Територіальне «обрізання» наблизило Україну до стану національної держави. Про це у матеріалі для "Українського тижня" пише Олександр Крамар.
З іншого боку, на думку автора, навіть екстраполяція результатів перепису 2001 року свідчить, що в окупованих районах Донецької області («ДНР») українців має бути менш ніж 50%, а жителів для яких українська є рідною, – до 15%. Натомість росіян та мешканців, які вважають рідною російську, відповідно 46% та 84%. В окупованих районах Луганщини екстраполяція дає 52% українців та 19% тих, для яких українська є рідною, і 45% росіян та 80% тих, хто вважає такою російську.
"Уже нині в окупованих районах із 6 млн жителів не більш ніж 11,6% вважають рідною українську і лише 37,3% ідентифікують себе як українців. Цей дисонанс із рештою країни, який існував і до 2014 року, лише посилиться під російською окупацією. Атмосфера терору проти всього українського та розмах російського націонал-шовінізму пришвидшать етнічну чистку й вимушену зміну самоідентифікації тих українців", – вважає Крамар.
За його словами, у Криму відповідна тенденція вже зафіксована переписом населення, який окупаційна адміністрація провела торік у жовтні: частка українців там «зменшилася» порівняно із 2001 роком від 24% до 15,08%, осіб, які назвали українську рідною, – від 9,5% до 3,3%.
"Загалом процес не новий: аналогічний свого часу відбувся на колись українських Східній Слобожанщині та Кубані. І, найімовірніше, вже найближчим часом це чекає на ОРДіЛО (окремі райони Донецької і Луганської областей – Ред.)", – прогнозує автор.
На його погляд, якщо ці терени не вдасться повернути найближчими роками (а успіх тут малоймовірний з огляду на досвід інших заморожених конфліктів на пострадянських теренах), то в майбутньому актуальність такого кроку буде не більшою, аніж включення до складу України наразі абсолютно чужорідних районів Бєлгородської чи Воронезької областей Росії.
"У перспективі двох-трьох десятиліть прірва між Україною та окупованими територіями набуде масштабів тієї, яка нині відділяє нас від прилеглих колись переважно українських областей РФ," – вважає Крамар.
"Натомість Україна дістає змогу порівняно легше інтегрувати й українізувати підконтрольні території Луганської та Донецької областей, чого не було зроблено протягом попередньої чверті століття. Принаймні тією мірою, якою це відбулося раніше з іншими південними та східними регіонами", – написав автор.
Читайте повну версію матеріалу в останньому номері журналу "Український тиждень".