У лютому-березні в Україні може початися газова криза. Про це у своєму матеріалі для "Українського тижня" пише Олександр Крамар.
"На 13 січня підйомні запаси газу (без 5 млрд м³ «буферного») у ПСГ впали до 5,5 млрд м³. Показник украй низький з огляду на те, що за неповні переважно теплі три місяці опалювального сезону (із 20 жовтня) зі сховищ уже було взято 6,3 млрд м³. Останнім часом Україна піднімала по 70–100 млн м³ за добу. А попереду ще понад три місяці опалювального сезону, зокрема традиційно найхолодніша друга половина зими", – пише Крамар.
Він додає, що у грудні спостерігалося значне перевищення лімітів використання блакитного палива підприємствами ТКЕ та промисловими споживачами.
"Зокрема, за даними Нафтогазу, лише з 1 по 20 грудня воно становило відповідно 197 млн (27%) і 216 млн м³ (31%). Про невиправданість значного перевищення лімітів ТКЕ, котрі, як і населення, також споживають газ для опалення, свідчить той факт, що останнє спожило на 315,7 млн м³ менше від виділеного йому ліміту. Водночас замість того, щоб повністю відімкнути від газопостачання підприємства хімпрому, які марнотратно використовують блакитне паливо як сировину для експортної продукції, уряд допускає запуск додаткових потужностей, зокрема «Сєверодонецького об’єднання «Азот» Дмитра Фірташа, яке простоювало ще з літа", – наголошує Крамар.
"Затягування Кабміну й Нафтогазу з ухваленням жорстких рішень для дотримання лімітів споживання газу промисловими підприємствами, особливо тими, які використовують його як сировину, невблаганно наближає газовий колапс і загрозу замерзання країни. Краще втратити в I кварталі 2015 року додатково 2–3% промислового виробництва, ніж залишити десятки мільйонів людей без тепла в домівках або наблизитися до чергової капітуляції перед Кремлем уже в газовому питанні. А збереження і тим більше пришвидшення нинішніх темпів перевищення лімітів споживання блакитного палива здатні призвести до його перевитрат до кінця опалювального сезону на рівні 2–2,5 млрд м³ і поставити країну саме перед такою загрозою", – пише він.
Водночас, зауважує Крамар, Нафтогаз із 9 по 24 грудня вибрав лише 350 млн м³ із передоплаченого на грудень 1 млрд м³ російського газу.
"Така політика НАК видається дивною, адже РФ може в будь-який момент задля погіршення ситуації в Україні припинити під тим чи іншим надуманим приводом постачання. Далекоглядніше було оперативно вибрати якомога більший об’єм оплаченого палива й закачати його в сховища. Тим більше що привід для зменшення поставок газу, навіть передоплаченого, як уже зазначалося, може дати позов до структур Фірташа на конфіскацію в нього 5 млрд кубів, які нібито перебувають в українських ПСГ", – додає він.
"Означений комплекс факторів стрімко зменшує запаси підйомного газу в сховищах до критично низького рівня. І робить країну потенційно беззахисною перед шантажем Росії в разі синхронного припинення постачання нею електроенергії, вугілля та блакитного палива. Реверс із країн Європи у цій ситуації не зможе стати панацеєю. Так, у жовтні – листопаді Україна імпортувала 0,9–0,95 млрд м³ газу. Навіть з урахуванням збільшення пропускної спроможності газових перемичок, що забезпечують надходження зі Словаччини, з 15 грудня до 40 млн м³ за добу, а також розпочатого в січні реверсу з Угорщини на рівні кількох мільярдів кубів палива можна очікувати зростання імпорту з ЄС (включно з польським маршрутом) максимум до 1,2–1,3 млрд м³ у січні – лютому" – зазначає Крамар.
Детальніше читайте у матеріалі Олесандра Крамара "Енергетична голка" у №1 "Укрїнського тижня".