1. Найефективнішою технологією влади у спотворенні волевиявлення на парламентських перегонах є запровадження змішаної системи. В 16 областях, де переконливу перемогу за партійними списками (від 60% до 94% голосів) здобули три опозиційні сили, у 57 зі 119 мажоритарних округів попереду опинилися кандидати від Партії регіонів та провладні «самовисуванці» (див. стор 14). Загалом за рахунок одномандатних округів ПР дістала 115 місць у парламенті, плюс щонайменше 40 так званих депутатів-самовисуванців, які ймовірно ввійдуть у провладну більшість, тоді як за партійним списком лише 73. Якби вибори відбулися за пропорційною системою, то сьогодні, з огляду на результати голосування за списками, опозиційні сили мали б понад 50% місць у парламенті, а ПР, навіть разом із комуністами, – менш ніж 45%.
2. Масовий підкуп виборців із боку мажоритарників (у різний спосіб) аж до видачі під підпис 200, 300 грн за один голос. Такі факти зафіксовані спостерігачами, ЗМІ та активістами партій майже в усіх регіонах. Одним із наслідків застосування цієї технології можна вважати невідповідність підтримки за партіями й за мажоритарними округами. Наприклад, у Вінницькій області в усіх округах за партійним списком із переконливим результатом перемогла «Батьківщина», водночас із восьми ОВО області представники об’єднаної опозиції пройшли лише у трьох.
3. Залякування виборців, насамперед бюджетників. Мало місце в усіх областях, особливо аграрних. Для посилення психологічного ефекту представники влади збирали ксерокопії паспортів бюджетників, підписи про підтримку Партії регіонів, погрожували звільненням із роботи, якщо проголосують за опозицію чи її кандидата (багатьох попереджали, що їхній «вибір» відстежать за допомогою відеокамер на дільницях). Факти, коли медиків, освітян, працівників ЖЕКів примушували скріпити підписом свою підтримку Партії регіонів, виявлені в усіх областях включно з галицькими та в Києві. Зафіксовано випадки голосування студентів під наглядом кураторів (комендантів гуртожитків тощо), зокрема в Харкові.
За інформацією джерел у ПР, і підкуп, і залякування були складовою «спущеного» її місцевим організаціям плану формування реєстру виборців – тих, хто проголосує за партію влади, «по області й району».
4. Велика кількість людей в окремих округах (до 10% виборців), які виявили бажання голосувати вдома (зокрема, через хворобу). В Харківській області, наприклад, кількість тих, хто проголосував, не йдучи на дільниці, зросла в півтора раза проти місцевих виборів 2010-го. Крім того, на деяких мажоритарних округах спостерігачі зафіксували чимало тих, хто голосував удома без документів на підтвердження такої потреби (довідки про хворобу тощо). Зокрема, на одній із дільниць Черкащини виявили, що половина таких осіб не мала відповідних паперів.
5. На багатьох дільницях усі члени прямо чи опосередковано були представниками ПР (зокрема, таку інформацію дістала в Севастополі партія УДАР, зателефонувавши до представників декотрих ДВК).
6. Застосування штампів «вибув» щодо партії «Свобода» й кількох мажоритарників від опозиції в частині регіонів країни.
7. Зняті на відео випадки вкидання бюлетенів пачками, особливо на Донеччині та в окрузі регіонала Петра Мельника в Ірпені.
8. Зафіксовані випадки видачі лише одного бюлетеня (без мажоритарного).
9. Технологія «Карусель» (вкидання бюлетеня, наданого фальсифікаторами, й винесення та передача їм чистого; фотографування бланка з позначкою як доказ «волевиявлення» за означеного ними кандидата чи партію) була зафіксована спостерігачами в Одеській, Запорізькій областях, Ужгороді та інших місцевостях.
10. Масове підвезення виборців. Дана технологія формально не є антизаконною, якщо водночас не відбувається агітація за партію чи кандидата. Але зазвичай такі масові послуги виборцям, зафіксовані в Закарпатській, Донецькій та інших областях, надавали особи, які співпрацювали з певними партійними штабами.
11. Технологія «синій светр», коли в комісіях були чітко позначені члени, до послуг яких спостерігався підвищений інтерес із боку виборців порівняно з іншими представниками ДВК. Її було зафіксовано в кількох областях: зокрема, представники УДАРу зіткнулися з нею в Оріхівському районі Запорізької області, де спостерігачі від опозиції кілька годин відбивали «атаку» десятка незнайомців, які не були включені до списку виборців на дільниці, але намагались отримати бюлетені й проголосувати на ній.
12. Використання ручок зі зникаючим чорнилом. Це порушення було помічено і припинено на низці дільниць, зокрема в Одесі, Івано-Франківській області та інших місцевостях.
13. Затягування з оприлюдненням явки в більшості округів АРК, а також у низці інших, насамперед південно-східних регіонів.
14. Значно вища, аніж у середньому по країні, явка в Донецькій області. На дільницях у Горлівці навіть 100%. Попри те, що попередні опитування фіксували там куди нижчу готовність прийти на вибори, ніж у середньому по країні.
15. Дивні результати голосування на спеціальних дільницях. Традиційно влада добирала голоси за рахунок тиску на пацієнтів лікарень або на в’язнів виправних установ. Характерний приклад – Бердичівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№ 70) у 63-му виборчому окрузі. Тут в’язні дали за Партію регіонів 237 голосів, а за «Батьківщину» – лише 163. Це абсолютно аномальний результат для цілого округу, де загалом 43,77% виборців підтримали «Батьківщину», 16,27% – ПР. Також зафіксовано чимало випадків, коли до колоній, де відбувалося голосування, не допускали спостерігачів. Тоді як на спецдільницях було відсутнє відеоспостереження. Тут Партія регіонів здобула непропорційно (відповідно до загальних результатів виборів) багато голосів. Причому на низці дільниць за неї віддали до 98%. Крім того, представники опозиційних сил також зафіксували факти повного спустіння стаціонарів низки лікарень після голосування та випадки дострокової виписки хворих, які відмовлялися повідомити, за кого мають намір голосувати.
16. Блокування роботи комісій. Зафіксовано випадки, коли члени ДВК втікали зі скриньками, якщо не вдавалося провести фальсифікацію під час голосування в помешканнях. Зокрема, такі факти мали місце в Голосіївському районі Києва. Відмова голів ДВК від влади підписувати протокол іншим членам комісії на тих дільницях, де перемогли опозиційні партії чи кандидати. «Зникнення» голів ДВК та ОВК з комісій, аби не ставити підпису на протоколах там, де вони давали дуже несприятливий результат для партії влади або її висуванців. Відмова ОВК під різними надуманими приводами приймати бюлетені з дільниць, де провладний кандидат зазнав поразки. Довготривала штучно створювана черга під час прийому бюлетенів у ОВК з метою виснажити й позбавити пильності членів ДВК, які привезли бюлетені з дільниць, де заздалегідь була зрозумілою поразка представників влади.
17. Окупація (з метою блокування роботи) ДВК та ОВК молодиками «спортивної зовнішності». Зокрема, в разі фіксації грубих порушень там або очевидної переваги опозиційних кандидатів на дільниці чи в окрузі. У такий спосіб було заблоковано роботу більшості окружкомів столиці та Київської області, де перемогу здобували опозиціонери.
18. «Непублічний» підрахунок голосів. Підрахунок голосів за партіями й кандидатами складається з двох основних стадій: розкласти бюлетені стосами напроти табличок із назвами політсил та прізвищами висуванців, а потім власне підрахувати. Так от, найпоширенішим грубим порушенням і найлегшою технологією фальсифікації було механічне сортування, без демонстрації реального волевиявлення громадян. Хоча за законом «при розкладанні виборчих бюлетенів визначений член ДВК показує кожний виборчий бюлетень усім членам виборчої комісії, виголошуючи результат волевиявлення виборця». Як свідчить «Опора», активісти організації зафіксували, що на 11% дільниць цей процес відбувався без демонстрування змісту бюлетенів. З урахуванням інформації від інших спостерігачів, таких дільниць в Україні було близько 40%.
19. Затягування з підрахунком голосів у ОВК, де перемагав опозиційний кандидат (зокрема, в округах, де балотувалися ректор Податкової академії Петро Мельник, бізнесмен-тушка Богдан Губський, представники «молодої команди» Черновецького та ін.).
20. Велика кількість округів, де висуванці від Партії регіонів здобули перемогу в останній момент (після підрахунку останніх 2–4% бюлетенів), випередивши опозиційного кандидата на пару сотень голосів.
21. У низці округів до електронної системи «Вибори» вносили «фантомні» результати голосування. Зокрема, цей факт визнала заступник голови Центральної виборчої комісії Жанна Усенко-Чорна: «Є цілий перелік округів, у яких мають місце розбіжності між введенням в інформаційно-аналітичну систему «Вибори» і протоколами з мокрими печатками та підписами членів виборчих комісій. Таких округів по Україні досить багато».
22. Відмови багатьох ДВК реєструвати, а ОВК приймати скарги про різні порушення. Інформація про це впродовж голосування та підрахунку бюлетенів надходила з різних регіонів.