7 жовтня американський журнал Time помістив на обгортку фотографію Марка Цукерберґа з написом «Видалити Facebook?». Це фото з’явилося наступного дня після того, як сервіси цієї компанії були недоступні шість годин поспіль. Тоді ще світ не знав про серію публікацій під назвою «The Facebook Papers», про плани керівництва щодо перейменування компанії та про те, що упродовж жовтня новини про техногіганта чи не щодня будуть публікуватися в медіа. А загалом жовтень 2021 року стане для компанії найскладнішим періодом в її історії. А ще — місяцем, коли в Цукерберґа з’явилася нова мета, та навіть не одна. Перша — відновити добре ім’я його основного продукту, а друга — його материнська компанія Meta Platform, що об’єднає всі проєкти, якими за 17 років обросла Facebook.
З 28 жовтня 2021 року компанія Facebook, яка об’єднувала декілька дочірніх продуктів — власне соцмережу Facebook, месенджер WhatsApp, фотосервіс Instagram, VR-проєкт Oculus та інші — отримала офіційну назву Meta Platform. На головній сторінці компанії вже фігурує нова назва Meta. Проте в цьому тексті використана ще стара — і для загального розуміння, і через те що багато подій та фактів, які тут згадуватимуться, сталися до перейменування компанії.
Facebook стає Meta
За останні роки для багатьох людей поняття «інтернет» та «фейсбук» стали тотожними. Люди звикли не лише спілкуватися на платформах, що належать техногіганту, а й вести там бізнес, розважатися та читати новини. Недоступність Facebook and Co викликала в них, як мінімум, відчуття фрустрації, а згодом прийшло усвідомлення вельми відчутних фінансових втрат. Цьому передувала низка викривальних публікацій щодо діяльності компанії Цукерберґа та її негативного впливу на суспільство (див. Тиждень № 42/2021).
Уже в другій половині жовтня журналісти 17 видань опублікували результати вивчення документів, які оприлюднила колишня співробітниця техногіганта Френсіс Хоґен. Ця серія публікацій отримала назву «The Facebook Papers», а медійний вибух, який вона викликала, можна порівняти з публікацією відомого «Панамського досьє» («Panama Papers») про офшори. Загалом кінець жовтня 2021 року можна назвати тижнем Марка Цукерберґа та його компанії, адже серія «The Facebook Papers» з’явилася напередодні оприлюднення компанією її фінансових результатів за третій квартал 2021 року і за два дні до проведення конференції Facebook Connect.
Читайте також: Фіктивні лицарі приватності
Фінансова звітність дуже важлива для будь-якої публічної компанії, особливо для тієї, яку перед тим звинуватили в багатьох неприємних речах. Річ у тім, що серед звинувачень щодо техногіганта йшлося про прямий обман інвесторів через маніпулювання деякими важливими статистичними даними, які говорили про те, що нібито соціальна платформа Instagram уже зовсім не така успішна, а її реальна аудиторія менша, аніж про це говорилося раніше (див. «Громадяни метавсесвіту»). Facebook укотре розповів про високі показники доходів та прибутків, і навіть якщо темпи зростання були не такими високими, це не особливо вплинуло на ціну акцій компанії. Незначне падіння 27 жовтня, після публікації «The Facebook Papers», змінило стійке зростання в наступні дні.
А вже 28 жовтня інтернет вибухнув новими історіями, пов’язаними із соцмережею: на конференції Facebook Connect Марк Цукерберґ оголосив, що материнська компанія, яка об’єднує Instagram, WhatsApp і Facebook, змінить назву й тепер буде називатися Meta Platform, або Meta. Цей ребрендинг пов’язаний із тим, що Facebook планує зробити своїм основним продуктом Metaverse — «метавсесвіт». Це нова концепція, яка працюватиме з використанням інструментів віртуальної та доповненої реальності. Сама соціальна мережа Facebook назву не змінюватиме. Перейменування на Meta, на думку Цукерберґа, краще відіб’є новий напрям роботи компанії та, що не менш важливо, буде зрозумілішим для користувачів, які зможуть послуговуватися багатьма продуктами компанії Meta, серед яких буде соцмережа Facebook, месенджер WhatsApp та інші нові сервіси.
Змінити інтернет
Новина про те, що Facebook стає Meta та створює метавсесвіт, хоча б на певний час перекреслила інші негативні згадки компанії. Проте розуміння, що таке метавсесвіт і як він працюватиме, достеменно немає, тож поки що ми маємо справу лише з уявленням того, яким стане інтернет, коли в ньому з’являться метавсесвіти.
Наразі метавсесвіт існує лише в пресрелізах компаній, які працюють у цьому напрямі, та в описах журналістів і блогерів. Серед них — не лише Facebook, а й такі техногіганти, як Microsoft чи китайська Tencent, які створюють свої метавсесвіти. Показали лише декілька окремих продуктів, які працюватимуть у метавсесвіті, хоча навіть ці описи та окремі продукти вражають.
Цукерберґ не приховує, що концепція метавсесвіту бере початок із роману Ніла Стівенсона «Лавина», хоча впевнений, що за п’ять років усі про це забудуть і асоціюватимуть метавсесвіт винятково з проєктом його компанії. Він сам називає метавсесвіт новим інтернетом, а точніше «повністю імерсивною 3D-версією інтернету».
Мета розробників метавсесвітів — відійти від звичних способів взаємодії з онлайн-контентом та між користувачами. Якщо зараз нашими умовними провідниками у світ онлайну є екрани ноутбуків та смартфонів, то в метавсесвіті ми можемо споживати контент за допомогою окулярів віртуальної реальності. А ми та наші візаві в метавсесвіті будуть жити у вигляді голограм. Технології метавсесвіту дадуть змогу до прикладу, працювати за одним столом із людиною, яка знаходиться на іншому кінці земної кулі. Серед інших сфер застосування метавсесвіту — ігри, спільні тренування, інноваційні методи навчання. Наприклад, візуалізація частин тіла людини допоможе майбутнім хірургам, а 3D-модель автомобіля — майбутнім інженерам. Умовно кажучи, метавсесвіт стане віртуальним світом, у якому активно використовуватимуться технології як віртуальної, так і доповненої реальності.
Читайте також: Die Welt: Google. наступний крок до влади
Лише у 2021 році Facebook планує інвестувати в метавсесвіт понад $10 млрд а для розробки в цьому напрямі компанія вже почала залучати нових інженерів-розробників. У Європі Facebook анонсував 10 тис. нових вакансій для фахівців, які працюватимуть над метавсесвітом.
Марк Цукерберґ у декількох інтерв’ю та дописах у корпоративному блозі компанії пояснив своє бачення ідеї метавсесвіту. Серед особливостей реалізації його проєкту він назвав повагу до конфіденційності, правда, у його баченні це означає можливість заблокувати для подальших взаємодій певних людей.
Ось декілька конкретних проєктів метавсесвіту, які вже показала компанія Facebook:
— Horizon Home — платформа для особистісного спілкування за допомогою гарнітури віртуальної реальності Oculus Quest 2, такий собі власний дім у метавсесвіті, який можна налаштувати відповідно до своїх уподобань і в якому можна спілкуватися з друзями та знайомими;
— Horizon Workrooms — аналогічна платформа, лише для робочих зустрічей та бізнес-конференцій;
— Project Cambria — це нова гарнітура віртуальної реальності. Її особливість — здатність сприймати міміку людини, розуміти напрямок погляду та використовувати ці дані у своїй роботі;
— Presence Platform — набір інструментів для розробників, який допоможе об’єднати фізичну та віртуальну реальності. За його допомогою розробники зможуть створювати проєкти для метавсесвіту;
— Project Nazare — прототип окулярів доповненої реальності, за допомогою яких можна буде грати в ігри з іншими користувачами в доповненій реальності. У компанії наголошують, що складність технічної розробки, до прикладу, в тому, що необхідно помістити в скло товщиною до 5 мм голографічні дисплеї, акумулятори, чипи, динаміки та датчики, а це вимагає часу та зусиль, тому перші повноцінні версії продукту не варто очікувати раніше як за декілька років.
Через кілька днів після конференції стало відомо, що Facebook готує також розумний годинник під назвою Meta.
Анонсуючи метавсесвіт, Цукерберґ наголосив, що в ньому існуватимуть автори-креатори, які зможуть створювати контент і власні об’єкти та заробляти на цьому. Так само нові можливості будуть доступні й підприємцям: ті зможуть не лише створювати нову рекламу, а й по-новому взаємодіяти з клієнтами.
Знищене реноме
Хоча зміна назви пов’язана із запуском нового проєкту, не можна виключати, що метою ребрендингу є бажання Цукерберґа дистанціюватися від чисельнних скандалів та антимонопольних позовів, які негативно вплинули на імідж компанії.
На перший погляд, історії та викриття довкола компанії повинні були викликати ефект бомби, що зненацька вибухнула. Проте всі одкровення Френсіс Хоґен та публікації журналістів виявилися лише підтвердженням того, що світ давно знав про цю онлайн-імперію. Репутація компанії давно страждає від скандалів навколо неї. До прикладу, Facebook уже не входить до десятки найбільш поважних компаній за версією Fortune. Ба більше, у варіанті рейтингу за 2021 рік компанія посіла аж 137 місце. В опитуванні щодо корпоративної репутації, яке щороку проводить Axios/Harris, Facebook посіла 97 місце.
Опитування спеціалізованого видання The Verge щодо довіри до технологічних гігантів останні декілька років теж демонструє падіння цього показника у творіння Цукерберґа (див. «Поки що лідер»). Принаймні третина опитаних зазначає, що не довіряє соціальній платформі. 43% тих, хто не користується цією соцмережею, пояснили це неприйняттям того, як компанія веде бізнес. А в питанні щодо довіри персональних даних техногігантам користувачі поставили Facebook та Instagram на друге й третє місця (після TikTok) у списку тих, кому вони не готові довірити власну інформацію.
Іще однією проблемою Facebook за останні місяці стали складнощі із залученням нових співробітників. За 2021 рік кампанія з рекрутингу нових інженерів середнього та вищого рівня в Кремнієвій долині провалилася: соцмережа не змогла покрити свої потреби в працівниках. Цьому тренду існують об’єктивні пояснення, пов’язані з дорогим житлом та масовим переходом на віддалену роботу й переїздом у дешевші райони, проте ця тенденція є ще одним відбиттям поганої репутації компанії.
Іще одна метрика свідчить не стільки про погіршення репутації, скільки про падіння інтересу до компанії. За даними аналітичного інструменту NewsWhip, інтерес до Facebook, що вимірюється взаємодіями в соціальних мережах зі статтями про різні компанії, знизився. Це саме показують дані Google Trends. І лише шестигодинна недоступність сервісів компанії викликала видиме зростання інтересу до її інструментів.
Знову про монополізм
Facebook любить представляти себе в медіа як гігант ринку соцмереж, який повинен боротися за своє місце під сонцем із конкурентами: YouTube, TikTok та Snapchat. Хоча насправді він давно є всемогутнім Голіафом, боротись із яким інші технокомпанії не в змозі. І стати Давидом для продукту Цукерберґа й хоча б частково приборкати його всеосяжну силу зможуть лише антимонопольні органи США.
Читайте також: Крістін Дюґуен: «Остерігайтеся своїх гострих емоційних реакцій на інформацію»
«У Конгресу є мета націлити законодавчу реформу на Facebook, але це буде помилкою. Насправді потрібно законодавчо розв’язати три важливі проблеми всього світу технологій — безпека, конфіденційність та конкуренція. Нерегульовані техногіганти створюють небезпечні технопродукти». На його думку, повинен існувати регулятор, який дозволить запобігти появі на ринку шкідливих технологій. Конгресу також необхідно захистити приватне життя людей від безжального стеження: капіталізм спостереження потрібно заборонити так само рішуче, як у 1938 році була заборонена дитяча праця. Щодо конкуренції, за словами Макнамі, Конгресу необхідно оновити антимонопольне законодавство для ХХІ століття. «Шестигодинне відімкнення Facebook, Instagram та WhatsApp продемонструвало для багатьох зворотний бік монополії: абсолютну залежність від одного сервісу, однієї компанії», — переконаний він.
Публікації серії «The Facebook Papers» можуть виявитися дуже помічними в антимонопольному позові, який Федеральна торговельна комісія США подала проти компанії ще минулого року, намагаючись відділити Instagram від материнської компанії. Спроба приборкати панівне становище й Facebook, й інших техногігантів триває вже декілька років (див. Тиждень № 45/2019). Проте, можливо, саме зараз у цих дослідах наступить переломний момент, коли дії регуляторів та законодавців із хаотичних дій перетворяться на конкретні кроки, які приведуть до зрозумілого результату.
Після викриттів «The Facebook Papers» стало відомо, що компанія Цукерберґа призупинила розробку нових функцій своїх старих продуктів та навіть деяких нових проєктів і зайнялась оцінюванням репутації, у тому числі силами своїх співробітників. Проте буквально за декілька днів стало відомо про нові проєкти, які свідчать про те, що особливих уроків із цих історій Facebook не винесла.
Примарне майбутнє
Коментуючи ребрендинг і переорієнтацію Facebook на технології віртуальної реальності та створення метавсесвіту, Марк Цукерберґ сказав: «Ходять чутки, що ми просто хочемо втекти від поганої репутації, змінивши назву» і запевнив, що насправді мета цих трансформацій зовсім інша.
Очевидно, що всі скандали останніх років навколо компанії, починаючи з Cambridge Analytica, закінчуючи «The Facebook Papers», порушують питання щодо майбутнього вектору розвитку цієї соціальної платформи. Пильна увага з боку регуляторів, журналістів, активістів і правозахисників та ймовірні їхні конкретні кроки, спрямовані на зміну певних базових речей, які лежали в основі бізнес-моделі Facebook (від збору даних користувачів до алгоритмічної стрічки контенту), зможуть змінити компанію, принаймні якщо порівняти з тим, якими були її соціальні платформи у 2015–2020 роках.
Саме тому в компанії чітко розуміють, що їм потрібна нова глобальна ідея, новий вектор розвитку, яким може стати метавсесвіт. Водночас у Facebook чудово усвідомлюють тривалий час, необхідний на створення такого проєкту, та й розміри інвестиції в нього. Тому техногігант буде підтримувати на плаву його актуальні продукти, якщо навіть їх потрібно буде видозмінити.
На початку листопада компанія повідомила про те, що відмовляється підтримувати функцію розпізнавання облич у своїх продуктах — один з основних базисів капіталізму спостережень (див. Тиждень № 6/2020). Своє рішення в компанії пояснили тим, що ця технологія поки що не регламентується та не до кінця вивчені ризики її масового використання.
Проте цей умовний реверанс у бік захисників приватності перекреслюється іншими новинами «зі стану» Facebook. Розуміючи, що молода аудиторія не особливо зацікавлена в її продуктах, компанія вирішила виховувати своїх користувачів змалечку та почала залучати інженерів для створення соціальних платформ для дітей від шести років із робочими назвами «Messenger Kids/Youth Platform» та «Instagram Child Safety». Ця новина від 2 листопада викликала ще один шквал критики в бік техногіганта.
Тож, імовірно, Facebook змінюватиметься, проте відмовлятися від своїх соціальних сервісів не буде. Однак розуміючи, що суспільство та регулятори вимагатимуть змінити ці сервіси, у компанії вирішили вийти на новий та перспективний для себе ринок віртуальної реальності, поставивши глобальну мету: змінити інтернет у сучасному вигляді. Невідомо, чи ставив таку мету Марк Цукерберґ у 2004 році, створюючи Facebook, але очевидно, що його проєкти сильно змінили інтернет. Не виключено, що таких самих трансформацій варто чекати від його нових задумів.
—————–
Про що дізналися Facebook-автори серії публікацій«The Facebook Papers»
Проблеми з модерацією
У компанії працює невелика кількість модераторів, які не завжди можуть володіти іншими мовами, окрім англійської, а автоматичні системи блокування небажаного контенту часто не розуміють контент і не знають, як реагувати на деякі дописи. Особливо помітна ця проблема в Афганістані та арабському світі загалом. Та й українці знають, як дивно соцмережа блокує контент, до прикладу, нещодавно у фейсбуці заблокували виконання пісні «Батько наш Бандера» хоровою капелою «Дударик».
Алгоритмічно-маніпулятивний контент
Алгоритми добору контенту упереджені, і в компанії нерідко самі не розуміють, який контент вони просуватимуть, а який блокуватимуть. Експерименти показали, що найчастіше алгоритми просувають контент із теоріями змови, праворадикальними наративами та фейками. А спроба відмовитися від алгоритмічної стрічки контенту призвела до падіння залученості користувачів і часу, проведеного на платформі, тому в компанії повернули алгоритми добору контенту.
Цифрова сміттярка, або дозволено майже все: Facebook дуже рідко проактивно реагує на суперечливий контент. У компанії вирішили дозволяти практично все, а вже потім реагувати на окремі дописи. Саме так модератори соцмережі діяли 6 січня 2021 року під час нападу на Капітолій, адже тоді організатори подій координували свої зусилля саме через фейсбук, а модераторам, які намагалися відреагувати на ці дописи, рекомендувалося почекати. Пандемія та подальша кампанія за вакцинацію перетворили техногіганта на платформу поширення теорій змов, нісенітниць і брехні про коронавірус та вакцинацію.
Платформа для торгівлі людьми
В інстаграмі та вотсапі існують цілі онлайн-ринки рабів, перш за все на Близькому Сході та в Північній Африці. Організатори злочинної схеми навіть купували рекламу для своїх послуг: відомо, що одне угрупування заплатило за цю рекламу понад $150 тис. Компанія відреагувала після того, як Apple пообіцяла через це заблокувати її застосунки в App Store.
Неточні дані про аудиторію
Компанія знала про зменшення темпів приросту аудиторії Instagram через те, що користувачі реєстрували по декілька акаунтів на платформі. Ще у 2018 році понад 10% усіх профілів були SUMA (Single User Multiple Account) або Finstas (fake instagrams), тобто фейкові дубльовані акаунти, які використовувалися як допоміжні. У компанії їх додавали в статистику як нові профайли нових користувачів.