В Україні існує висока ймовірність ймовірність появи з наближенням виборів нових, оновлених проектів у нинішньому владному таборі. Старі виборчі бренди на кшталт БПП чи НФ дедалі більше вичерпують себе, а взаємне терпіння, яке має сенс у нинішньому форматі владного конгломерату та чинного складу парламентської коаліції, втратить будь-який сенс у разі перевиборів. Про це на сторінках Тижня пише експерт Олександр Крамар.
За його словами, особливо це станеться тоді, коли шанси на переобрання нинішнього глави держави стануть мінімальними, та й навіть якщо йому це таки вдасться.
«Насамперед уже очевидним є прагнення реалізувати свій виборчий проект нинішнім прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом… Якби він вирішив удатися до самостійної гри, це призвело б до значного перерозподілу в таборі нинішніх прихильників БПП. Врешті-решт, змагання між Гройсманом і Порошенком чи їхніми партійними проектами на найближчих виборах цілком може скидатися на історію Ющенка-Яценюка десятирічної давності», — йдеться в матеріалі.
За словами Крамара, зарано списувати з електоральних рахунків і лідерів «Народного фронту». Позірно низький рівень підтримки у 1,6% тих, хто має намір прийти на вибори, має потенціал для суттєвого збільшення за умови вдалого ребредингу та добре організованої виборчої кампанії. Зрештою, ті ж таки опитування свідчать, що Арсенію Яценюку все ще повністю або часткового довіряють 6,3% опитаних, Олександру Турчинову — 7,3%, Арсену Авакову — 7,7%, Андрію Парубію — 8,5%. Це залишає потенціал для проходження їхньої політичної сили чи навіть сил до майбутнього парламенту, але водночас здатне в разі активізації їхньої виборчої кампанії відібрати кілька голосів у частини політсил, які, за останніми опитуваннями, проходять до Верховної Ради.
Урешті, зауважив експерт, залишається й потенціал для перезапуску політичного проекту Віталія Кличка, якому так чи інакше довіряє все ще понад 20% опитаних українців, а відносини групи УДАР в межах БПП із рештою владного конгломерату останнім часом стають дедалі складнішими. Так само рівень повної або часткової довіри до чи не найбільш політично активного генпрокурора за всю історію країни Юрія Луценка (8%) цілком достатній, щоб спробувати реалізувати власний політичний проект на виборах до Ради, якщо відбудеться переформатування владного конгломерату або загостряться його відносини з іншими представниками в ньому.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»