВ автоматично майже нікому. Важко уявити, скільки часу може знадобитися податківцям, щоб зібрати та проаналізувати відомості про оборудки на другій, третій, десятій ланках у контрагентному ланцюжку. За бажання податок можна не відшкодовувати роками. Приміром, «АрселорМіттал Кривий Ріг» – одному з найбільших меткомбінатів країни – станом на кінець квітня 2011-го держава заборгувала понад 2,3 млрд грн. Це при тому, що підприємство потрапило до переліку тих, кому… ДПАУ погодилася відшкодовувати ПДВ автоматично. Хіба не дивно?

Є й інші критерії фіскального кастингу: компанія повинна або мати в штаті не більше ніж 20 осіб, або довести, що вартість її основних фондів перевищує заявлену до відшкодування суму, або сплачувати більший податок на прибуток, ніж у середньому по галузі. Підприємство не повинно перебувати у стані банкрутства, мати претензії з боку держави щодо сплати інших податків і проблеми з документами. (Зрозуміло, що будь-який податківець може легко створити ці проблеми...) Протягом попереднього звітного року операції з нульовою ставкою ПДВ повинні становити не менш як половину загального обсягу поставок, сума розбіжностей між податковим кредитом заявника і зобов’язаннями його контрагентів не має перевищувати 10% заявленої до відшкодування. Et cetera.

Загалом усі ці критерії (в сукупності й окремо) можуть бути використані як формальний привід відмовити в автоматичному поверненні будь-кому і будь-коли. Чому б за таких обставин їх не уніфікувати, наприклад, відшкодовувати податок лише тим власникам, у кого на стіні в кабінеті є портрет улюбленого прем’єр-міністра?.. Таких може виявитися небагато, що дасть змогу вирішити проблему автоматично, навіть без застосування ультрасучасної комп’ютерної програми, яка обирає щасливчиків без втручання людини (якщо вірити Віталієві Захарченку).

ВІДРАЗУ НЕ БУДЕ

Водночас навіть якщо компанія й отримує жадану перепустку до клубу «автоматників», це не означає, що їй автоматично погасять весь борг із ПДВ. Ось інформація з повідомлення прес-служби «АрселорМіттал Кривий Ріг»: «Підприємству в автоматичному режимі відшкодовано ПДВ у сумі 293 млн грн. Також було повернуто в звичайному режимі ПДВ за січень 2011-го 200 млн грн. Проте проблема відшкодування заборгованості з ПДВ за 2010 рік залишається». Запоріжсталь недоотримала 34,5 млн грн із погоджених до відшкодування в березні 84 млн тощо.

Загалом станом на 1 квітня 2011-го податковий борг держави сягнув рекордної позначки 12,6 млрд грн, грошей на виконання цих зобов’язань фактично немає. Є обіцянки. Так, за словами прем’єра Миколи Азарова, до кінця року кошти всім повертатимуть автоматично. А президент Віктор Янукович це припущення підтверджує: «Скажу чесно, ми запропонували систему, але вона ще не запрацювала належним чином. Сподіваюся, що до кінця року почне працювати на повну потужність і справді створить механізм, яким ми користуватимемося, і вже не буде нарікань з боку платників податків…» Після цієї заяви віце-прем’єр Сергій Тігіпко пообіцяв, що критерії відбору підприємств можуть стати ще жорсткішими. А експерти Тижня пропонують вирішувати проблему повернення дуже просто: «заморожувати» відповідну суму на спеціальному рахунку компанії, а потім проводити податкові перевірки. У разі якихось невідповідностей кошти повернути до бюджету, а з платника податку стягнути штраф і вилучити його зі списку доброчесних.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.