Зазвичай у цей сезон російська преса в інтересах російського ж турбізнесу (себто сочинських конкурентів Криму) рясніла байками про «неспокій» і «небезпеку» в українському Криму. Оскільки тепер Ялта годує той самий путінський бюджет, що й Сочі, нинішнього року страшилки затихли. Але й без них кримському «уряду» непросто заманити гостей до тієї некомфортної важкодоступної резервації, на яку вони перетворили курортний край. Через брак іншої мотивації тамтешній «спікер» Константинов у середу запевнив, що курортники приїдуть відпочивати до Криму «на зло» західним санкціям. Відпочивати «на зло» – рідкісне вміння, доступне хіба що Константинову.
Утім, зазивали розраховують не лише на росіян. Усвідомлюючи крах сезону-2014, кримська «міністерша туризму» Юрченко вдячно згадує ті півмільйона українських туристів, що торік не гидували поніжитися на кримських пляжах, доки їхніх співвітчизників із півострова арештовували, катували й виганяли з домівок. Не маючи сумніву, що українці звикнуть до відпочинку в «закордонному» Криму, «міністерша» зазначає: «І я нє просто вєрю, я знаю, што прідьот то врємя, коґда Крим будєт так же вострєбован украінскімі турістамі, как ето било всєґда». Хай там що мала на увазі промовиця, її спіч видається пророчим. Бо ми теж певні, що колись півострів буде знову широко затребуваний українськими туристами, після того як його поверне собі Українська держава.
Читайте також: «По многочіслєнним просьбам трудящіхся»
Тезу тісного зв’язку з українським материком підтверджує й російський депутат Шинґаркін, що цього тижня обурювався в кримському «совміні» обмеженням поставок води Північнокримським каналом. Ображено назвавши це «нарушенієм прав человєка» та «уґрозой справєдлівості», елдепеерівець зауважив, що Дніпро витікає з Росії (й, отже, мусить задарма напувати кримських окупантів через збудований Україною канал). Дивно, що цей «правозащітнік в штатском» не згадав про головну «несправедливість»: Росія не здатна перекрити Дніпро на кордоні, як газову трубу.
Заманювати в Крим слід не тільки туристів, а й інвесторів. Перспективи цього видаються примарними не лише з огляду на санкційний статус півострова, а й через розгул державного грабіжництва, знаного як «націоналізація». Відібравши в приватних власників Крименерго, Кримхліб, Кримгаз, філіали Укртелекому, ПриватБанку й купу інших ласих підприємств, «прем’єр» Аксьонов ще на початку тижня грозився привласнювати все, що захоче, і далі. Але, вочевидь, російські казначеї натякнули кримським «браткам», що царська кишеня не бездонна і настав час замислитися про залучення позабюджетних коштів. Тож через три дні Аксьонову довелося розвернутися в протилежному напрямку й заявити, що тепер він не тільки не планує нічого більше «віджимати», а й із 1 березня взагалі скасує процедуру «націоналізації», щоб не лякати інвесторів.
Поряд з отим зреченням від звичного ремесла «бригадира 90-х» «глава» Криму відзначився ще й публічними філософськими розважаннями з приводу Дня закоханих. Не заглиблюючись у бригадирську філософію, коротко підсумуємо: Баба-Яга, як завжди, проти. Понад те, вона вважає іноземний культ валентинок однією з причин тих бід, що огорнули Україну. Ось до чого можуть довести плюшеві ведмедики й червоні серденятка!
Але новий антивалентинівський тренд просякнув іще не все. Керченський історико-археологічний музей, наприклад, запропонував відвідувачам майстер-клас із малювання валентинок розплавленим чорним і білим шоколадом. Не вбачатимемо в цьому ні демонстративного заперечення продовольчої кризи, ні прихованої критики низькосортності російської кондитерки, яка годиться хіба що на фарбу чи замазку. Бо насправді це сумний приклад того, як бюджетним закладам культури доводиться викручуватися, щоб залучати відвідувачів в умовах, коли державі (тим паче чужій) немає до них діла.
Читайте також: Люди як небажаний додаток до території
Нові свята вимагають нових традицій святкового столу. Увесь тиждень лихоманило дві славетні виноробські фірми Криму: ялтинську «Масандру» й судацьку «Сонячну Долину». У «Масандрі» (що ще в березні була привласнена путінським аналогом ДУС) на «зборах трудового колективу» в присутності бойовиків «самооборони» знято незмінного з 1987 року директора. А про «Сонячну Долину» оголосили, ніби вона взагалі припинила виробництво. Дирекція підприємства спростувала це, але некролог пролунав від самого «міністра економічного розвитку», а такі особи не роблять випадкових заяв. Не біда: місце кримських вин посяде російська горілка. Фірма з чарівною назвою «Кристалл-Лефортово» починає розлив оковитої «Тельняшка» в Бахчисараї, обіцяючи, що тут вона буде дешевшою, ніж у Росії. У світлі цього видається слушною свіжа ініціатива кримських медиків про відродження скасованих ще в 1992-му витверезників. Витверезіння в усіх сенсах – це те, чого значна частина кримського суспільства потребує, на жаль, уже давно.