Давно очікуване голосування за відставку уряду Азарова, яке могло б завершитися якщо не позитивним результатом, то бодай фіксацією в парламенті потужного протистояння йому силами 210–220 депутатів, лише підкреслило цю тенденцію. Як наслідок – конфлікти в опозиційному таборі загострилися, а влада перейшла в наступ.
За вотум недовіри Кабмінові проголосували лише 190 нардепів – значно менше, ніж на кілька днів раніше за скасування пенсійної реформи. Не взяли участі у голосуванні 14 представників опозиційних фракцій, 11 комуністів. Не голосувала й левова частка позафракційних, серед яких віднедавна «опозиційний» Петро Порошенко, пов’язаний давньою історією особистих добрих стосунків із Миколою Яновичем. Київська організація «Батьківщини» 24 квітня звернулася до Арсенія Яценюка та фракції із вимогою виключити з лав останньої шість із сімох депутатів, які не взяли участь у голосуванні щодо відставки уряду. Йдеться насамперед про Миколу Мартиненка, якого підозрюють у намірах узяти під контроль ту ж таки київську організацію, а крім того, про заведених ним у парламент депутатів, які останнім часом підігрують провладній більшості. Водночас відбувається пряме апелювання до авторитету ув’язненої екс-прем’єрки, з якої Яценюкові, мовляв, слід брати приклад.
Якщо досягнути мети з відставкою уряду не бачилося можливим, то логічно краще було б узагалі не виносити постанову про недовіру Кабміну на розгляд сесійної зали. Хоча, схоже, розрахунок робили на те, що, проголосувавши за відставку уряду, але не досягнувши мети, можна вбити двох зайців: і звинувачень у підіграванні «Сім’ї» уникнути (замість Азарова неминуче призначили б Арбузова), і продемонструвати свою готовність до боротьби проти нинішнього уряду. Одначе в такому випадку потрібно було принаймні забезпечити одностайне голосування своїх партійців. Мало того, що опозиційна ініціатива зазнала фіаско – актуалізувалося питання внутрішніх, а отже, потенційних «тушок». Провал голосування відкрив владі шлях для переходу в наступ. І вона взялась атакувати. Віктор Янукович підписав «закони», які провладна частина депутатів проголосувала 4 квітня під час свого зібрання на Банковій, за межами сесійної зали з порушенням законодавства і з досі не підтвердженим кворумом. Конституційний Суд відмовив у відкритті провадження у справі за поданням 54 народних депутатів щодо перевиборів на проблемних округах, що дає змогу призначити їх на літній період, коли найпростіше сфальсифікувати результати в умовах низької явки.
Водночас внутрішні протиріччя в опозиції, що засвідчило провальне голосування стосовно відставки уряду, полегшують режимові уже розпочатий процес її маргіналізації та розколу. А ситуація і так складна. 17 квітня подав у відставку з посади заступника голови фракції «Батьківщина» В’ячеслав Кириленко, пояснивши це рішенням його соратників заборонити згадувати під час виступів партію «За Україну!», з якої він та ще троє нинішніх депутатів «Батьківщини» потрапили до списку об’єднаної опозиції. Загострюється конкуренція за перспективу висунення кандидатом у мери Києва. Про такі наміри вже публічно заявляють не лише Микола Катеринчук, який фактично розпочав виборчу кампанію, чи Петро Порошенко, «готовий перемогти, якщо його попросить опозиція», а й Микола Томенко, який зі свого боку цілком слушно заперечує можливість цього політичного пристосуванця претендувати на статус кандидата від опозиції. Загалом фракція в частині квоти Яценюка може от-от посипатися, до чого, схоже, сам Арсеній Петрович активно готує громадську думку: «Атакують їх особисто, членів їхніх родин. Що стосується депутатів, які є акціонерами чи учасниками якихось компаній, на них іде жорсткий тиск органів прокуратури, податкової адміністрації». Натомість потенційним перебіжчикам, за його словами, пропонують шалені гроші – «$5 млн і $100 тис. утримання щомісячно».
Віталій Кличко також дав привід для нової критики та спекуляцій не лише своєю відсутністю на голосуванні (у складі шостої частини своєї фракції), а й відсутністю будь-якого офіційного пояснення цього факту. У ЗМІ вже розпочалася провокаційна кампанія з цього приводу: спочатку Арбузов заявив, що лідер УДАРу політично «визрів», а інтернетом почали поширюватися чутки про можливе призначення Кличка віце-прем’єром в уряді. Прес-служба партії повідомила, що в медіа розсилають фальшиві коментарі від імені представників політичної сили. Попри очевидну абсурдність відповідної інформаційної кампанії (адже доля Тігіпка мала б слугувати для Кличка однозначним свідченням згубності будь-якої співпраці з режимом для політичних перспектив), сам факт її старту свідчить, що підтверджується прогноз Тижня: розпочавши з маргіналізації Яценюка, влада переключиться на лідера УДАРу (див. № 15/2013).
Паралельно режим продовжує концентрацію медіа-ресурсів, від якої врешті-решт залежить, що і в якій версії сприйматиме за дійсність більшість громадян країни. Уміле дозування, помножене на правильну інтерпретацію подій, може мати значно більше значення, аніж самі події. Петро Порошенко продав свою частку у спільних із Українським Медіа Холдингом проектах (зокрема, тижневик «Корреспондент»). Відтепер вони перейшли під повний контроль президента УМХ Бориса Ложкіна, який завжди відзначався лояльністю до нинішньої влади. Це черговий крок до монополізації УМХ ринку друкованих ЗМІ. Паралельно розгорівся скандал довкола зміни власника й керівництва ТВі, дотепер непідконтрольного режимові телеканалу, який різними способами намагалися витіснити з ринку (див. стор. 12). Тепер, схоже, «проблема ТВі» для влади буде вирішена в альтернативний спосіб. Хоча події довкола каналу й залишаються малозрозумілими через взаємні звинувачення сторін у намірі злити цей інформресурс одному з угруповань у владі, проте факт, що зміну керівництва та власників у держреєстрі провели на диво оперативно, може свідчити про зацікавленість тих, хто має потужний вплив на відповідальних за це чиновників. Зрештою, влада здобула інструмент шантажу будь-кого з власників телеканалу,які конфліктують, можливістю зміни запису в держреєстрі, скажімо, «за результатами судового рішення», які в Україні відомо де при належному «державному» інтересі визначають.